АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1920-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Хачикян А.Х.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
УХВАЛА
7 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого – судді Авраміді Т.С.,
суддів Моісеєнко Т.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі Джан Е.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії матеріали цивільної справи за заявою прокурора Кіровського району АР Крим про забезпечення позову, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Кіровського районного суду АР Крим від 15 жовтня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 року прокурор Кіровського району АР Крим в інтересах держави в особі Кіровської районної державної адміністрації АР Крим звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Кіровському районі АР Крим, Кіровського районного відділу Кримського регіонального філіалу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання недійсним державного акту серії ЯД №594893 на право власності на земельну ділянку №14 площею 0,1 га що знаходиться на полі №3 Первомайської сільської ради Кіровського району АР Крим.
15 вересня 2010 року прокурор Кіровського району АР Крим звернувся з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони на вчинення дій з відчуження та передачі в користування зазначеної земельної ділянки, мотивуючи тим, що відповідачем чи іншими особами можуть бути вчинені дії щодо відчуження або передачі в користування земельних ділянок, що ускладнить та зробить неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Кіровського районного суду АР Крим від 15 жовтня 2010 року клопотання прокурора Кіровського району АР Крим задоволено. Суд в порядку забезпечення позову наклав арешт на земельну ділянку №14, поле №3, площею 0,1 га, Первомайської сільської ради Кіровського району АР Крим .
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
В якості доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що вирішуючи питання про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, суд першої інстанції не взяв до уваги, що прокурором не зазначено причин, у зв’язку з чим потрібно забезпечити позов, а також не з’ясовано чи існує між сторонами спір по даній справі.
Кіровська райдержадміністрація АР Крим подала заперечення, в яких посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить апеляційну скаргу відхилити.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутністю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі на підставі положень частини 2 статті 197, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційній суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційній суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення (ч.3 ст.303 ЦПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом цієї норми та відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, що містяться у п. 7 питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, 1 жовтня 2010 року відкрито провадження у зазначеній справі та призначений судовий розгляд, про що постановлена ухвала суду (а.с.8), клопотання прокурора Кіровського району АР Крим про забезпечення позову подане до суду 15 вересня 2010 року, тобто після відкриття провадження у справі та призначення судового розгляду.
В порушення вимог процесуального законодавства, клопотання позивача про забезпечення позову розглянуто на стадії судового розгляду суддею одноособово, що є суттєвим порушенням процесуального закону і підставою для скасування ухвали відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України з передачєю питання на новий розгляд до суду першої інстанції у звязку з порушенням порядку, встановленого для вирішення цього питання.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обгрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, проте суд першої інстанції постановив ухвалу про забезпечення позову без визначення мотивів, з яких дійшов такого висновку, що свідчить про порушення вимог п.3 ч. 1 ст. 210 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 4 частини 2 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 312 та статтями 313, 314 і 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду АР Крим від 15 жовтня 2010 – скасувати. Питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає
Судді: