УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Чистякової Т.І.
Суддів: Любобратцевої Н.І.
Курської А.Г.
При секретарі: Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя, ОСОБА_2, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального районного відділу Сімферопольського міського управління Міністерства внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим, третя особа - Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, про скасування наказу, скасування особистого рахунку та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку,
ВСТАНОВИЛА:
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про скасування наказу, скасування особового рахунку та зобов'язання зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку, мотивуючі свої вимоги тим, що заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 29.10.2007 року було визнане право користування жилим помешканням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_2 На підставі вказаного рішення суду ЖЕО Центрального району м. Сімферополя 02.01.2007 р. був виданий наказ за вказаною датою за № 1 про розділ особових рахунків, крім того, на підставі вказаного наказу відповідач був зареєстрований у спірній квартирі. На теперішній час заочне рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 29.10.2007 р. було скасовано. Позивачі вважають, що оскільки рішення суду скасовано, то і наказ КП ЖЕО Центрального районного суду м. Сімферополя підлягає скасуванню, як неправомочний. Крім того, вказують на ту обставину, що вказаний наказ був виданий в порушення діючого законодавства, оскільки розділ особового рахунку та встановлення порядку користування жилим приміщенням, яке було вказане в наказі КП ЖЕО Центрального району значно погіршило житловий стан позивачів, порушують права позивачів, як членів сім'ї наймача. Просять суд скасувати наказ № 1 від 02.01.2007 р., скасувати особовий рахунок НОМЕР_1 від 05.01.2008 року на ім'я ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ МВС України в АР Крим зняти з реєстрації з квартири АДРЕСА_1.
_____________________________________________________________________________
Справа №22-ц/0190/412/11 Головуючий в першій
інстанції, суддя - Лебедь О.Д. Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Комунального підприємства житлово - експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя, ОСОБА_2, відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ МВС України в АРК, третьої особи виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про скасування наказу, скасування особистого рахунку та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку задоволені . Скасований наказ КП ЖЄО Центрального району м. Сімферополя № 1 від 02.01.2007 р.. Скасований особистий рахунок НОМЕР_1 від 05.01.2008 р. на ім'я ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.
Відділ громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ МВС України в АРК зобов’язано зняти з реєстрації ОСОБА_2 по квартирі АДРЕСА_1.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, і закрити провадження у справі. Доводи скарги зводяться до того, що суд необґрунтовано не зупинив провадження у справі за його клопотанням, оскільки розгляд цієї справи неможливий до набрання чинності судового рішення в адміністративній справі №2-а-198/10 за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради та ін. про зобов'язання вчинити певні дії. Крім того, апелянт посилається на те, що суд обґрунтував рішення лише наданими відповідачами підробленим документами.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з’явились в судове засідання, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив із його обґрунтованості і доведеності. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.
Так, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06.08.2007року був встановлений факт сумісного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_8 однією сім’єю з лютого 1999року до смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29.10.2007року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи Сімферопольська міська рада, КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя про визнання права користування жилою площею. Визнано за ОСОБА_2 право користування приміщенням – жилою кімнатою літ. «А1» 1-2 площею 11,1 кв.м., прихожою літ. «А1» 1-8 площею 13 кв.м., кухнею літ. «А1» 1-6 площею 9,8 кв.м, туалетом літ. «А1» 1-7 площею 3,6 кв.м в квартирі АДРЕСА_1.
Наказом № 1 КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя від 02.01 .2007 р. на підставі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 29.10.2007 р. укладені окремі договори на обслуговування будинку та прибудинкової території на житлові приміщення в квартирі АДРЕСА_1, а саме особисто на ОСОБА_2 та позивачів у складі сім'ї -ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_9, ОСОБА_5
Особовий рахунок на спірну квартиру КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя був розподілений на два: НОМЕР_2, відкритий на ім'я ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, де зареєстрованими є позивачі та двоє малолітніх дітей та НОМЕР_1 відкритий на ім'я ОСОБА_2, дата реєстрації вказана - 02.01.2008 р.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 23.01.2008 р. заочне рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 29.10.2007 р. скасовано.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим скасовано рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 06.08.2007 р. про встановлення факту сумісного проживання відповідача ОСОБА_2 з ОСОБА_8, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 30.01.2009 р. зазначені справи були об'єднані в одне провадження.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 12.03.2009 р. ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні його вимог про встановлення факту сумісного проживання, ведення сумісного господарства, визнання права користування 1\4 часткою домоволодіння по АДРЕСА_1.
Ухвалою Апеляційного суду АРК від 13.07.2009 р. рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12.03.2009 р. залишено без змін.
Аналізом наявних у справі доказів суд першої інстанції встановив, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю та відноситься до фонду місцевої ради.
Наказ № 1 КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя від 02.01.2007 р. був винесений за відсутності рішення органу місцевого самоврядування ( власника квартири). Крім того, фактично наказ № 1 від 02.01.2007 р. був винесений раніше, ніж рішення суду, на підставі якого виданий вказаний наказ. Так, наказ КП ЖЕО Центрального району виданий датою 02.01.2007 р., а його підставою є рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 29.10.2007 р., тобто оскаржуваний наказ виданий за 9 місяців до прийняття судом рішення.
За таких обставин, висновки суду щодо скасування вказаного наказу є правильними, оскільки рішення суду, яке було підставою видання наказу, скасовано, в задоволенні вимог позивачу відмовлено, останнє судове рішення набрало законної сили. Більш того, наказ виданий фактично за 9 місяців до прийняття судом рішення, на виконання якого він був виданий.
Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили по цивільній, господарській, адміністративній справі не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, в яких приймають участь ті самі особи чи особа по відношенню до якого встановлені ці обставини.
На підставі наказу № 1 від 02. 01.2007 р. були розподілені особові рахунки на квартиру АДРЕСА_1, заведено два особових рахунка НОМЕР_2 та НОМЕР_1, крім того 02.01.2008 р. відповідач ОСОБА_2 і був зареєстрований в спірній квартирі.
Оскільки вказаний наказ підлягає скасуванню, то підлягає скасуванню і розпорядження за цим наказом про внесення змін до особового рахунку і відкриття окремого особового рахунку на ОСОБА_2
Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Частиною першою статті 7 цього Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено в тому числі і за рішенням суду.
Згідно статті 64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно зі статтею 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей , батьків, а також інших осіб.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12.03.2009 року встановлено, що померлий ОСОБА_6 був наймачем 1\2 частки будинку – квартири АДРЕСА_1. В будинку зареєстровані з 24.04.1990року ОСОБА_6, з 15.07.1976року ОСОБА_3, з 19.03.1996року ОСОБА_4, з 16.06.1998року ОСОБА_5 з неповнолітніми дітьми. ( а.с.17)
Всупереч вищенаведених вимог закону, ніхто з вищевказаних осіб не давав своєї згоди на вселення до квартири ОСОБА_2
Право на реєстрацію місця проживання є похідним від права користування цим житлом.
Після скасування судового рішення про визнання за ОСОБА_2 права на користування спірним житлом, у нього не виникло іншого самостійного права на користування цим житлом. ОСОБА_2 ніколи не був членом сім’ї померлого ОСОБА_8 та позивачів, він не вселявся до спірної квартири у встановленому законом порядку зі згоди ОСОБА_8 чи інших членів його сім’ї.
Реєстрація ОСОБА_2 в спірній квартирі заважає позивачам здійснювати свої права на користування цим житлом, іншим шляхом, ніж звернення до суду, позивачі не можуть захистити свої права, тому колегія суддів погоджується з висновками суду щодо скасування реєстрації відповідача з зобов'язанням відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ МВС України в АР Крим зняти ОСОБА_2 з реєстрації по спірній квартирі.
Доводи ОСОБА_2 щодо відсутності у нього іншого житла не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не відповідають дійсності. Так, згідно довідки КП Ялтинського бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 на праві власності належить 1\3 частка квартири АДРЕСА_2. ( а.с.21)
В судовому засіданні апеляційного суду АР Крим ОСОБА_2 підтвердив, що використав своє право на безоплатну приватизацію житла і йому дійсно на підставі приватизації належить 1\3 частка вищевказаної квартири, права власності на яку він не позбавлений і до цього часу.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовного того, що розгляд справи був неможливий до розгляду інших справ за його позовами, оскільки вказані доводи не підтверджені доказами.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки ОСОБА_2 не є членом сім’ї наймача, не набув права на жилу площу у цій квартирі, то тривалість його проживання не створює для нього будь – яких самостійних прав на спірну квартиру і його правовий статус в цій квартирі дорівнює статусу тимчасового мешканця.
Відповідач не надав жодного доказу, підтверджуючого неправомірність позовних вимог. За таких обставин судом у відповідності зі ст. 63,64 ЖК України, ст. 16, 816, 822, 824 ЦК України зроблено правильний висновок про задоволення позову позивачів.
Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуючи висновки суду, апелянт не надав допустимих доказів, які спростовують висновки суду. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Курська А.Г. Любобратцева Н.І. Чистякова Т.І.