АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1759-Ф/10 Г Головуючий суду першої інстанції Шкуліпа В.І.
С Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого судді: Авраміді Т.С.,
суддів Притуленко О.В., Кустової І.В.,
при секретарі: Воронович К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку, за апеляційною скаргою Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на рішення Керченського міського суду АР Крим від 2 серпня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку у період з 12.11.2005 року до 31.05.2008 року в кількості 103 днів у сумі 8337,03грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 працював у Східно-Чорноморській Держрибохорони та 30 травня 2008 року згідно наказу №144-К був звільнений у зв’язку з переведенням на роботу до Кримазчоррибохорону. За період роботи у вищезазначеній організації ним не були використана щорічна відпустка у кількості 78 днів, компенсація виплачена.не була. У зв’язку з припиненням діяльності Кримазчоррибохорони з 9.04.2009 року ОСОБА_6 був звільнений та переведений до Східно-Чорноморської Держрибохорони. За період роботи в Кримазчоррибохороні позивач не використав щорічну відпустку у кількості 25 календарних днів. У лютому 2010 року ОСОБА_6 звернувся до Східно-Чорноморської Держрибохорони з заявою про надання невикористаних днів щорічної відпустки, проте йому було відмовлено. Посилаючись на наказ Державного комітету України №29 від 29.01.2009 року «Про припинення діяльності Кримазчоррибохорони шляхом приєднання» згідно якого припиняється діяльність вказаної організації, усі права та обов’язки переходять до правонаступника - Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, та на підставі ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відпустки» ОСОБА_6 просив задовольнити позов.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 2 серпня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволений. Стягнуто з Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_6 компенсацію за невикористані 103 календарних днів щорічної відпустки в сумі 8337грн.03коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду Східно-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить рішення суду скасувати.
В якості доводів апелянт зазначає, що вирішуючи спір суд першої інстанції не врахував, що за період роботи позивача в Кримазчоррибохороні з 2.06.08 року по 9.04.2009 року ОСОБА_6 були нараховані 25 календарних днів відпустки. Згідно заяви позивача про надання відпустки за 2008-2009 роки наказом Східно-Чорноморської держрибохорони йому була надана щорічна відпустка в кількості 31 календарного дня за період роботи з 2.06.2008 року по 01.06.2009 року. Крім того, 18.06.2010 року ОСОБА_6 був звільнений з Східно-Чорноморської держрибохорони шляхом переведення до Азовдержрибохорони. На підставі заяви позивача та положень ст. 83 КЗпП України зазначеному підприємству була перерахована грошова компенсація за невикористані позивачем 32 календарних днів щорічної відпустки за період роботи в Східно – Чорноморській держрибохорони з 2.06.2009 року по 1.07.2010 року. Посилаючись на відсутність у відповідача інформації, вказаної у довідки №07-8/908 від 31.05.2008 року, про невикористані позивачем 78 календарних днів щорічної відпустки, оскільки передавальний акт, який є одним із заходів процедури припинення діяльності Кримазчоррибохорони, не переданий до Східно-Чорноморської держрибохорони, апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення зі Східно-Чорноморської держрибохорони на користь позивача компенсації, оскільки належним відповідачем у даній справі є Кримазчоррибохорона.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 працював у Східно-Чорноморській Держрибохорони та 30 травня 2008 року згідно наказу №144-К був звільнений у зв’язку з переведенням на роботу до Кримазчоррибохорону.
У зв’язку з припиненням діяльності Кримазчоррибохорони з 10 квітня 2009 року ОСОБА_6 був звільнений та переведений до Східно-Чорноморської Держрибохорони.
Наказом від 07 липня 2010 року №250/К ОСОБА_6 був звільнений з роботи у Східно-Чорноморському державному басейновому управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, у зв’язку з переведенням до Азовдержрибоохорони.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що за період роботи у Кримазчоррибохорони та Східно-Чорноморської Держрибохорони позивачем не були використані 103 календарних дня щорічної відпустки, компенсація за які сплачена при звільненні не була, тому на підставі положень ст.83 КЗпП України вимоги позивача підлягають задоволенню.
Повністю з таким висновком не може погодитись колегія суддів.
Наказом Східно-Чорноморської Держрибохорони від 30 травня 2008 року №144-К ОСОБА_6 звільнено у зв’язку з переводом до Кримазчоррибохорони, на бухгалтерію покладений обов’язок перерахувати компенсацію за невикористані 78 календарних днів до Кримазчоррибохорони (а.с.8-10).
Згідно листа Східно-Чорноморській Держрибохорони від 31 травня 2008 року (а.с.11,12) ОСОБА_6 за період роботи з 12 листопада 2005 року по 31 травня 2008 року у зазначеній установі не використав 78 календарних днів щорічної відпустки, яка за бажанням ОСОБА_6 підлягала перерахуванню до Кримазчоррибохорони, правонаступником якої є Східно-Чорноморська Держрибохорона.
У зв’язку з припиненням діяльності Кримазчоррибохорони з 10 квітня 2009 року ОСОБА_6 був звільнений та переведений до Східно-Чорноморської Держрибохорони. При цьому компенсація за невикористані дні щорічної відпустки виплачена не була.
Як пояснив в судовому засіданні позивач грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки не була сплачена з тих підстав, що фактично грошові кошти на це з Східно-Чорноморської Держрибохорони до Кримазчоррибохорони не були перераховані.
Докази які б спростовували вищенаведені обставини відповідачем надані не були.
Згідно заяви позивача про надання відпустки за 2008-2009 роки наказом Східно-Чорноморської держрибохорони від 17 червня 2009 року №307/КВ йому була надана щорічна відпустка в кількості 31 календарного дня за період роботи з 2.06.2008 року по 01.06.2009 року.
Відповідно до наказу від 07 липня 2010 року №250/К ОСОБА_6 був звільнений з роботи у Східно-Чорноморському державному басейновому управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, у зв’язку з переведенням до Азовдержрибоохорони.
За заявою позивача від 08 липня 2010 року відповідачем до Азовдержрибоохорони була перерахована компенсація за невикористані 32 календарних дні щорічної відпустки, що підтверджено платіжними документами.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про безпідставне стягнення судом першої інстанції компенсації за невикористані 25 календарних днів щорічної відпустки (за період роботи позивача у Кримазчоррибохорони), оскільки зазначена компенсація перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник.
Разом з тим колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що обов’язок сплатити компенсацію за невикористані 78 календарних днів щорічної відпустки (за час роботи у Східно-Чорноморської держрибохорони), повинен бути покладений на Кримазчоррибохорону, оскільки Східно-Чорноморське державне басейнове управління є правонаступником Кримського Азово-Чорноморського басейнового управління і згідно наказу Державного комітету рибного господарства від 29 січня 2009 року прийняло на себе усі його фінансові права та обов’язки.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням положень ст. 83 КЗпП України, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача компенсації за невикористані 78 календарних днів щорічної відпустки.
Однак, колегія суддів не може погодитись з розрахунком компенсації, зробленим судом першої інстанції.
Виходячи з положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 і розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, згідно якої ОСОБА_6 нарахована компенсація за 32 календарних дня невикористаної відпустки при переведенні на роботу у Азовдержрибоохорони, що не оспорюється позивачем, компенсація за невикористані 78 календарних днів щорічної відпустки, що підлягає стягненню з відповідача, складає 4615 грн. (78х59,17 грн).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не були повно з’ясовані обставини, що мають значення для справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального, що відповідно до п.п. 1,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства – задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 2 серпня 2010 року – змінити, зазначивши, що зі Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню компенсація за невикористані 78 календарних днів щорічної відпустки в сумі 4615 (чотири тисячі шістсот п’ятнадцять) грн. 26 коп. (сума визначена без урахування податків та інших обов’язкових платежів); розмір судового збору, що підлягає стягненню з Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в дохід держави складає 51 грн.(п’ятдесят одна).
В решті рішення Керченського міського суду АР Крим від 2 серпня 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: