АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-192/11р. Головуючий у 1-й інстанції: Козаченко Р.В.
Категорія: ст.185 ч.2 КК Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
у складі: головуючого Куценко О.В.
суддів: Кателіна В.П., Семенчука О.В.
за участю:
прокурора Якименка О.П.
засудженої: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 грудня 2010 року, яким
ОСОБА_2, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайську Миколаївської області, громадянку України, з неповною середньою освітою, не працюючу, не одружену, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше судиму:
- 22.11.2006 року вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки згідно ст. 76 КК України;
- 17.10.2007 року вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.03.2010 року на підставі ст. 81 КК України звільнено умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 1 місяць 2 дні,
- засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане не відбуте покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.10.2007 року та остаточно призначено покарання - 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
Згідно вироку суду ОСОБА_2, яка раніше була засуджена за крадіжку чужого майна, 26 листопада 2010 року, близько 19 годині, знаходячись в гостях у своєї знайомої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, після вживання спиртних напоїв, будучи в стані алкогольного сп’яніння, побачивши, що господарка квартири заснула, викрала її мобільний телефон марки «Samsung GT-E2152» вартістю 649 грн., з картою памяті об’ємом 2 Гб вартістю 45 грн. та сім-картою мобільного оператора «МТС» вартістю 15 грн., на рахунку якого були грошові кошти в розмірі 1 грн., а також зняла з пальця її правої руки каблучку із золота вагою 0,5 гр. вартістю 85 грн., в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вирок змінити та пом’якшити призначене покарання, посилається на щире каяття, позитивну характеристику за місцем проживання та відсутність претензій з боку потерпілої.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_2, яка підтримала доводи апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженої ОСОБА_2 в скоєнні вказаного у вироку злочину, передбачених ч.2 ст.185 КК України, за обставин встановлених судом - відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, є правильними і фактично в апеляції не оспорюються.
Що стосується покарання, то воно призначено засудженій ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, даних про її особу, а також обставин, пом’якшуючих покарання – щире каяття у скоєному нею злочині та явка з повинною. При призначені покарання судом обґрунтовано врахована і обставина, що обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Врахувавши всі обставини справи суд призначив ОСОБА_2 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 185 КК України.
Таким чином, суд першої інстанції врахував те, що засуджена позитивно характеризується та з боку потерпілої до неї не має претензій.
На думку колегії суддів, суд вірно прийшов до висновку , що саме таке покарання буде достатнім для попередження вчинення засудженою нових злочинів.
Остаточне покарання засудженій також призначено з урахуванням тих обставин, на які вона посилається у своїй апеляції, оскільки до призначеного покарання за цим вироком приєднана лише частина не відбутого покарання за попереднім вироком.
Таким чином, підстав для призначення ОСОБА_2 більш м’якого покарання - не вбачається.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 грудня 2010 року у відношенні ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий
Судді