АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1574-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Кондрак Н.Й.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
У Х В А Л А
24 листопада 2010 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого – судді Авраміді Т.С.,
суддів Ломанової Л.О.,
Притуленко О.В.
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії матеріали цивільної справи за поданням відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в АР Крим про тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань за рішенням суду, за апеляційною скаргою відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в АР Крим на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 27 жовтня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2010 року старший державний виконавець ВДВС Ленінського РУЮ в АР Крим звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження громадянки України – ОСОБА_4 в праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань за рішенням суду.
Подання мотивоване тим, що на примусовому виконанні ВДВС Ленінського РУЮ в АР Крим знаходиться виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом АР Крим про стягнення зі ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кримзв’язок» заборгованості за послуги зв’язку та судових витрат, всього на суму 1543грн.74коп. Проте, у добровільному порядку ОСОБА_4 не виконує покладених на неї обов’язків за вказаним рішенням суду. У зв’язку з тим, що у державного виконавця є відомості, що боржник збирається виїхати з території України на постійне місце проживання за кордон, державний виконавець звернувся до суду із даним поданням в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 27 жовтня 2010 року у відкритті провадження у цивільній справі за вказаним поданням ВДВС Ленінського РУЮ в АР Крим відмовлено. Роз’яснено заявнику його право на звернення з відповідним поданням до суду в порядку адміністративного судочинства.
На зазначене судове рішення ВДВС Ленінського РУЮ в АР Крим подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду.
В апеляційній скарзі, апелянт вказує, що предметом подання є обмеження тимчасового виїзду за межі України боржника, яке заявлене в рамках проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні та повинне розглядатися в порядку цивільного судочинства на підставі положень ст. 373 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Кримзв’язок», дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявник як орган державної влади звернувся до суду з метою реалізації повноважень, наданих йому статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження", а тому розгляд подання ВДВС Ленінського РУЮ в АР Крим про тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України проводиться за правилами адміністративного судочинства.
З таким висновком погоджується колегія суддів виходячи з такого.
Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України - органу виконавчої влади, завданням якої є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття суб’єкта владних повноважень, яким є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом п’ять частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на спори за зверненням суб'єкта, владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України, поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач як орган державної влади звернувся до суду з метою реалізації повноважень, наданих йому статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження", якою до функцій органів державної виконавчої служби віднесено здійснення контролю за додержанням своєчасного і повного виконання рішення суду.
Таким чином, у справі виник спір за зверненням суб'єкта владних повноважень із приводу реалізації наданих йому законом функцій та у випадку, який установлено законом, розгляд якого проводиться за правилами адміністративного судочинства, тому зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З наведеного вбачається, що подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження права виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у відкритті провадження на підставі ч. 2 ст. 122 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала була постановлена з додержанням вимог закону.
Доводи апелянта про те, що зазначені в даному поданні вимоги повинні бути врегульовані статтею 373 ЦПК України неспроможні, оскільки тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за своєю правовою природою не є зміною чи встановленням способу і порядку виконання рішення, як-то передбачено статтею 373 ЦПК України.
Зазначені в поданні вимоги також не охоплюються переліком способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених статтею 16 ЦК України.
Інші доводи апеляційної скарги підстав для скасування ухвали суду не містять.
Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Враховуюче наведене, керуючись ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в АР Крим відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 27 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: