РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Чистякової Т.І.
Суддів: Любобратцевої Н.І.
Філатової Є.В.
При секретарі: Лобунській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, звільнення від сплати заборгованості по аліментам,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення на його користь аліментів у розмірі 4000 грн. щомісячно, починаючи з вересня 2010 року, зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 400 грн. щомісячно, починаючи з вересня 2010 року, звільнення його від сплати заборгованості по аліментам у розмірі 102535 грн. 06 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що погіршився його стан здоров’я, він не в змозі задовольняти свої необхідні потреби, ним було затрачено значні грошові кошти на лікування та придбання медикаментів, у січні 2010 року йому було встановлено 2 групу інвалідності. Крім того, у липні 2010 року його матеріальний стан значно погіршився. Він часто знаходиться на стаціонарному лікуванні, на обстеженні, витрачає багато грошей на лікування. На теперішній час він не займається підприємницькою діяльністю, і окрім фіксованої пенсії по інвалідності у розмірі 706 грн., інших доходів не має.
Відповідач проти позову заперечувала, пояснивши, що доходи відповідача не залежать від зайняття ним будь-якою трудовою діяльністю або від стану його здоров’я, оскільки він отримує дохід від здачі в оренду приміщень.
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2010 року за заявою відповідача закрите провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення аліментів на утримання колишнього чоловіка.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 09 листопада 2010 року і ухвалу від 28 жовтня 2010 року, ухвалити нове рішення про стягнення з відповідачки на його користь аліментів у розмірі 4000 грн. щомісячно, зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 до 400 грн. щомісячно, починаючи з вересня 2010 року, звільнення його від сплати заборгованості по аліментам у розмірі 102535 грн. 06 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2010 року залишено без розгляду.
__________________________________________________________________________________________________
Справа №22-ц/0190/1282/11 Головуючий в першій
інстанції, суддя – Кулєшова О.І.
Доповідач, суддя – Чистякова Т.І.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушено ст. 201 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої, у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, суд зобов’язаний зупинити провадження у справі, в порушення цієї норми суд не зупинив провадження у справі, а відмовив у задоволенні позову. Крім того, апелянтом зазначено, що судом не враховане те, що він крім пенсії у розмірі 706 грн. не має інших доходів, а у зв’язку із погіршенням здоров’я потребує значних витрат на лікування.
В судове засідання апеляційного суду АР Крим ОСОБА_2 не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Колегія суддів вважає можливим розгляд справи за його відсутності у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30 вересня 2003року. 18 липня 2006року відділом реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції АР Крим було зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, актовий запис №272, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу ( а.с.4,5)
Від спільного життя сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір’ю ОСОБА_3 та знаходиться на її утриманні.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 20 вересня 2006року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1500грн щомісяця, починаючи з 21 квітня 2006року. Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 22 січня 2007року рішення Ялтинського міського суду АР Крим змінено шляхом зменшення суми аліментів до 1000гривень щомісячно.
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 24 вересня 2008року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на свою користь, зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 до 400 грн щомісяця, починаючи з березня 2007року, та про звільнення від сплати заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_3 в розмірі 19769 грн 30 коп. ( а.с.91-92)
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 26 січня 2010року рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 24 вересня 2008року залишено без змін ( а.с.52)
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 15 травня 2009року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 26 жовтня 2009року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнута неустойка за недоплачені аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 за період з 21 квітня 2006року по 01 березня 2009року в сумі 5000грн, в решті позовних вимог відмовлено ( а.с.22, 89-90)
22 червня 2009року Джанкойським міськрайонним судом АР Крим прийняте рішення про збільшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 до 4000грн щомісячно ( а.с.80)
На підставі рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 червня 2009року був виданий виконавчий лист №2-357\09 від 27 квітня 2010року, заборгованість по якому станом на 24 вересня 2010року виходячи із розрахунку 4000грн щомісячно, починаючи з серпня 2008року, складає 102535грн 06 коп, що підтверджується довідкою - розрахунком головного державного виконавця ВДВС ЯМУЮ від 24 вересня 2010року ( а.с.28)
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що звернення до суду з таким позовом є передчасним, оскільки ще не розглянута апеляційна скарга на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 червня 2009року. Крім того, суд вважав недоведеним факт суттєвої зміни майнового або сімейного стану, значного погіршення стану здоров’я позивача після ухвалення вищевказаного рішення суду.
З такими висновками суду не погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач з 29.03.2007року є інвалідом третьої групи, з 20.01.2010року – інвалідом другої групи ( а.с.7,23). Після огляду 07.02.2011року позивачу знов встановлена друга група інвалідності на строк до січня 2013 року ( а.с.152). Медичними довідками підтверджується стан здоров’я позивача ( а.с.6, 24, 25, 75)
Згідно довідки УПФУ в м. Ялта на 11 травня 2010року пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання інваліду другої групи, яку отримував позивач складала 812 грн 82 коп.
Рішенням Ялтинського міського суду від 15.05.2009року було встановлено, що позивач є приватним підприємцем, однак його доходи від підприємницької діяльності є невеликими ( за 2007р- 10000грн, за 2008р -12000грн, за перший квартал 2009року -1850грн), внаслідок чого сума неустойки неоплачених аліментів була стягнута частково. Цим же рішенням було встановлено, що позивач в рахунок сплати аліментів сину ОСОБА_5 передав право власності на майно, що йому належало на праві власності, а саме – виробничої бази, розташованої за адресою АДРЕСА_2 і квартири АДРЕСА_1. ( а.с.22)
Отже, матеріалами справи підтверджується, що в даний час погіршилось матеріальне становище позивача, і стан здоров’я, тому позовні вимоги про зменшення розміру аліментів є обґрунтованими. З урахуванням вимог 182, 183 СК України, колегія суддів вважає, що розмір аліментів слід зменшити до 1000 грн. Визначаючи аліменти у вказаній сумі, колегія суддів також враховує те, що позивач має можливість виїжджати з неповнолітнім сином в туристичні поїздки за кордон, що свідчить про наявність в нього достатніх коштів для виплати його неповнолітній дочці аліментів у сумі 1000грн.
Згідно довідки - розрахунку головного державного виконавця ВДВС ЯМУЮ від 24 вересня 2010року заборгованість по аліментам станом на 24 вересня 2010року виходячи із розрахунку 4000 грн щомісячно, починаючи з серпня 2008року, складає 102535 грн 06 коп.
Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про зменшення розміру аліментів, а також враховуючи стан здоров’я позивача та його майновий стан, то наявні обставини, передбачені ч.2 ст.197 СК України для звільнення його від вказаної заборгованості по аліментам.
Колегія суддів не приймає до уваги заперечення відповідачки стосовно того, що позивач в часу пред’явлення позову і по теперішній час має стабільні доходи, володіє нерухомістю на праві власності, здає нерухомість в оренду, отримує орендну плату, має кошти в банківських установах, оскільки вказані доводи не підтверджуються матеріалами справи. Так, договір банківського вкладу, на який посилається відповідачка, був укладений на строк з 05.08.2005року по 07.08.2006року ( а.с.55). Даних про те, що вказаний договір продовжено, або існують інші договори, матеріали справи не містять.
Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Оскільки суд неповно з’ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, то рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303,309Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2010 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Зменшити розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 до 1000грн на місяць. Звільнити ОСОБА_2 від заборгованості на аліментам в сумі 102535грн 06 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: Чистякова Т.І. Філатова Є.В. Любобратцева Н.І.