АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1854-Ф/10             Головуючий у першій інстанції Кисельов Є.М.

                                  Суддя-доповідач Полянська В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

                  головуючого – судді            Полянської В.О.,

                                 суддів:                         Моісеєнко Т.І.,

                 Іщенка В.І.

                     при секретарі                    Джан Е.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за заявою комунального підприємства «Жилавтосервіс - Керч» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості по утриманню будинків та прибудинкової території, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 19 жовтня 2010 року про відмову у скасуванні судового наказу та судовий наказ, виданий Керченським міським судом АР Крим  01 жовтня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

           У вересні 2010 року КП «Жилавтосервіс - Керч» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості по утриманню будинків та прибудинкової території у розмірі 1 583,60 грн.

          Вимоги мотивовані тим, що боржники є власниками АДРЕСА_1 та споживачами послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкової території, які надаються КП «Жилавтосервіс - Керч». Проте, в супереч вимог ст.ст. 526, 527 ЦК України вказані особи не виконують належним чином обов’язки по оплаті послуг, у зв’язку з чим утворилася заборгованість за період з 01 грудня 2008 року по 01 вересня 2010 року у розмірі 1 583,60 грн. Неправомірні дії боржників порушують права інших наймачів та утруднюють утримання у належному технічному стані будинку та прибудинкової території.

           Судовим наказом Керченського міського суду АР Крим від 01 жовтня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь заявника  заборгованість по квартирної платі за період з 01 грудня 2008 року по 01 вересня 2010 року в сумі 1 583,60 грн., також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

           11 жовтня 2010 року боржники звернулися до суду із заявою про скасування судового наказу, посилаючись  на те, що у суду першої інстанції не було підстав видавати наказ, оскільки між сторонами існує спір відносно нарахованої суми та укладення договору, який може бути вирішений тільки у позовному проваджені.

       Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 19 жовтня 2010 року заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування судового наказу залишено без задоволення.

            В апеляційні скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 19 жовтня 2010 року та судовий наказ Керченського міського суду АР Крим від 01 жовтня 2010 року  скасувати.

            Апелянти вважають, що в супереч процесуального закону, суд першої інстанції не врахував, що між сторонами не існує договірних правовідносин, не визначився з наявністю спору щодо нарахованої суми заборгованості та згоди боржників з надання і отримання житлово – комунальних послуг.

            На думку апелянтів, поза увагою суду залишилася та обставина, що ухвалою Керченського суду АР Крим від 30 жовтня 2009 року вже було скасовано судовий наказ від 16 жовтня 2009 року з тих підстав, що між сторонами існує спір про нараховану суму та укладення договору.

            Крім того, вважають, що до спірних правовідносин необхідно застосувати ст. 96 ЦПК України, яка діяла до набрання Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-V, оскільки до цього часу діяла редакція, відповідно до якої судовий наказ може бути видано, якщо заявлену вимогу яка ґрунтується на правочині.

            Заслухавши суддю – доповідача, пояснення сторін, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

            Відповідно до п.3 ч.1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

            В силу зазначеної норми загальна характеристика вимог, за яким може бути виданий судовий наказ є їх безспірність.

            Як вбачається з матеріалів справи , ОСОБА_4, ОСОБА_5 є власниками АДРЕСА_1 у м. Керчі та споживачами послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкової території які надаються КП «Жилавтосервіс - Керч» .

           Стягувач у жовтні 2009 року звертався до суду з вимогою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року.   Ухвалою Керченського суду АР Крим від 30 жовтня 2009 року було скасовано судовий наказ від 16 жовтня 2009 року з тих підстав, що між сторонами існує спір про нараховану суму та укладення договору.                  

           Під час перегляду судового наказу в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції встановлено, що спір про порядок надання житлово-комунальних послуг  на даний час не врегульований , їх якісні та кількісні показники та вартість,  також, оспорюються боржниками , оскільки не досягнути шляхом домовленості та укладення відповідного договору.

            З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що всі ці питання, є предметом розгляду у позовному проваджені з додержанням загальних правил щодо заявленого позову.

             Відповідно до ст. 309-1 ЦПК України, судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між стягувачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога, передбачена частиною першою статті 96 цього Кодексу.          

           З огляду на наведене, колегія суду, вважає, що судовий наказ Керченського міського суду АР Крим від 01 жовтня 2010 року та ухвала Керченського міського суду АР Крим від 19 жовтня 2010 року про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення підлягають скасуванню, оскільки є такими, що постановлені без з’ясування суттєвих обставин справи та з порушенням норм процесуального закону .

           Керуючись ст. ст. 303, 309-1, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИЛА:

              Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 – задовольнити.

              Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 19 жовтня 2010 року та судовий наказ Керченського міського суду АР Крим від 01 жовтня 2010 року скасувати.  

              Роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову .                  

              Ухвала апеляційного суду  про скасування судового наказу є остаточною і оскарженню не підлягає

               Судді: