РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р.                                                                Справа № 3/1865-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Бригінець Л.М.

суддів                                                                             Петухов М.Г.  
 суддів                                                                             Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання  Риштун О.М.

розглянувши  апеляційну скаргу позивача   Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест"   на  рішення  господарського суду Хмельницької області від 06.12.10 р.

у справі № 3/1865-10 (суддя   Вибодовський О.Д. )

позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест"

відповідач  Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "УКРСОЦБАНК"

за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14

про визнання правочинів частково недійсними

за участю представників сторін:

позивача - Волощук П.Ю. (дов.№б/н від 28.02.2011р.)

відповідача -  не з"явився

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Вибодовський О.Д.) від 06.12.2010р. відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14 про визнання правочинів частково недійсними. Судові витрати покладені на позивача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд зазначив, що згідно п. 5.2 договорів поруки у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону „Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при  Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Вказані договори поруки укладено у забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами з третіми особами № 06/461-609-20 від 27.12.2006р., № 07/270-609-23 від 15.11.2007р., № 07/1-609-1 від 31.08.2007р., № 07/268-609-21 від 14.11.2007р., № 07/141-609-10 від 08.06.2007р., № 07/269-609-22 від 14.11.2007р., № 07/139-609-8 від 07.06.2007р., № 07/49-609-2 від 20.03.2007р., № 885-07/1-609-1 від 07.06.2007р., № 07/163-609-13 від 26.06.2007р., № 07/144-609-11 від 11.06.2007р., № 07/50-609-3 від 21.03.2007р., № 07/68-609-4 від 02.04.2007р., № 07/140-609-9 від 07.06.2007р., № 08/157-609-7 від 21.04.2008р.

Згідно п. 6.2 кредитних договорів у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону „Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при  Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.  

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:1)скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 06.12.2010р.; 2) прийняти нове рішення, яким визнати п. 6.2 статті 6 кредитних договорів № 06/461-609-20 від 27.12.2006р.; № 07/270-609-23 від 15.11.2007р.;№   07/1-609-1   від   31.08.2007р.;№   07/268-609-21   від   14.11.2007р.;№   07/141-609-10   від 08.06.2007р.;№   07/269-609-22   від   14.11.2007р.;№   07/139-609-8   від   07.06.2007р.;№   07/49-609-2   від 20.03.2007р.;№ 885-07/1-609-1   від 07.06.2007р.;№ 07/163-609-13  від 26.06.2007р.;№ 07/144-609-11   від 11.06.2007р.;№   07/50-609-3    від   21.03.2007р.;№   07/68-609-4   від   02.04.2007р.;№   07/140-609-9    від 07.06.2007р.;№ 08/157-609-7 від 21.04.2008р. недійсним;          Визнати п. 5.2 Договору поруки № 880/998-ПЮО 68 від 27.12.2006р., Договору поруки № 880/516-ПЮО 50 від 15.11.2007р, Договору поруки № 986/420-ПЮО 39 від 31.08.2007р., Договору поруки №880/291-ПЮО 48 від  14.11.2007р, Договору поруки № 880/298-ПЮО 27 від 08.06.2007р., Договору поруки) № 880/515-ПЮО 49 від 14.11.2007р. Договору поруки № 880/291-ПЮО 23 від 07.06.2007р., Договору поруки 880/160-ПЮО 9 від 20.03.2007р., Договору поруки 880/295-ПЮО 26 від 07.06.2007р.,Договору   поруки   880/329-ПЮО   31   від   26.06.2007р.,   Договору   поруки   №   880/303-ПЮО   28   від 11.06.2007р., Договору поруки № 880/161-ПЮО 10 від 21.03.2007р., Договору поруки № 880/188-ПЮО 15 від 02.04.2007р., Договору поруки № 880/293 ПЮО 24 від 07.06.2007р., Договору поруки №880/286-ПЮО 17 від 21.04.2002р. недійсним.

Апелянт вважає, що вказане рішення є незаконним,  ухваленим із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що у спірних договорах кредиту та поруки згідно стандартної форми міститься третейська угода у вигляді третейського застереження, яка передбачає розгляд спорів у Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової,15. Всі договори і кредиту і поруки   як із юридичними так і з фізичними особами, які були укладенні в різні періоди часу, містять аналогічну третейську угоду у вигляді третейського застереження, згідно якої передбачено розгляд спорів у Постійнодіючому третейському суді  при Асоціації українських банків  за адресою:   02002,  м.   Київ,  вул.   М.Раскової,15.  при  розгляді  одними  і  тими  ж  суддями третейського суду.

Третейське застереження, яке зазначено у спірних договорах, на думку скаржника, суперечить законодавству України та порушує його права  в т.ч. позбавляє  права на судовий захист, права вибору суду щодо підсудності справи, права на сплату  судового збору у меншому розмірі.

Також, зазначає, що згідно ст. 1 ГПК України угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Наводяться і інші доводи, що є на думку скаржника, підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Предстаник відповідача в судове засідання не з"явився, подав письмове заперечення на апеляційну скаргу.

Розгляд справи відкладався до 09.03.2011р. за клопотаннями громадян: ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 (третіх осіб).

09.03.2011р. надійшли клопотання про відкладення судового засідання від третіх осіб- громадян ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

У випадку нез"явлення в засідання господарського суду представників сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка представників не перешкоджає вирішенню спору. (Роз"яснення Вищого господарського (арбітражного) суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 зі змінами і доповненнями в ред. від  19.07.2010р).

В поданих клопотаннях зазначено про неможливість взяти участь в засіданні внвслідок хвороби (підтверджуючі документи мав надати в наступне засідання). Про подання документів, які можуть вплинути на результат розгляду не повідомляється.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника  у справі розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 06.12.2010р.

Апеляційний суд виходив з наступного.      

АКБСР „Укрсоцбанк” та ТОВ „Хмельницькбудінвест” уклали договір поруки № 880/998-ПЮО 68 від 27.12.2006р., договір поруки № 880/516-ПЮО 50 від 15.11.2007р. договір поруки № 986/420-ПЮО 39 від 31.08.2007р., договір поруки № 880/291-ПЮО 48 від 14.11.2007р, договір поруки № 880/298-ПЮО 27 від 08.06.2007р., договір поруки № 880/515-ПЮО 49 від 14.11.2007р. договір поруки № 880/291-ПЮО 23 від 07.06.2007р. договір поруки 880/160-ПЮО 9 від 20.03.2007р., договір поруки 880/295-ПЮО 26 від 07.06.2007р., договір поруки 880/329-ПЮО 31 від 26.06.2007р., договір поруки № 880/303-ПЮО 28 від 11.06.2007р., договір поруки № 880/161-ПЮО 10 від 21.03.2007р., договір поруки № 880/188-ПЮО 15 від 02.04.2007р., договір поруки № 880/293-ПЮО 24 від 07.06.2007р., договір поруки №880/286-ПЮО 17 від 21.04.2008р., у кожному із яких міститься третейське застереження.

Згідно п. 5.2 договорів поруки у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону „Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при  Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Вказані договори поруки укладено у забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами з третіми особами № 06/461-609-20 від 27.12.2006р., № 07/270-609-23 від 15.11.2007р., № 07/1-609-1 від 31.08.2007р., № 07/268-609-21 від 14.11.2007р., № 07/141-609-10 від 08.06.2007р., № 07/269-609-22 від 14.11.2007р., № 07/139-609-8 від 07.06.2007р., № 07/49-609-2 від 20.03.2007р., № 885-07/1-609-1 від 07.06.2007р., № 07/163-609-13 від 26.06.2007р., № 07/144-609-11 від 11.06.2007р., № 07/50-609-3 від 21.03.2007р., № 07/68-609-4 від 02.04.2007р., № 07/140-609-9 від 07.06.2007р., № 08/157-609-7 від 21.04.2008р.

Згідно п. 6.2 кредитних договорів у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону „Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при  Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

12.03.2010 р. позивач направив відповідачеві пропозицію №12-05 про внесення змін до договорів шляхом виключення пункту у якому викладено третейське застереження із кожного договору. Письмової відповіді позивач не отримав.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших  актів цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту, вимог розумності  та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору  становлять  умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного  законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про третейський суд” третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Згідно зі ст. 5 Закону України „Про третейський суд” юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про третейські суди»визначено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст.12. Закону України «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої пись-мової угоди.

Судом встановлено, що оспорювані третейські застереження відповідають вищевказаним нормам законодавства.

          Розглядаючи дану скаргу, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до рішення Конституційного Суду України №1-рп/2008 від 10.01.2008р у справі № 1-3/2008 встановлено:

Конституційний Суд України вирішуючи спір щодо конституційності оспорюваних положень Закону (Закону України «Про третейські суди») виходить з такого, що гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п’ята статті 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України). Одним із способів реалізації права кожного будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду. Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону України «Про третейські суди»). З метою забезпечення реалізації зазначених положень кодексів, керуючись пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України, Верховна Рада України прийняла Закон, який регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні.

Враховуючи зазначене, третейське застереження не обмежує права сторін на звернення до суду та відповідає законодавству України.

Крім того, з роз’яснень, які містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»від 12 червня 2009 року №2 вбачається, що договір про передачу спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.   

Також необхідно врахувати, що відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до  ст.ст. 203,  204  Цивільного кодексу України  підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути  передбачені  винятково законами. Проте, з урахуванням ст.4 Цивільного кодексу України, зміст правочину має відповідати Цивільному кодексу України,  іншим законам України, які  приймаються  відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу,  актам  Президента   України  у   випадках, встановлених  Конституцією України,  постановам Кабінету Міністрів України,  актам органів державної влади України, органів влади  Автономної  Республіки  Крим,  що  видаються у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

Статтею 32 Господарського  процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи стверджується, що Позивач не обґрунтував та не довів наявність законодавчо визначених підстав визнання недійсною угоди (третейського застереження), не надано суду доказів, які б ствердили підстави визнання угоди недійсною.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оспорювані положення договорів кредиту та поруки не порушують припис статті 124 Конституції України про здійснення правосуддя виключно судами, оскільки третейський розгляд не є правосуддям, а рішення третейських судів є лише актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). З аналізу положень Закону випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Відповідно до статті 7 Закону України «Про третейські суди»третейський розгляд здійснюють постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору.

Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

З врахуванням наведеного, наявність третейської угоди не звужує право сторони на судовий захист, як стверджує позивач, а навпаки розширює її, дозволяючи обрати інші способи вирішення спору, зокрема шляхом третейського розгляду справи, що відповідає вимогам Конституції України.    

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України,  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Покликання апелянта на ту обставину,  що оспорювані договори були запропонований йому банком без права вносити до нього зміни, були нав'язані Відповідачем, як умова отримання кредиту та що власного волевиявлення стосовно віднесення всіх спорів до компетенції третейського суду скаржник не виявляв, матеріалами справи не підтверджується.

Застосування судом першої інстанції строків позовної давності було необов"язковим, оскільки позовні вимоги визнані необгрунтованими з інших підстав, а тому оцінка її застосування апеляційним господарским судом не надавалась.  

Право на звернення до суду за захистом свого порушеного права передбачено Конституцією України та чинним законодавством і не потребує дублювання в договорах, що укладаються сторонами.

З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись  ст.ст.  91, 99,101,103,105,106  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 06.12.2010р. у справі № 3/1865-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест"- без задоволення.

2. Справу № 3/1865-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий  суддя                                                                         Бригінець Л.М.

Суддя                                                                                              Петухов М.Г.  

Суддя                                                                                              Демидюк О.О.