АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1816-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Кузьміна О.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М    УК Р А Ї Н И

01 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого – судді     Притуленко О.В.,

        суддів                 Ломанової Л.О.,

              Авраміді Т.С.,

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на її утримання та на утримання дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 15 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини та своє утримання, як дружини.

Позивачка зазначила, що з 21 серпня 2009 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі та мають дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на її утриманні. Виходячи з того, що вона не має можливості сама утримувати дитину, оскільки не працює, а відповідач у добровільному порядку допомоги не надає, просила стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а також аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача до досягнення дитиною трирічного віку.

      Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 15 жовтня 2010 року з ОСОБА_5 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 вересня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття,  та в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. Стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

            Одночасно судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.  

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення - про стягнення з відповідача на утримання дитини аліментів в розмірі 30% прожиткового мінімуму до 01 липня 2012 року, а згодом – в розмірі ј частини всіх видів доходу щомісячно, та відмову в задоволенні вимог позивачки про стягнення аліментів на своє утримання.

На думку апелянта, при вирішенні спору суд не врахував, що у відповідача відсутня можливість надавати утримання.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності позивача та відповідача на підставі ч.3 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - ОСОБА_6,з’ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що згідно із ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. А відповідно до ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Судом установлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5  з 21 серпня 2009 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_7. Позивачка ОСОБА_4 не працює в зв’язку з вихованням дитини, з якою проживає окремо від відповідача.

Згідно ст. 181 СК України при відсутності укладеного в порядку передбаченому ст.189 СК України між батьками договору про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку на користь того з батьків з ким проживає дитина та хто її утримує.

Відповідно до ч. 3 вказаної норми закону за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому, визнав встановленим, що відповідач є чоловіком позивачки та батьком їх  неповнолітньої дитини, і згідно закону повинен виконувати обов’язок по їх утриманню. Враховуючи матеріальне становище сторін, відсутність у платника аліментів інших утриманців, суд стягнув з нього на користь позивачки аліменти у частці від його заробітку (доходу).

Враховуючи, що малолітня дочка сторін проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні, договір в порядку, передбаченому ст. 189 СК України між батьками не укладався, обов'язок відповідача сплачувати аліменти на утримання дочки був обґрунтовано встановлений судом з визначенням розміру такого утримання відповідно до вимог закону, а тому судова колегія з таким висновком погоджується.

Доводи апелянта про те, що до 01 липня 2012 року відповідач має сплачувати  на користь позивачки аліменти на утримання дитини в розмірі 30 % прожиткового мінімуму щомісячно, не можна визнати підставою для зміни (або скасування) оскарженого рішення, оскільки СК України (ч.3 ст.181) присудження аліментів у частці від прожиткового мінімуму не передбачено.

Також обґрунтовано суд дійшов висновку про обов’язок відповідача по утриманню дружини до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки позивачка потребує матеріальної допомоги, що передбачає наявність передбачених ст. 84 СК України підстав для визнання за нею права на утримання від чоловіка – батька дитини.

Разом з тим, встановлюючи розмір аліментів на утримання дружини, суд першої інстанції недостатньо врахував обставини справи, зокрема матеріальне становище платника аліментів (який є студентом, навчається на платній основі, без нарахування стипендії), внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо спроможності ОСОБА_5 сплачувати аліменти на утримання дружини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, тому колегія суддів вважає, що розмір аліментів на утримання ОСОБА_4 підлягає зменшенню. Доводи апелянта про наявність підстав для повного звільнення відповідача від обов’язку утримувати дружину не підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин, рішення суду в частині визначення розміру аліментів на утримання позивачки підлягає зміни на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України. З урахуванням всіх обставин справи, колегія суддів вважає, що аліменти, які  підлягають стягненню з ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_4 належить зменшити до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, п.3 частини 1 статті 309, ст.ст. 313-314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

ВИРІШИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 15 жовтня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліментів на її утримання змінити, зменшивши розмір аліментів, який підлягає стягненню до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В.                          Ломанова Л.О.                          Авраміді Т.С.