АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

     Справа № 22-ц-1715-Ф/10 Г   Головуючий суду першої інстанції      Кисельов Є.М.

С Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції      Авраміді Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

08 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого судді: Авраміді Т.С.,

суддів      Ломанової Л.О., Притуленко О.В.,

при секретарі Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 27 липня 2010 року,

                                                             ВСТАНОВИЛА:

В травні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Сведбанк», у якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просила стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти та нараховані проценти за договорами банківського вкладу № 2635.2.0082863.07 від 15 січня 2010 року у розмірі 110 000 грн.,  та № 2635.2.0082863.06 від 15 січня 2010 року у розмірі 8100 ЕВРО, що еквівалентно  82695,19 грн.

Вимоги мотивовані тим, що 12 жовтня 2009 року між нею та відповідачем були укладені договори банківського вкладу за якими були відкрити рахунки та внесені позивачем грошові кошти у розмірі 100 000 грн. та 7900 ЕВРО. Після спливу терміну розміщення депозиту 15 січня 2010 року між сторонами були знов укладені  договори банківського вкладу № 2635.2.0082863.06 на суму 8100 ЕВРО та № 2635.2.0082863.07 на суму 110 000 грн.

Посилаючись на те, що грошових коштів за укладеними нею договорами банківського вкладу після закінчення строку їх дій вона не отримувала, а відповідач відмовився від повернення належних їй сум, просила стягнути на її користь 110 000 грн. та 8100 ЕВРО, що еквівалентно  82695,19 грн., а також проценти за цими договорами.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 27 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені: стягнуто з ПАТ «Сведбанк» на користь ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 110 000 грн., та нараховані відсотки, згідно умов договору банківського вкладу № 2635.2.0082863.07 від 15 січня 2010 року, грошові кошти у розмірі 82695,19 грн., та нараховані відсотки згідно умов договору банківського вкладу № 2635.2.0082863.06 від 15 січня 2010 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду ПАТ «Сведбанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, надання неналежної оцінки доказам, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

В якості доводів апелянт зазначає, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої  не взяв до уваги те, що обов’язковою умовою набрання договорами банківського вкладу юридичної сили є внесення вкладником грошових коштів. Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження внесення грошових коштів, якими є виписка з рахунку, заява про отримання грошових коштів, або будь-який інший банківський документ, який буде достовірно засвідчувати вказаний факт, у банку не виникло обов’язку для виплати вкладу та процентів.  

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, виходив із того, що між сторонами були укладені договори банківських вкладів, ПАТ «Светбанк» не виконав своїх зобов'язань за зазначеними договорами та незаконно відмовив позивачці в поверненні грошових коштів.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

          Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_6 просить, стягнути з ПАТ «Светбанк» на свою користь грошові кошти за договорами банківського  вкладу № 2635.2.0082863.07 від 15 січня 2010 року у розмірі 110 000 грн. та нараховані відсотки,  № 2635.2.0082863.06 від 15 січня 2010 року у розмірі 8100 ЕВРО, що еквівалентно 82695,19 грн. та нараховані відсотки згідно даного договору.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог представник відповідача посилався на те, що позивачкою не укладався з банком письмовий договір банківського вкладу, оскільки відсутній документ, що підтверджує внесення нею зазначених грошових сум. Позивачка не вносила  коштів до каси банку за договорами банківського вкладу,  грошові кошти ОСОБА_6 як вклад у банк не потрапляли й відповідно проценти на них не нараховувалися, а вказані договори банківського вкладу на зазначені позивачем суми були видані позивачці  працівником банку, яка зловживала своїм службовим становищем, що було встановлено за результатами проведеного банком службового розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2010 року ОСОБА_6 та ПАТ «Светбанк» в особі директора Керченського відділення ПАТ «Сведбанк» - ОСОБА_7 підписали  договори банківського вкладу № 2635.2.0082863.06 на суму 8100 ЕВРО та № 2635.2.0082863.07 на суму 110 000 грн.

Відповідно до положень ст. 1058 ЦК України  за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

В силу ч.2 ст.1059 ЦК України, у разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

 Виходячи із змісту зазначених норм, вбачається,  що для визначення чи був укладений сторонами відповідний договір і чи є він таким,  що створює для сторін відповідні права та обов'язки, визначені таким договором необхідно встановити чи  була додержана сторонами письмова форма і чи був виданий відповідачем відповідний документ.

Так, відповідно до  п.1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних операцій) з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 03.12.2003р. №516 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.12.2003р. за N1256/8577), залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується, зокрема, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею документа, що підтверджує внесення грошової суми і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 212, 214 ЦПК України вищезазначених вимог закону до уваги не взяв, належним чином заперечень відповідача не перевірив, та не з'ясував, чи підтверджено належними доказами залучення банком вкладів позивачки.

Всупереч ст.ст.59, 60 ЦПК України ОСОБА_6 не надала суду  належних доказів на підтвердження залучення банком вкладів позивачки, зокрема договорів банківського вкладу з виданими ощадними книжками або сертифікатами чи іншого документу, що відповідають вимогам, встановленими законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і підтверджують факт внесення грошових сум за договорами банківського вкладу № 2635.2.0082863.07 та № 2635.2.0082863.06 від 15 січня 2010 року.

Відповідно довідки ПАТ «Сведбанк»  №1518 від 07 грудня 2010 року  договори банківського вкладу  між банком та ОСОБА_6. не укладалися. Рахунок № НОМЕР_1, зазначений в спірних договорах, відкритий на ім’я ОСОБА_10 згідно договору  №095/480161-РR від 19.09.2007 року.

Заяви на видачу готівки № 328 та № 41 (а.с.36,37), надані позивачем на підтвердження отримання нею процентів за договорами банківського вкладу та як наслідок їх укладення, не можуть бути взяти в якості доказів залучення банком вкладів позивачки, оскільки  згідно вказаних заяв зазначені операції проводилися за рахунком № НОМЕР_1, який за даними банку  відкритий на ім’я іншої особи - ОСОБА_10 До того ж, як вбачається з довідки про рух грошових коштів за цим рахунком, такі операції банком взагалі не проводилися.

Відкриття на ім’я ОСОБА_6. карткового рахунку №НОМЕР_2 також не свідчить про залучення банком вкладів позивачки на вказані нею суми, оскільки як вбачається з довідки про рух грошових коштів за цим рахунком  від ОСОБА_6. грошові кошти у вказаних позивачем сумах 11000 гривень та 8100 ЕВРО за договорами банківського вкладу до банку не надходили.  

Таким чином, договори банківського вкладу № 2635.2.0082863.07 та № 2635.2.0082863.06 від 15 січня 2010 року на суми 110 000 грн. і 8100 ЕВРО відповідно, за якими позивач просить стягнути грошові кошти, – є нікчемними в силу закону, а тому відповідно до положень ст. 216 ЦК України  не створюють юридичних наслідків для сторін, зокрема, для відповідача - обов’язку щодо видачі позивачу вкладів та процентів за цими договорами.

У зв’язку з цим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з ПАТ «Светбанк» на користь позивача грошові кошти за  договорами банківського вкладу № 2635.2.0082863.07 та № 2635.2.0082863.06 від 15 січня 2010 року.

Наведене свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги  про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

    На підставі ст.ст. 1058, 1059, 216 ЦК України, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,    

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 27 липня 2010 року – задовольнити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 27 липня 2010 року – скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу «Класичний» № 2635.2.0082863.07 від 15.01.2010 року, вкладу «Класичний» № 2635.2.0082863.06 від 15 січня 2010 року – відмовити.  

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: