АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1784-Ф/10 Г Головуючий суду першої інстанції Українець Л.І.
С Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого судді: Авраміді Т.С.,
суддів Ломанової Л.О.,
при секретарі Притуленко О.В.,
Воронович К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 на рішення державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ АР Крим, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 11 жовтня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2010 року ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ АР Крим Келямова Л.Н., у якій просив визнати дії головного державного виконавця неправомірними, визнати недійсними та скасувати постанови від 10 вересня 2010 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_10, ПП «Еллада Плюс» заборгованості за кредитом, а також зобов’язати державного виконавця закрити виконавчі провадження.
Скарга мотивована тим, що 10 вересня 2010 року головним державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ АР Крим Келямовим Л.Н. за заявою відділення «Кримської регіональної дирекції» Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про примусове виконання рішення суду були відкриті виконавчі провадження з виконання рішення Ленінського районного суду АР Крим. В постановах про відкриття виконавчого провадження стягувачем зазначена: неіснуюча Кримська філія Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, такі ж данні наведені у виконавчому документі. Однак, питання про заміну первісного позивача в порядку правонаступництва, судом не вирішувалося. За тих підстав, що виконавчий документ не відповідає положенням ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець повинен був прийняти постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. На думку скаржника, державний виконавець також необґрунтовано наклав арешт на майно, яке належить боржникам, оскільки зобов’язання за кредитним договором, за яким стягнуто заборгованість, забезпечені іпотекою.
Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 11 жовтня 2010 року у задоволенні скарги відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду представник скаржника – ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, надання неналежної оцінки доказам, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення скарги.
Доводи апеляційної скарги фактично відтворюють доводи скарги, з якою ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду.
В запереченнях на апеляційну скаргу державний виконавець Відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ АР Крим Келямов Л.Н. просить ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 та державного виконавця, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що дії та рішення державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ АР Крим (постанови про відкриття виконавчого провадження) вчинені в межах повноважень та відповідають вимогам закону, а тому підстави для визнання їх неправомірними відсутні.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 28 липня 2009 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_10, ПП «Еллада Плюс» заборгованості за кредитним договором, Ленінським районним судом АР Крим були видані виконавчі листи, стягувачем у яких зазначено Кримську філію ВАТ ВТБ Банк (а.с.67).
Кримська філія ВАТ ВТБ Банк звернулася до ВДВС Ленінського РУЮ АР Крим із заявою про примусове виконання вищезазначених виконавчих документів(а.с.68).
Відповідно до вимог ст. 24 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
На підставі заяви стягувача та виконавчого документа, головним державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ АР Крим Келямовим Л.Н. були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.49,51,53), в яких стягувачем зазначена Кримська філія ВАТ ВТБ Банк, що відповідає змісту виконавчого документу.
Враховуючи відсутність обставин, на які посилається скаржник як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених ст. 26 Закону, головний державний виконавець ВДВС Ленінського РУЮ АР Крим Келямов Л.Н. обґрунтовано прийняв постанови про відкриття виконавчого провадження і згідно з вимогами ст.24 Закону наклав арешт на майно осіб, які визначені боржниками.
Аналіз фактичних обставин справи та вимог закону дозволив суду першої інстанції дійти висновку про правомірність дій та рішень державного виконавця.
Посилання апелянта на положення ч.4 ст.37 Закону, якою передбачено закінчення виконавчого провадження у випадку визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не беруться колегією суддів до уваги за тих підстав, що виконавчий лист таким у судовому порядку не визнавався.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги ті обставини, що ВАТ ВТБ Банк було реорганізовано у ПАТ ВТБ Банк, не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення скарги, оскільки вказані обставини можуть бути підставою для заміни сторони виконавчого провадження і як підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження або для закриття виконавчого провадження Законом не визначені.
Доводи апелянта про упередженість судді при розгляді скарги матеріалами справи не підтверджені.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду без змін.
На підставі наведеного і керуючись, пунктом 1 частини 1 статті 312, пунктом 4 частини 1, статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 11 жовтня 2010 року – відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 11 жовтня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: