АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/191/97/2011 Головуючий суду першої інстанції Кисельов Є.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого – судді Ломанової Л.О.,
суддів Кустової І.В.,
Притуленко О.В.
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч», Керченської міської ради АР Крим, про вселення, зобов’язання змінити умови договору найму та усунення перешкод у користуванні житлом, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 3 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, КП «Жилавтосервіс-Керч» та Керченської міської ради АР Крим про вселення, зобов’язання змінити умови договору найму та усунення перешкод у користуванні житлом.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 зареєстрована як член сім’ї наймача у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, АР Крим. Через перешкоди, які чинить відповідач – її матір, порушуються житлові права позивача, оскільки вона не має змоги проживати за місцем своєї реєстрації. Просила суд вселити її у зазначену квартиру; зобов’язати Керченську міську раду АР Крим і КП «Жилавтосервіс-Керч» змінити договір найму шляхом укладення з нею окремого договору найму та виділити їй у користування кімнату, площею 12,3 м2, а іншим членам сім’ї – площею 16,9 м2; усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом зобов’язання ОСОБА_5 передати їй ключі від вхідних дверей.
Рішенням Керченського міського суду від 3 листопада 2010 року позов ОСОБА_4 був задоволений частково – позивача вселено до спірної квартири та усунено перешкоди у користуванні житлом шляхом зобов’язання відповідача передати ключі від вхідних дверей до квартири. В решті позову – відмовлено.
Не погодившись зі вказаним рішенням в частині відмови у позові, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду в частині відмови у позові про зобов’язання змінити умови договору найму скасувати та ухвалити нове рішення, яким цей позов задовольнити.
В апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню. Зокрема, суд мав би вирішити спір про зміну умов договору найму на підставі статті 63 Житлового кодексу України, застосування якої не порушує житлових прав мешканців квартири, оскільки не призвело б до визнання осіб такими, що потребують поліпшення житлових умов.
В решті рішення – щодо задоволення позову про вселення та усунення перешкод у користуванні житлом – не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_4 і ОСОБА_5, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову у позові про зобов’язання змінити умови договору найму, суд першої інстанції виходив з того, що в разі задоволення цього позову будуть порушені житлові права інших членів сім’ї внаслідок зменшення наданої їм у найм жилої площі.
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Як вбачається з матеріалів справи, наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1, АР Крим є ОСОБА_5, а в якості членів її сім’ї в цій квартирі також зареєстровані ОСОБА_4 і ОСОБА_6 (а.с. 4). Зазначена квартира складається з двох кімнат, площею 12,3 м2 та 16,9 м2; загальна жила площа становить 29,2 м2 (а.с. 4). Відтак на кожного з мешканців цієї квартири припадає право користування 9,73 м2 жилої площі.
Відповідно до частини 1 статті 104 Житлового кодексу України член сім’ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. Частиною 2 наведеної статті встановлено, що у разі відмовлення членів сім’ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
Враховуючи, що вимоги позову про зобов’язання змінити договір найму шляхом укладення окремого договору найму полягають у виділенні позивачу у користування кімнати, площею 12,3 м2, а відповідно двом іншим членам сім’ї – кімнати, площею 16,9 м2, такий позов задоволенню не підлягає, оскільки зменшує жилу площу інших мешканців спірної квартири. В разі задоволення вимог ОСОБА_4 їй було б надано для користування 12,3 м2, а її співмешканцям – по 8,45 м2 на кожного; цю різницю не можна не визнати суттєвою.
За вимогою члена сім’ї наймача може бути виділене жиле приміщення, яке не відповідає його частці і у разі суттєвого погіршення становища інших співмешканців, проте лише у разі досягнення такої угоди між цими особами.
Крім того, матеріали справи не містять доказів існування умови, визначеної положенням частини 1 статті 104 Житлового кодексу України в якості підстави для укладення окремого договору найму, – щодо можливості виділення жилої площі, що припадає на позивачі, у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги, про те що задоволення позову не призведе до набуття іншими мешканцями статусу осіб, які потребують поліпшення житлових умов, відхиляються колегією суддів, оскільки не спростовують наведених вище обставин, за яких задоволення позову є неможливим.
Відтак апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Керченського міського суду АР Крим від 3 листопада 2010 року – залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 3 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді:
Л.О. Ломанова І.В. Кустова О.В. Притуленко