АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1891-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Кисельов Є.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

У Х В А Л А

8 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді     Ломанової Л.О.,

суддів                 Кустової І.В.,

Притуленко О.В.

при секретарі               Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 28 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 28 жовтня 2010 року позовна заява ОСОБА_4 була повернена на підставі частини 2 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

    Апеляційна скарга мотивована тим, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не застосував норми статті 122 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими саме суд має вирішити питання про встановлення місця реєстрації відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи на підставі частини 1 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений в ухвалі від 12 жовтня 2010 року строк не усунув недоліки позовної заяви, які полягали у тому, що позовна заява згідно з вимогами статті 119 Цивільного процесуального кодексу України не містила відомостей щодо місця проживання відповідача.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви суд перевіряє чи відповідають форма і зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи не має інших, встановлених законом, перешкод для порушення справи в суді.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 12 жовтня 2010 року позовна заява ОСОБА_4 була залишена без руху у зв’язку з тим, що в заяві не зазначено місце проживання відповідача.

Постановляючи ухвалу від 28 жовтня 2010 року про повернення позовної заяви ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що заявник у наданий судом строк – до 27 жовтня 2010 року   не усунув недоліки, зазначені в ухвалі від 12 жовтня 2010 року про залишення позовної заяви без руху.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем у поданій позовній заяві було зазначено відоме йому місце проживання відповідача (а.с. 1), а відтак вимоги пункту 2 частини 2 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України позивачем були виконані.    

    Відповідно до пункту 3 статті 122 Цивільного процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

    У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

    З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції звертався до адресно-довідкового бюро ВГІРФО Керченського МУ ГУ МВС України в АР із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача – ОСОБА_5 (а.с. 3), отримав відповідь щодо вибуття ОСОБА_5 до м. Феодосії, але покладення обов’язку подальшого з’ясування місця реєстрації відповідача на позивача процесуальним законодавством не передбачається.

Крім того, судом апеляційної інстанції шляхом відповідного запиту було встановлено, що місце проживання відповідача в м. Феодосії не зареєстроване.

    Відтак висновок суду про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_4 є необгрунтованим, оскільки позивачем вимоги пункту 2 частини 2 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України позивачем були виконані, а відсутність підтвердження відповідного органу даних щодо місця проживання відповідача не створює підстав для залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції порядку, встановленого для вирішення зазначеного питання, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для скасування ухвали і передання питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 312, пунктом 2 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 28 жовтня 2010 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

Л.О. Ломанова І.В. Кустова О.В. Притуленко