АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1839-Ф/10     Головуючий суду першої інстанції Микитюк О.А.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

    головуючого – судді     Ломанової Л.О.,

    суддів                 Авраміді Т.С.,

Притуленко О.В.

    при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом Феодосійської міської ради АР Крим до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – ОСОБА_6, про знесення самовільної будови, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2010 року представник Феодосійської міської ради АР Крим звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про знесення самовільної будови – третього поверху над сараєм літ. «К» та металевої драбини до третього поверху.

Позов мотивований тим, що самовільно зведені об’єкти порушують права сусіда – ОСОБА_6, а також є вогненебезпечними. Крім того, третій поверх над сараєм та металева драбина до нього побудовані в порушення будівельних норм, без дозволу та узгоджень.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 13 жовтня 2010 року позов задоволений повністю – відповідачів зобов’язано знести самовільне будівництво.

Не погодившись зі вказаним рішенням, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинами справи, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

В апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції не врахував, що порушення прав позивача відсутні; металева драбина знаходиться в дворі з часу приватизації квартири та внесена до технічного паспорту; третій поверх над сараєм літ. «К» відповідно до технічного висновку ліцензованого підприємства відповідає будівельним нормам, у тому числі сейсмічним вимогам; порушення пожежних норм частково усунені, а частково будуть усунені навесні 2011 року; третій поверх над сараєм літ. «К.» не порушує права інших осіб, оскільки не перешкоджає освітленню інших квартир;  для спорудження третього поверху над сараєм законодавством, яке змінилося з часу подання позову, не встановлено обов’язкового отримання дозволу; металева драбина є єдиним шляхом потрапити до другого поверху квартири; за час розгляду справи в суді відповідачі усунули порушення протипожежних норм шляхом переміщення драбини від стіни будинку на відстань більше одного метра. Крім того, апелянти зазначають, що знесення третього поверху над сараєм є небезпечним для будинку, і, ухваливши таке рішення, суд санкціонує проведення будівельних робіт без проектної документації.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення – залишенню без змін.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, та не оспорюється сторонами ОСОБА_4, та ОСОБА_5 здійснили будівництво третього поверху над сараєм літ. «К» кв. 7 та металевої драбини до третього поверху між квартирами 7 і 8 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 За вчинення самочинного будівництва ОСОБА_4 був притягнений до адміністративної відповідальності (а.с. 6).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про знесення самовільної будови, суд першої інстанції виходив з того, що самочинне будівництво підлягає знесенню, оскільки порушує права інших осіб.

З таким висновком погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень Закону України «Про  планування і забудову території», Закону України «Про основи містобудування», якими визначено основні вимоги і правила забудови території і використання земель, здійснення будівництва без отримання дозволів на будівництво та виконання будівельних робіт є самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту (частина 1). Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина 2). Якщо самочинне будівництво порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. (частина 4).

Будівництво вважається правомірним, якщо власник ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозволи на забудову об’єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до ст. 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що зведені будівля та споруда є самочинним будівництво, яке було зведено неправомірно, а відтак підлягають знесенню через завдання шкоди публічним інтересам внаслідок порушення містобудівних та інших норм, загрози життю і здоров’ю громадян.

При цьому колегія суддів відхиляє твердження апеляційної скарги щодо відсутності порушення прав позивача, а відтак і підстав для задоволення позову.

 Виходячи з положень частини 1 статті 13 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та місцевого самоврядування здійснюють від імені українського народу право власника на землю, та повноважень міської ради в сфері земельних правовідносин, контролю за додержанням земельного  законодавства  і  в  сфері  забудови  території  (статті 9  Земельного кодексу України, статті 31, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про планування і забудову території», Закону України «Про основу містобудування») слід дійти висновку, що передбачене частиною 7 статті 376 Цивільного кодексу України право Феодосійської міської ради звернення до суду здійснюється незалежно від того, у кого в користуванні перебуває земельна ділянка, на якій здійснюється самочинне будівництво.

При вирішенні спору суд дійшов правильного висновку про те, що відповідність згідно з технічним висновком ліцензованого підприємства, третього поверху над сараєм літ. «К» будівельним нормам і у тому числі сейсмічним вимогам, як і відсутність доказів перешкоджанню освітленню інших квартир, не спростовує висновків про порушення відповідачами порядку ведення будівництва, який передбачає отримання, серед іншого, дозволів органів місцевого самоврядування.

При цьому недотримання усіх необхідних норм при будівництві підтверджено і висновком Феодосійського міського управління МНС України в АР Крим, відповідно до якого здійснене відповідачами будівництво не відповідає протипожежним нормам, а тому   ОСОБА_4 рекомендовано здійснити вогнезахист конструктивних елементів прибудови, замінити займистий утеплювач на незаймистий, укомплектувати квартиру вогнегасником.

    Доказів повного приведення самочинного будівництва у відповідність з протипожежними нормами  матеріали справи не містять. Колегією суддів не беруться до уваги твердження апеляційної скарги щодо приведення належних відповідачам будівель до відповідності з приписами управління МНС України в АР Крим у майбутньому – навесні 2011 року.

    Відхиляються колегією суддів і доводи апеляційної скарги щодо відсутності в законодавстві вимог щодо отримання дозволу на здійснення тих видів будівництва, які були здійснені відповідачами. Матеріали справи не містять доказів належності здійснених видів будівництва до тієї категорії, дозвіл на підготовку до будівництва та на саме будівництво не вимагається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104 «Деякі питання надання дозволів на виконання                  підготовчих і будівельних робіт». Крім того отримання дозволу на будівництво чи відсутність в отриманні такого дозволу не звільняє забудовника від проходження адміністративної процедури, яка завершується державною реєстрацією прав на нерухоме майно, до здійснення якої будівництво без відповідних дозволів вважається самочинним.

Вирішуючи спір, суд цілком обґрунтовано відхилив доводи відповідачів, відтворені і в апеляційній скарзі про те, що металева драбина знаходиться в дворі з часу приватизації квартири, внесена до технічного паспорту, та  є єдиним шляхом потрапити до другого поверху квартири. Такі твердження спростовуються поясненнями третьої особи та дослідженням технічної документації, відповідно до яких металевої драбини, яка зараз займає значну частину прибудинкової території, на час приватизації квартир не існувало (а.с. 84). Судом на підставі пояснень сторін та третьої особи було встановлено, що до зведення металевої драбини вхід на других поверх забезпечувався дерев’яною драбиною невеликих розмірів.

Не можуть бути взятими до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи рішення про знесення третього поверху над сараєм, суд санкціонує проведення будівельних робіт без проектної документації, оскільки питання технічного забезпечення виконання судових рішень не можуть бути підставою для вирішення спору по суті. Крім того матеріали справи не містять даних про те, що самочинно зведений третій поверх над сараєм літ. «К» є єдиною конструкцією з балконом кв. 7, на що посилається апеляційна скарга на обґрунтування доводів щодо неможливості знесення самочинного будівництва без пошкодження інших будівель.  

За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 жовтня 2010 року – залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді:

Л.О. Ломанова Т.С. Авраміді О.В. Притуленко