АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/22/2011 Головуючий суду першої інстанції Самойлова О.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді     Ломанової Л.О.,

суддів                 Кустової І.В.,

Притуленко О.В.

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10 грудня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» (далі - Завод) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Вимоги позову мотивував тим, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах до 14 січня 2008 року. При звільненні з ним не був проведений повний розрахунок, а саме - не виплачена заробітна плата у сумі 21041, 43 грн.

Посилаючись на статті 116 та 117 Кодексу законів про працю України, позивач просив суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримку розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку (18 лютого 2011 року) у сумі 30108, 84 грн. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 5202, 15 грн. також по день фактичного розрахунку.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 10 грудня 2010 року у позові відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апелянт зазначає, що висновок суду щодо пропуску строку звернення до суду є помилковим у зв’язку з відсутністю відповідної заяви відповідача, вважає, що його позовні вимоги є обґрунтованими.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить суд відхилити скаргу та залишити без змін оскаржуване рішення, посилаючись на те, що Завод знаходиться на стадії банкрутства та на відсутність вини у несвоєчасному виконанні судового рішення, яке було постановлено на користь позивача, оскільки всі розрахункові рахунки арештовані органами виконавчої служби.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача та його представника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 309 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював на Заводі до 14 січня 2008 року, коли був звільнений за п. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с. 2).

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 15 грудня 2008 року з відповідача на користь позивача стягнута заборгованість із заробітної плати в сумі 21041, 43 грн., компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 3881, 36 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 23370, 27 грн. (а.с. 4).

Дане рішення виконувалось поетапно, повністю рішення виконане 18 лютого 2010 року (а.с. 19).

Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. ст. 117 КЗпП України у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду із даною вимогою, оскільки після ухвалення судового рішення від 15 грудня 2008 року, та набрання ним законної сили 26 грудня 2008 року, позивач знав про порушення свого права, але в тримісячний строк до суду не звернувся.

 Також, суд обґрунтовано зазначив, що після ухвалення вищевказаного рішення про стягнення на користь позивача належних йому сум, у тому числі й компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, та звернення цього рішення до виконання, відносини щодо виплати присуджених судом сум регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином підстави для застосування судом ст. 117 КЗпП України та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 р. N 2050-III відсутні.

Колегія суддів не бере до уваги довід апеляційної скарги про помилковість висновку суду щодо пропуску строку звернення до суду у зв’язку з відсутністю відповідної заяви відповідача, оскільки як роз’яснено пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 (з наступними змінами) встановлені ст. ст. 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

Відтак доводи викладені у апеляційній скарзі не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10 грудня 2010 року - залишенню без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді:

Л.О. Ломанова І.В. Кустова О.В. Притуленко