УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Чистякової Т.І.
Суддів: Філатової Є.В.
Любобратцевої Н.І.
При секретарі: Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2010 року у цивільній справі за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, ОСОБА_3 до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» про стягнення суми боргу та зобов’язання укласти письмовий договір взаємних зобов’язань,
ВСТАНОВИЛА:
Кримське Республіканське Підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» звернулось до
суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про
стягнення заборгованості. Вимоги мотивовані тим, що у листопаді 1996 року
ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1, у зв'язку з чим Кримським
Республіканським Підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» їй регулярно та у повному обсязі надаються послуги з постачання та очистки води, а також з відводу та очищення стоків, проте, плату за надані послуги вона не здійснює, станом на 1 квітня 2010 року заборгованість склала
2 727 грн. 97 коп.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 та на підставі ст. 64 ЖК України з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на свою користь заборгованість у розмірі 2 623 гривень 34 копійок та судові витрати.
ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, та ОСОБА_3 подали суду зустрічну заяву до Кримського Республіканського Підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» про стягнення суми боргу та спонукання укласти письмовий дого вір взаємних зобов'язань.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що у 1996 році Кримське Республіканське Підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» відкрило на ім'я ОСОБА_2 два особових рахунки № 6355 та НОМЕР_1 і нараховувало одразу по двом особовим рахункам оплату за водопостачання та водовідведення на чотирьох осіб. У 2008 році Кримське Республіканське Підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» зверталося до Євпаторійського міського суду із позовом про стягнення з неї, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості по даним особовим рахункам, проте, у попередньому
______________________________________________________________________
Справа №22-ц/0190/307/11 Головуючий в першій
інстанції, суддя – Макарчук В.О.
Доповідач, суддя – Чистякова Т.І.
судовому засіданні від позовних вимог відмовилося. Ухвалою суду від 3 березня 2009 року позов Кримського Республіканського Підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Євпаторії» було залишено без розгляду. В 2010 році підприємство знов з тих самих підстав звернулося до суду із позовом, що є порушенням ст. 206 ЦПК України. Між ними та позивачем ніколи не укладався та не підписувався договір про взаємні зобов'язання. Підприємство ніколи не пропонувало укласти договір про надання послуг на водопостачання та водовідведення. Оскільки відсутній договір, то відсутні і правовідносини, а як наслідок, не можуть виникати і взаємні претензії. Не укладення письмового договору порушує публічний порядок та конституційні права і свободи людини, громадянина, позбавляє можливості оскаржити дії по наданню неякісної води, що негативно впливає на стан здоров'я. У своїх позовних вимогах Кримське Республіканське Підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» просить стягнути суму заборгованості у розмірі 2 633 гривень 34 копійок з лютого 2007 року, виставляючи сальдо у розмірі 573 гривень 46 копійок за межами позовних вимог. При цьому Кримським Республіканським Підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» не враховано, що ОСОБА_4 з грудня 1998 року за даною адресою не проживає і послугами по водопостачанню та водовідведенню не користується, а з лютого 2010 року ОСОБА_2 та її син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід з дитинства, користуються пільгами по оплаті комунальних послуг у розмірі 25 %. У зв'язку з чим вважають, що позивач зловживає своїми правами монополіста, нав'язуючи споживачам свої умови, чим ставить контрагентів у нерівне становище, примушує приймати свої умови та нараховуючи суми за неіснуючі послуги по подвійним тарифам. На підставі викладеного просить стягнути суму боргу у подвійному розмірі 5 266 гривень 68 копійок та зобов'язати Кримське Республіканське Підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» укласти письмовий договір про взаємні зобов'язання.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2010 року позовну заяву Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» задоволено. З ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 стягнуто у солідарному порядку на користь позивача заборгованість у розмірі 2 049 грн. 88 коп., судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати і направити справу на новий розгляд. Доводи скарги зводяться до того, що між сторонами ніколи не укладався договір, тобто, відсутні підстави для стягнення суми. Судом, на думку апелянта, також не враховано, що в квартирі 05.05.2010 року встановлений прибор обліку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» суд виходив із його обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.
Так, статтями 19 та 22 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, який укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства. Споживачі питної води зобов’язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст..ст.67, 68 ЖК України, п.п.3.1, 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 27 червня 2008року №190 наймач зобов’язується щомісячно вносити плату за комунальні послуги ( водопостачання, газ, електричну, теплову енергію і інші послуги). Розрахунки за воду здійснюються щомісячно через банківські установи відповідно до затверджених норм водоспоживання чи по показанням прибору обліку ( водоміру) по встановленим тарифам.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач є виконавцем послуг по водопостачанню та водовідведенню для населення міста Євпаторії. Тарифи на послуги по водопостачанню та водовідведенню узгоджувалися позивачем з Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради, що підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 21 серпня 2006року № 502, від 8 серпня 2008року №5 22, від 13 лютого 2009року № 82 від 7 травня 2010року № 330.
ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_1 і користується послугами, які надає позивач. З листопада 1996 року на її ім’я позивачем відкрито особовий рахунок №6356, до складу якого внесені також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Користуючись наданими позивачем послугами, відповідачі фактично перебувають з ним у договірних відносинах, тому повинні оплачувати спожиті послуги.
Станом на 01.03.2010року заборгованість за водопостачання та водовідведення відповідачів за період з 01.03.2007року по 01.03.2010року складає 2049грн 88 коп. при цьому при розрахунку заборгованості позивачем враховано, що з 01.02. 2010року ОСОБА_2 і її син ОСОБА_5. користуються пільгою в розмірі 25%.
Відповідно до ст.64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають з ним, користуються рівними з наймачем правами і несуть всі зобов’язання, які виникають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, які виникають з вказаного договору.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідачі не надали ніяких доказів неправомірності заявлених вимог. За таких обставин судом у відповідності зі ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. 19, 22 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» зроблено правильний висновок про задоволення позову позивача.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що 05.05.2010року ОСОБА_2 було встановлено водомір, оскільки заборгованість, яка стягнута судом, виникла за період, коли у неї ще не було водоміра з 01.03.2007року по 01.03.2010року.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_4. не проживає по зазначеному адресу і не користується послугами позивача не можна прийняти до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами. Акт, наданий ОСОБА_2 не є належним доказом, оскільки складений самою ОСОБА_2 без участі представника житлово – експлуатаційної організації, або іншої особи, яка наділена такими функціями. ( а.с.39)
Доводи скарги стосовно того, що позивач не мав права повторно звертатися до суду із заявленими вимогами не ґрунтуються на законі.
Що стосується зустрічного позову, то відмовляючи в його задоволенні суд виходив із його необґрунтованості і недоведеності. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Так, відповідно до вимог статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цією статтею також передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Між тим, законодавство не передбачає такого способу захисту права, як зобов’язання фізичної чи юридичної особи до укладення договору. Крім того, статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тому вимоги позивачів по зустрічному позову про зобов’язання Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії» не можуть бути задоволені.
Вимоги зустрічного позову про стягнення на користь позивачів подвійної суми боргу за спожите водопостачання, не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на законі.
Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуючи висновки суду, апелянти не надали допустимих доказів, які спростовують висновки суду. Суд, в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, наданим сторонами, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Чистякова Т.І. Філатова Є.В. Любобратцева Н.І.