АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1888-Ф/10         Головуючий суду першої інстанції Шкуліпа В.І.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого – судді         Авраміді Т.С.,

суддів                 Моісеєнко Т.І.,

                    Іщенка В.І.,

при секретарі             Джан Е.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у якому просить стягнути з відповідачів солідарно майнову шкоду у розмірі 5845 грн. та моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком Керченського міського суду від 24 червня 2006 року за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України засуджені неповнолітні: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, за скоєння злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України засуджений неповнолітній ОСОБА_16 Законними представника вищевказаних неповнолітніх осіб є відповідачі у справі.

Частина викраденого майна позивачки на суму 7800 грн. була їй повернута. Однак відносно викрадення майна на суму 5845 грн. матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження і вказана шкода не відшкодована, що вважає за порушення її прав.

Крім того, позивач зазначає, що неправомірними діями дітей відповідачів їй заподіяно моральну шкоду, розмір компенсації якої вона оцінює у 30000 грн.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 28 жовтня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 по 1500 грн. з кожного відповідача. В решті позову відмовлено.  Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

ОСОБА_4 не погодившись з рішенням суду подала апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та надання неналежної оцінки доказам.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідачі просять апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 5845 гривень, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

З таким висновком погоджується колегія суддів з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Всупереч приписам ст.60 ЦПК України  ОСОБА_4 на підтвердження факту заволодіння належного їй майна на суму 5845 грн. неповнолітніми дітьми відповідачів: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,  ОСОБА_16К  доказів не надала.

Матеріали справи не містять будь-яких фактичних даних на підставі яких можливо було б встановити, що діти відповідачів - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,  ОСОБА_16 своїми діями заподіяли позивачу майнову шкоду на суму 5845 грн.

Як встановлено вироком Керченського міського суду від 24 червня 2010 року (а.с.8-10), яким неповнолітні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 засуджені за скоєння злочину передбаченому ч. 3 ст. 185 КК, а неповнолітній ОСОБА_16 за скоєння злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України, вищевказані особи заподіяли шкоди позивачу у розмірі 7800 грн. (здійснили крадіжку майна на вказану суму), майно на зазначену суму було повернуто позивачці.

 Відносно викрадення належного позивачці майна на суму 5845 грн. матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження.

Тобто вказаним вироком факт викрадення вищезазначеними особами майна, що належить ОСОБА_4 на суму  5845 грн., не встановлено, тому посилання апелянта на матеріали кримінальної справи як на підтвердження вимог про відшкодування матеріальної шкоди в сумі  5845 грн. є неспроможними.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової шкоди в сумі 5845 гривень.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги  про те, що судом при визначенні розміру компенсації моральної шкоди не було враховано глибину моральних страждань, яких зазнала позивачка та члени її сім’ї внаслідок неправомірних дій засуджених осіб.

Суд першої інстанції, з урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини та вимог розумності і справедливості, як це вимагають положення ст. 23 ЦК України, правильно визначив розмір компенсації моральної шкоди, якої зазнала позивачка внаслідок  викрадення належного їй майна, в сумі 9000 гривень.

    За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення  з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1, статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

                                                   УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 жовтня 2010 року відхилити.    

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 жовтня 2010 року   залишити без змін.

   Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена   в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня  набрання законної сили.

Судді: