АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

     Справа № 22-ц-1664-Ф/10 Г   Головуючий суду першої інстанції      Муратова Ж.А.

С Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції      Авраміді Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

    24 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого судді: Авраміді Т.С.

суддів     Ломанової Л.О., Притуленко О.В.,

при секретарі Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі на рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 серпня 2010 року,

                                                             ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі, у якому просив стягнути з  відповідача на його користь недонараховані щомісячні страхові виплати, починаючи з 2001 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 грудня 1977 року позивач отримав виробничу травму, у наслідок якої він став інвалідом 2-ї групи, втративши 40% загальної та 70% професійної працездатності. До 2001 року доплату до середнього заробітку у зв’язку з втратою позивачем професійної працездатності здійснював Аршинцевський РОФ.  З квітня 2001 року зазначені виплати здійснює Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі. На думку позивача розрахунок суми страхових виплат не відповідає положенням ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка передбачає обов’язок Фонду здійснювати перерахунок  сум щомісячних страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача щомісячну доплату до середнього заробітку з урахуванням реального зростання заробітної плати, починаючи з 2001 року.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 20 серпня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі на користь позивача одноразово 44572,57 грн. заборгованості зі щомісячних страхових виплат за період з  15 липня 2006 року до 01 березня 2010 року. Встановлено розмір щомісячних страхових виплат, які проводяться Відділенням на користь позивача з 1 березня 2010 року на рівні 1232 грн. 85 коп. з наступним перерахуванням згідно з чинним законодавством. Вирішено питання щодо  розподілу судових витрат.  

Не погодившись з рішенням суду Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт посилається на те, що  судом першої інстанції при вирішенні спору були неправильно застосовані положення ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 22 грудня 1977 року ОСОБА_6 отримав виробничу травму, у наслідок якої став інвалідом 3-ї групи, а згодом 2-ї групи, втративши 40% загальної і 70% професійної працездатності.

    Аршинцевським РОФ до 01.04.2001 року здійснювалася  виплата позивачу  сум у відшкодування втраченого заробітку, розмір яких на 01 квітня 2001 року становив  52,76 гривень та позивачем неоспорений.

    Згідно постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі  №452 від 04 жовтня 2002 року позивачу продовжено виплату раніше призначеної страхової виплати  з 01 квітня 2001 року у розмірі 52,76 гривень.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач з 2006 року здійснює нарахування та виплату страхової виплати позивачу виходячи із відкоригованої середньомісячної заробітної плати, розмір якої менш ніж середня заробітна плата у галузі, на підставі положень ст.29 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню одноразово сума недонарахованих страхових платежів за період з 15 липня 2007 року до 01 березня 2010 року у розмірі 44572 грн.57 коп.,  починаючи з 01 березня 2010 року щомісячно, виходячи з розміру середньої заробітної плати в сумі 1232 гривні  до зміни її розміру.

З таким висновком суду не можна погодитися, оскільки суд першої інстанції дійшов його із порушенням норм матеріального закону.  

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб у межах заявлених ними вимог.

Звертаючись до суду позивач, посилаючись на зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки на підставі положень ст.29 Закону України, просив суд стягнути з відповідача починаючи з 2001 року щомісячну доплату до середнього заробітку з урахуванням реального зростання заробітної плати.

Частиною 2 ст. 29 Закону передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування проводиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.  

Згідно з пп. 4.4.2. – 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7, при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.  

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абз. 3 ч. 1 ст. 34  базового Закону № 1105-ХІV від       23 вересня 1999 року  у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.  

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.  

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.  

Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від  27 квітня  2007 року № 24, згідно з пп. 3.4.4., 3.8.2. якого  розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  

Згідно зі ст. 17 Закону рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов’язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.  

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду: від 14 березня 2002 року № 15 (на коефіцієнт 1,193),  від 4 березня 2003 року № 3 (на коефіцієнт 1,182), від 24 лютого 2004 року № 5 (на коефіцієнт 1,152), від 28 лютого 2005 року № 3 (на коефіцієнт 1,238), від 6 березня 2006 року № 3 (на коефіцієнт 1,203), від 28 лютого 2007 року № 9 (на коефіцієнт 1,183), на коефіцієнт  1,125, на коефіцієнт 1,063, що підтверджується постановами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі  від 4 жовтня 2002 року № 459-1,  від 29 березня 2003 року № 459-2, від 24 березня 2004 року № 459-3, від 15 березня 2005 року № 459-4, від 15 травня 2006 року № 459-6, від 26 березня 2007 року № 459-7, від 08 квітня 2008 року №0108/459, від 30 березня 2009 року №0108/459.

Таким чином, проведене відповідачем у зв’язку із зростанням у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки на підставі положень ст.29 Закону перерахування призначених позивачу щомісячних страхових виплат ґрунтується на вимогах закону, а висновок суду першої інстанції  про те, що  розмір відкоригованої середньомісячної заробітної плати при здійсненні перерахунку  повинен дорівнювати розміру середньої заробітної плати у галузях суперечить положенням ч. 2 ст. 29 Закону.

Наведене свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

    За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

    На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,    

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі на рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 серпня 2010 року – задовольнити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 серпня 2010 року – скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат – відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: