КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-219/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Івахненко О.Г.  

Суддя-доповідач:  Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

    Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                      

головуючого - судді  Парінова А.Б.,

суддів:                        Грибан І.О., Петрика І.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області на постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок  пенсії як дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2010 року позивач  звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та здійснення відповідних виплат щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.

Постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено частково: в межах шестимісячного строку на звернення до суду.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що справа розглядалася судом в порядку скороченого провадження

До суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Згідно з абзацом 4 ст. 283-2 КАС України апеляційні скарги у справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;  розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

                Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Суд першої інстанції, керуючись вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

          Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на  наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, а тому йому згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.   

           На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та виходячи з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені іншими нормативно-правовими актами, а тому колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем позивачу повинна була нараховуватися і виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги  спростовуються матеріалами справи, а постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з цього, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду  - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,   

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області залишити без задоволення.

           Постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2010 року  залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                                                                                     А.Б. Парінов

Судді                                   І.О.  Грибан

                                  І.Й. Петрик