АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1487-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Шувалов М.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді     Ломанової Л.О.,

суддів                 Кустової І.В.,

Притуленко О.В.

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Іллічевської сільської ради Ленінського району АР Крим про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 серпня 2010 року,

                                                               У Х В А Л И Л А:

У липні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Іллічевської сільської ради Ленінського району АР Крим про визнання за ним права власності на домоволодіння у порядку спадкування за законом.

Позов мотивований тим, що після смерті свого батька – ОСОБА_4 позивач не може оформити право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування, оскільки померлий за життя не отримав правовстановлюючий документ на будинок.

Заочним рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 20 серпня 2010 року у позові ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення – про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. На думку апелянта, суд, мотивуючи відмову у позові тим, що спадкоємець не звертався до нотаріальної контори щодо відкриття та оформлення спадщини, не звернув уваги на неможливість оформлення права власності нотаріусом через відсутність державної реєстрації права власності на домоволодіння. Як зазначає апелянт, він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті своїх батьків, а його позовні вимоги не порушують інтереси та права інших осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив визнати за ним право власності на  домоволодіння – будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом (а.с. 3 – 5). Згідно довідки, виданої Іллічевською сільською радою Ленінського району АР Крим, зазначене домоволодіння числиться за ОСОБА_5 (а.с. 11). Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 30 березня 2010 року ОСОБА_4 відмовлено у визначенні додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини (а.с. 25).

Виходячи зі змісту статей 1296 – 1299 Цивільного кодексу України питання про право на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно із роз’ясненням, яке міститься в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Враховуючи, що позивачем не було надано доказів його звернення до нотаріуса для оформлення права на спадщину у вставленому законом порядку, колегія суддів погоджується із висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Твердження апеляційної скарги щодо відсутності державної реєстрації права власності батька позивача на спірне домоволодіння не може бути підставою для задоволення позову за відсутності звернення ОСОБА_4 для вирішення цього питання у встановленому законом порядку.

Інші доводи апеляційної  скарги відтворюють посилання підстави, яким була дана правова оцінка судом першої інстанції, а тому вони не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 6 серпня 2010 року – залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді:

Л.О. Ломанова І.В. Кустова О.В. Притуленко