АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1860-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Бердієва Б.А.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого – судді     Притуленко О.В.,

суддів                 Ломанової Л.О.,

                                               Авраміді Т.С.,

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 7 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. на кожну дитину щомісячно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 7 серпня 1987 року вона перебувала у  зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають двох дітей, які проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні після припинення сімейних відносин з відповідачем.

В зв’язку з тим, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, просила стягнути на її користь аліменти у вказаному  розмірі.

Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 7 жовтня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений. Суд стягнув з ОСОБА_5 на користь позивачки аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 26 липня 2010 року до досягнення ними повноліття.   Стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.      

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішення суду в зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Не оскаржуючи висновок суду про його обов’язок утримувати дітей, відповідач вважає помилковим висновок суду про наявність у нього можливості сплачувати аліменти саме в розмірі 500 грн. щомісячно на кожну дитину. Вважає, що повинен сплачувати аліменти на дітей в розмірі 200 грн. щомісячно на кожну дитину.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності відповідача ОСОБА_5 на підставі ч. 2 ст. 305 Цивільного процесуального кодексу України.  

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.  

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_4, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 181 СК України при відсутності укладеного в порядку передбаченому ст. 189 СК України між батьками договору про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку на користь того з батьків з ким проживає, дитина та хто її утримує.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому, визнав встановленим, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей, і згідно закону повинен виконувати обов’язок по утриманню дітей до досягнення ними повноліття.

Враховуючи, що неповнолітні діти сторін проживають з позивачкою і знаходяться на її утриманні, договір в порядку передбаченому ст. 189 СК України між батьками не укладався, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про обов’язок відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей – сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи, зокрема з позовної заяви та пояснень самого ОСОБА_5, вбачається що відповідач на час вирішення спору судом першої інстанції мав непостійний заробіток, тому колегія суддів погоджується з висновком суду щодо необхідності визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, судом першої інстанції дотримані положення ст. 182 СК України, якою визначені обставини, які необхідно враховувати при визначенні розміру аліментів: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне  значення.

Зокрема, визначивши розмір аліментів у сумі 500 грн. щомісяця на обох дітей, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 аліменти на утримання інших дітей не виплачує, є працездатною людиною і спроможний платити аліменти в такому розмірі, який є необхідним для утримання неповнолітніх дітей.

Оцінюючи доводи апелянта щодо неповного з’ясування судом обставин справи, залишення без уваги того, що він не працює та не має можливості сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом, колегія суддів звертає увагу на те, що в порушення вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження таких доводів. Крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції вимоги ОСОБА_4 відповідач визнавав.

На підставі наведеного, враховуючи, що ОСОБА_5 є працездатним чоловіком, повинен відчувати відповідальність за своїх дітей та докладати зусиль (зокрема, працювати) щоб їх забезпечувати, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивачки.

Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.

 На підставі наведеного, керуючись статтями 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 7 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В.             Ломанової Л.О.         Авраміді Т.С.