справа №2-1367/11 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого   2011 року                             м. Феодосія

Феодосійський  міський   суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді     Микитюк  О.А.,  при секретарі     Маричевій  С.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1    до  Фонду коммунального  майна  м.  Феодосії,  Феодосійської  міської  ради,  виконавчого  комітету Феодосійської  міської  ради про стягнення  суми інфляції, -

                       встановив:

Позивач,  уточнивши  свої позовні  вимоги,  звернувся  до  суду  із   позовом до  Фонду коммунального  майна  м.  Феодосії,  Феодосійської  міської  ради,  виконавчого  комітету Феодосійської  міської  ради про стягнення  суми інфляції в  розмірі 164134,13  грн.  за  період  з  жовтня  2006  року  по  грудень  2010  року. Позовні  вимоги мотивовані  тим,  що  між ним  та  фондом комунального   майна  14.09.2006  року  укладено  нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлового  приміщення 3-н  в будинку  літ «А»,  що  розташоване  за  адресою:  АДРЕСА_1. 23.11.2006  року  зазначений  договір  зареєстрований в Феодосійському  МБРТІ.За  вище вказане  майно  він  сплатив фонду  комунального  майна м. Феодосії  91200 грн.  Однак  рішенням  Апеляційного  суду  АР    від  24.02.2010  року зазначений  договір  визнаний  недійсним  і  зобов,язано   фонд  повернути  йому   вартість  нежитлового  приміщення.  Підставою  для  визнання  договору  недійсним   була  визнана  протиправна  поведінка  відповідачів  по  оформленню  права  власності  на  спірне  приміщення  і  подальше  його  відчуження  без  згоди  співвласників  багатоквартирного  будинку. У  відкритті   касаційного провадження  позивачу  відмовлено. Отже  відповідачі  повинні  повернути   йому неправомірно  отримані  гроші в сімі  91200  грн.  з  урахуванням  індексу  інфляції, який  з  жовтня  2006  року  по   червень   2010  року  склав 174,37406054%,  що в грошовому  еквіваленті  складає 159029,14  грн., а  з  липня 2010 року  по  грудень  2010  року індекс  склав 105,59757755 %,  що в грошову  еквіваленті 5104,99 грн. Крім  того, у  відповідності  до  вимог ч. 2 ст.  625  ЦК  України  боржник,  що   прострочив  виконання   грошового  зобов,язання,  повинен  сплатити ще і 3%  річних  від  простроченої  суми,  що  складає  11895,98  грн.  Отже, оскільки  він  був  позбавлений  власності з  вини  відповідачів, шкода  повинна бути  стягнута з  них   солідарно  у сумі 164134,13 грн.

    В  судовому  засіданні  представник  позивача  позовні  вимоги  підтримав і  просив  позов  задовольнити  з  підстав викладених в позові.

    Представник  відповідача –  Феодосійської  міської  ради  та  виконавчого  комітету  Феодосійської  міської  ради   позовні  вимоги  не  визнав і суду  пояснив,  що дійсно  рішення  Апеляційного  суду  АРК від  24  лютого 2010  року договір  купівлі-продажу  нежитлового приміщення ,  укладений  між  фондом комунального  майна м. Феодосії  та позивачем  було  визнано недійсним.  Судом  з  власної ініціативи застосована  двостороння  реституція, а саме  позивача  зобов’язано  привести  приміщення  в початковий стан шляхом  поновлення   перегородок, а фонд  зобов,язано  повернути гроші  в сумі  91200  грн. оскільки обов,язки  виникли в обох  сторін,  момент виконання  пов,язаний  саме  з  поверненням  приміщення в комунальну  власність.  На  сьогодні    приміщення  не  повернуто, а отже, не  має  підстав  для  повернення  грошей.  Крім  того, посилання  позивача  на  ч. 2  ст.  625  ЦК  України є  безпідставним,  оскільки  ця  норма  застосовується при  порушенні   грошового  зобов,язання,  але  між  ними грошового  зобов,язання не  виникало.  А  отже  не  має  підстав  для  застосування  зазначеної  норми  закону. Крім  того,  позивачем  виконавчий  лист  отримано, але  не  пред,явлено до  виконання. Також,  позивачем  та  його  представником   помилково розрахована  сума  інфляції,  оскільки  двічі в загальний  розмір  включена сума  91200грн.,  яка  вже  стягнута  за  рішенням  апеляційної  інстанції.

    Предстаник відповідача - Фонду  комунального  майна м. Феодосії  позовні  вимоги  також  не  визнав  і просив в  його  задоволенні   відмовити.

    Суд  вислухавши  сторони,  дослідивши  матеріали  срави,  вважає  позов  необґрунтованим та  таким, що  не  підлягає  задоволенню в повному  обсязі.

    Судом  встановлено,  що 14.09.2006  року  між ОСОБА_1  та  Фондом комунального   майна  м.  Феодосії  укладено  нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлового  приміщення 3-н в будинку  літ «А»,  що  розташоване  за  адресою:  АДРЕСА_1. 23.11.2006  року  зазначений  договір  зареєстрований в Феодосійському  МБРТІ. Вартість  вказаного  майна, у  відповідності  до  умов  зазначеного   договору,  складає 91200  грн.,  яку   він  сплатив фонду  комунального  майна м. Феодосії,  про  що  не  заперечували і  відповідачі  у  справі.

Рішенням  Апеляційного  суду  АР    від  24.02.2010  року зазначений  договір  визнаний  недійсним  і  зобов,язано   Фонд комунального  майна м. Феодосії  повернути  ОСОБА_1    вартість  нежитлового  приміщення в сумі  91200 грн., а ОСОБА_1  зобов,язано поновити  перегородки в приміщенні  АДРЕСА_1. Зазначене  рішення  набрало  законної  сили і ніким  не  скасовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

      У  відповідності  до  вимог статті 530  ЦК  України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).      Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений

вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.   Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У  відповідності  до  вимог ст.  625ЦК  України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Отже ст.  625  ЦК  України  встановлена  відповідальність  за  порушення  грошового  зобов,язання.

У  відповідності  до  вимог  ст.  216  ЦК  України  недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю.    У разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана

повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину,   а   в  разі  неможливості  такого повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у  користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як  вбачається  з  матеріалів  справи  договір  купівлі-продажу,  укладений  між позивачем  та  Фондом  комунального  майна м. Феодосії визнаний  недійсним  та  застосована  двостороння  реституція, тобто  сторони повернуті в початковий  стан і  сторони  зобов,язані  виконати дії,  але  строк  виконання  не  вказаний.

В  судовому  засіданні  встановлено,  що ОСОБА_1 не  відновлений  стан нежилого  приміщення і  останнє  не  повернуте до комунальної  власності, про що  не  заперечував в судовому  засіданні  представник  позивача. Позивачем  на  підставі  рішення  апеляційного  суду АРК від  24  лютого 2010  року   21  червня  2010  року отриманий  виконавчий  лист,  але  до  примусового  виконання  не  пред,явлений,  про  що  в судовому  засіданні не  заперечував  представник  позивача.

 Крім  того,  суду  не  надано  доказів,  що  позивач   звертався  до  відповідачів  з  вимогою  про  виконання  рішення в  добровільному  порядку,  а  отже  на  думку  суду,  вимога  про  виконання зобов,язання  не пред,являлася, а тому  не  має  порушення    не  має  прострочення  виконання, а отже  не  має підстав  для застосування  правил   ст.  625  ЦК  України.

На  підставі  викладеного,  керуючись  ст. 216,509, 625 ЦК  України,  ст.  ст.   10,  60, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -                        

ВИРІШИВ:

В  задоволенні  позову ОСОБА_1    до  Фонду коммунального  майна  м.  Феодосії,  Феодосійської  міської  ради,  виконавчого  комітету Феодосійської  міської  ради про стягнення  суми інфляції відмовити  в  повному  обсязі.

       Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Феодосійський  міський  суд   шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної  скарги.  У  разі  подання  останньої,   рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий             (підпис)             О.А.  Микитюк

Копія  вірна:   суддя-                         секретар -