АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1869-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Самойлова О.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді Авраміді Т.С.,
Суддів: Полянської В.О., Іщенка В.І.,
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 30.10.2003 року з ОСОБА_7 на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частки усіх видів заробітку щомісяця до досягнення дитиною повноліття. З 15.10.2005 року аліменти нараховувалися у розмірі ? частки усіх видів заробітку відповідача, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. З цього ж часу відповідач проводить перерахування аліментів не у повному обсязі, ухиляється від оплати заборгованості. Позивач, виходячи з розрахунку заборгованості проведеного державним виконавцем, надала розрахунок суми неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 20847грн.88коп., які просила суд стягнути з відповідача.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року у позові ОСОБА_6 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В якості доводів апелянт посилається на необґрунтованість висновку суду про те, що позивачем не надано доказів коли саме, у якому розмірі та за який період часу відповідачем виплачувалася заборгованість по аліментам, за який час та у якому розмірі утворилася заборгованість по аліментам, що унеможливлює здійснити нарахування пені за прострочення сплати аліментів у передбаченому законом порядку, оскільки зазначений висновок суду спростовується матеріалами справи. Так, апелянт вказує, що при зверненні до суду з даним позовом нею, в обґрунтування позовних вимог, була надана довідка-розрахунок ВДВС Феодосійського МУЮ в АР Крим від 2.11.2009 року, яка містить необхідні відомості для проведення розрахунку суми пені за прострочення сплати аліментів.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_6, рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що у спірний період відповідач мав заборгованість по сплаті аліментів, однак не погодившись з розрахунком пені, наданим позивачем, дійшов висновку, що позивачем в порушення ст.ст.11, 60 ЦПК України не надано доказів коли саме, у якому розмірі та за який період часу відповідачем виплачувалася заборгованість по аліментам, за який час та у якому розмірі утворилася заборгованість по аліментам, що унеможливлює здійснити нарахування пені за прострочення сплати аліментів у передбаченому законом порядку. Зазначені обставини стали підставою для відмови у задоволенні позову.
З таким висновком суду повністю не може погодитись колегія суддів, виходячи з такого.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони мають неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 30.10.2003 року з ОСОБА_7 на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частки усіх видів заробітку, але не менш ? неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист за вказаним рішенням суду знаходиться на виконанні у ВДВС Феодосійського МУЮ в АР Крим. Згідно довідки-розрахунку, наданої державним виконавцем ВДВС Феодосійського МУЮ в АР Крим, розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої дитини, з 15.10.2005 року розраховувався виходячи з 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що не оспорюється сторонами.
У зв’язку з тим, що ОСОБА_7 свої зобов’язання по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини у спірний період здійснював нерегулярно та не у повному обсязі, за ним з цього часу утворилася заборгованість, відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам, зробленого державним виконавцем ВДВС Феодосійського МУЮ в АР Крим від 02.11.2009 року, яка станом на 31.10.2009 року складала 2044,60грн. (а.с.2-3). Відповідно до довідки-розрахунку станом на 18 травня 2010 року заборгованість по сплаті аліментів у відповідача відсутня (а.с.36-37).
Відповідно до вимог ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Враховуючи, що в ідповідач не довів суду, що несплата аліментів була наслідком незалежної від нього обставини, а виникла з вини боржника, який з суб’єктивних причин не виплачував своєчасно та у повному обсязі аліменти на утримання дитини, та враховуючи, що право одержувача аліментів на стягнення неустойки не пов’язується з дотриманням норм ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повідомлення державним виконавцем про заборгованість по аліментам, це є підставою для застосування до спірних правовідносин положень ст.196 СК України.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог надана довідка-розрахунок ВДВС Феодосійського МУЮ в АР Крим від 2.11.2009 року, яка містить відомості щодо розміру нарахування аліментів та їх оплати, зазначена довідка сторонами не оспорена (а.с.2-3).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 212, 214 ЦПК України вищезазначених вимог закону до уваги не взяв, належним чином не оцінив надані позивачкою докази в обґрунтування заявлених нею вимог.
Розрахунок пені, наданий позивачкою, зроблений, виходячи з розміру заборгованості по сплаті аліментів за кожний місяць прострочення за кількість днів у окремо взятому місяці (а.с.38).
Однак, повністю з цим розрахунком колегія суддів не може погодитися, оскільки розмір заборгованості по сплаті аліментів, взятий позивачкою для розрахунку, визначений нею з наростаючим підсумком, тобто з урахуванням заборгованості за попередні місяці, що суперечить вимогам ст. 196 СК України.
Виходячи з довідки-розрахунку заборгованості відповідача по аліментам ВДВС Феодосійського МУЮ АР Крим у м. Феодосії від 02.11.2009 року, з урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів, сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні.
Враховуючи, що у березні, квітні, серпні, вересні, грудні 2006 року, липні, листопаді 2007 року, січні, лютому, березні, червні, вересні, жовтні 2008 року, травні, вересні, жовтні 2009 року згідно довідки державного виконавця відповідачем сплачені суми у розмірі не менш ніж визначений державним виконавцем ВДВС Феодосійського МУЮ АР Крим у м. Феодосії, виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, пеня за прострочення сплати аліментів за ці місяці нарахуванню не підлягає.
Таким чином, розмір пені за прострочення оплати по аліментам, з урахуванням сум, сплачених відповідачем у відповідному місяці, складає:
з 15.10.2005 року по 31.10.2005 року (70,20 : 100 (1%)) * 17 днів = 11,93грн.;
листопад 2005 року - (140,40-100):100*30 = 12,52грн.;
грудень 2005 року - (140,40:100*31) = 43,52грн.;
січень 2006 року - (154,20-100):100*31=16,80грн.;
лютий 2006 року - (154,20:100*28)=43,18грн.;
травень 2006 року - (158,10:100*31)=49,01грн.;
червень 2006 року - (158,10-100):100*30=17,43грн.;
липень 2006 року - (158,10-100)*100*31=18,01грн.;
жовтень 2006 року - (160,80:100*31)=49,85грн.;
листопад 2006 року - (160,80-100):100*30=18,24грн.;
січень 2007 року - (167,40:100*31)=51,89грн.;
лютий 2007 року - (167,40-100):100*28)=18,87грн.;
березень 2007 року - (167,40-100):100*31)=20,89грн.;
квітень 2007 року - (178,50:100*30)=53,55грн.;
травень 2007 року - (178,50-131,25):100*31)=14,64грн.;
червень 2007 року (178,50:100*30)=53,55грн.;
серпень 2007 року - (178,50-131,25):100*31)=14,64грн.;
вересень 2007 року - (178,50:100*30)= 53,55грн.;
жовтень 2007 року - (181,20грн.-131,25):100*31=15,48грн.,
грудень 2007 року - (181,20:100*31)=56,17грн.;
квітень 2008 року - (203,40:100*30)=61,02грн.;
травень 2008 року - (203,40:100*31)=63,05грн.;
липень 2008 року - (204:100*31)=63,24грн.;
серпень 2008 року - (204:100*31)=63,24грн.;
листопад 2008 року -(210,3:100*30)=63,09грн.;
грудень 2008 року - (210,3-136,25):100*31)=22,95грн.;
січень 2009 року - (210,3:100*31)=65,19грн.;
лютий 2009 року - (210,3:100*28)=58,88грн.;
березень 2009 року - (210,3:100*31)=65,19грн.;
квітень 2009 року - (210,3:100*30)=63,09грн.;
червень 2009 року - (210,3:100*30)=63,09грн.;
липень 2009 року - (210,3:100*31)=65,19грн.;
серпень 2009 року - (210,3:100*31)=65,19грн.;
Таким чином, сума неустойки (пені ) за прострочення сплати аліментів за період з 15 жовтня 2005 року по 1.11.2009 року загалом складає 1069,47грн.
Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для вирішення справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно п.п.1,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року – скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження за період з 15 жовтня 2005 року до 01 листопада 2009 року у розмірі 1069,47грн. (однієї тисячі шістдесят дев’яти гривень сорока сими копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 у дохід держави судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одну) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді: