Справа № 1-8/11

                                                       В И Р О К

                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" лютого 2011 р.                                                                      Коростенський міськрайонний суд

                                                                                                               Житомирської області

в складі: головуючого судді                        Лешко С.М.

              з секретарем                                   Янковою Ю.Д.

              за участю прокурора                     Палій Л.Л.             

                           адвоката                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростень кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,      

уродженця с. Пнікут Мостиського району Львівської області, громадянина України, з середньо освітою, неодруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,                                                                                  

у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

05.07.2008 року близько 4-ої години 20-и хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, знаходились на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, де сварились через те, що ОСОБА_3 без дозволу взяв машину і пошкодив її. Під час сварки ОСОБА_3 наніс удар ОСОБА_2 рукою в обличчя і збив його з ніг. Скориставшись цим, ОСОБА_3 зайшов в будинок, пройшов до приміщення ванної кімнати і взяв з пральної машинки, на якій знаходились різні інші столові прибори, ніж. ОСОБА_2, який зайшов в будинок слідом за ОСОБА_3, побачив його дії, схопив ОСОБА_3 ззаду за руки, почав утримувати його і заспокоювати. ОСОБА_3 намагався вирватись, почав відходити назад, а він продовжував тримати його за руки і під час цієї боротьби він не втримав рівноваги і вони вдвох стали падати на підлогу, спочатку він, а на нього ОСОБА_3. Під час вказаної боротьби і падіння ОСОБА_2, не маючи умислу на заподіяння смерті потерпілому, проявляючи злочинну недбалість до можливості настання суспільно-небезпечних наслідків від вчинених ним дій, наніс один удар ОСОБА_3 ножем, який був затиснутий у руці останнього, йому в живіт і вбив його. Смерть ОСОБА_3 настала від масивної крововтрати, яка виникла внаслідок проникаючого поранення живота з пошкодженням великої магістральної судини –аорти.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого  обвинувачення, підсудний ОСОБА_2 винним себе в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого, не визнав. Він показав, що 05.07.2008 року в нічний час він перебував в нічному клубі "Чері", де також відпочивав і його знайомий ОСОБА_3. Коли він вирішив їхати додому, то виявив, що його автомобіль взяв ОСОБА_4, від'їхав з місця стоянки і в'їхав в дерево, пошкодивши задню частину машини. Яким чином у ОСОБА_4 опинились ключи від машини, йому не відомо. З приводу пошкодження автомобіля вони поїхали додому до його брата, в АДРЕСА_2, де у дворі цього будинку між ним і ОСОБА_4 виникла сварка і останній ударив його в обличчя і збив з ніг. В цей період біля них був присутній його брат ОСОБА_5, який заспокоїв їх та пішов в будинок одягатись. Слідом за ним в будинок зайшов ОСОБА_4, а коли і він зайшов в будинок, то побачив, що ОСОБА_4 щось взяв з пральної машинки, на якій знаходились столові приналежності, в тому числі і ножі. Він обхопив ОСОБА_4 ззаду і тримав за руки, а той намагався вирватись, почав відходити назад, вони втратили рівновагу і впали на підлогу, перший він, а ОСОБА_4 на нього. Коли почали підніматись, то він побачив на підлозі кухонний ніж, взяв його і викинув на подвір'я. Коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_4 тримається за живіт, де кровоточить рана і він зрозумів, що рана утворилась від дії ножа. Він намагався надати ОСОБА_4 допомогу, брат викликав швидку допомогу, а коли приїхали лікарі, то він разом з ними поїхав в лікарню. Потім він погано пам'ятає свої дії. Умислу на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень і смерті він не мав, ніж в руки не брав і навмисно удару ним не наносив.

Вказані покази підсудного ОСОБА_5 стверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, коли 11.07.2009 року ОСОБА_5 з'явився із зізнанням (а.с. 209-210), він давав аналогічні пояснення про обставини події і про механізм заподіяння ОСОБА_4 ножового поранення.

Ці ж покази він підтвердив і на місці показав механізм заподіяння ОСОБА_4 ножового поранення і це зафіксовано в протоколі відтворення обстановки і обставин події (а.с. 225-239), а також показав місце на подвір'ї, де лежав ніж, який він заніс в сарай і поклав на полицю. При проведенні цієї слідчої дії було вилучено два ножі.

Згідно висновку експерта (а.с. 363) не виключається утворення ушкоджень на тілі ОСОБА_4 та пошкодження на одязі ОСОБА_4 від дії клинка ножа № 1, та малоймовірно від дії клинка ножа № 2, вилучених в приміщенні сараю.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що 05.07.2008 року, після 4-ої години він прокинувся від шуму і криків на подвір'ї, вийшов з будинку і побачив свого брата ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які сперечались і сварились між собою, а потім ОСОБА_3 ударив ОСОБА_2 в обличчя і той впав на землю. Він запропонував їм заспокоїтись і спокійно розібратись між собою, а сам пішов в будинок одягнутись, щоб самому з'ясувати причину конфлікту. Коли він вдягнувся і виходив з кімнати, то побачив  ОСОБА_3, який стояв і тримався руками за живіт, а з-під рук виділялась кров. В цей час з вулиці зайшов ОСОБА_2, а ОСОБА_3 почав падати. Він, його брат ОСОБА_2 і син ОСОБА_6, який в цей момент зайшов у прихожу, почали надавати пораненому першу допомогу, викликали швидку. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_3 в лікарні помер.

З оголошених показів свідка ОСОБА_7 слідує, що він був присутнім при конфлікті між ОСОБА_2 і невідомим хлопцем, який виник через пошкодження автомобіля. Близько 4-ої години вони втрьох на автомобілі приїхали до них додому і він пішов спати, а ОСОБА_2 і незнайомець залишились в машині. Через деякий час він прокинувся від шуму, вийшов в коридор і побачив незнайомця лежачим на підлозі. На його майці була кров, а під майкою він побачив поріз, з якого йшла кров. Вони втрьох намагались надати потерпілому першу допомогу і викликали швидку, яка забрала хлопця в лікарню.

Свідок ОСОБА_8 повідомила, що вона проживає в АДРЕСА_2. 05.07.2008 року вона прокинулась від криків: - "Викликай швидку". Бачила, як незнайомого хлопця з будинку на ношах несли в машину, а на підлозі в ванній кімнаті бачила кров. Що сталось і як відбувались події їй не відомо.

Свідок ОСОБА_9 підтвердила, що 05.07.2008 року о 4-ій годині 35 хвилин до неї на мобільний зателефонував ОСОБА_5 і просив викликати на його адресу швидку допомогу, бо якомусь хлопцю погано. Вона викликала з стаціонарного телефону швидку на адресу ОСОБА_5 і повідомила диспетчеру його анкетні дані.

Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що вона, як фельдшер швидкої, за викликом виїхала по АДРЕСА_2. В будинку на підлозі без свідомості лежав молодий чоловік з ножовим пораненням в живіт. Хтось із присутніх там хлопців пояснив, що він сам собі заподіяв поранення. Його поклали на ноші і погрузили в машину. З ними поїхав один з хлопців, який тримав потерпілого за руку і промовляв: - "Ти не помреш, ти будеш жити, ми тебе врятуємо".

Свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що 05.07.2008 року близько 5-ої години швидкою допомогою до хірургічного відділення було доставлено молодого хлопця з проникаючим, схожим на ножове, пораненням живота. Він встановив смерть потерпілого і повідомив про це працівників міліції. На ношах цього хлопця заносили водій та невідомий хлопець, років 25-и.

Свідок ОСОБА_12 підтвердила, що 05.07.2008 року близько 7-ої години до неї зателефонував її знайомий ОСОБА_2 і попросив вийти на вулицю. Він був дуже схвильований, весь час повторював, що не розуміє як це сталося, але конкретно нічого не міг пояснити. Єдине, що вона зрозуміла, це те, що якогось хлопця відвезли в лікарню і він там помер. Пізніше від брата ОСОБА_2 вона дізналась про конфлікт між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і про смерть останнього.

З протоколу огляду місця події (а.с. 26-44) слідує, що з домоволодіння АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено сколи деревини з наявними на них плямами бурого кольору та ножі. На цих сколах деревини було виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається (а.с. 96).

Висновки судово-медичної експертизи (а.с. 78-80) свідчать про те, що на тілі ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани по лівій половині живота в верхній її частині, практично на межі з лівим підребер'ям, яка проникає в черевну порожнину; дефекту стінки аорти в черевному відділі по передній поверхні; розрізу тонкого кишечнику; дефекту брижі кишечнику в гіпогастральній ділянці веретеноподібної форми; дефекту сальника в гіпогастральній ділянці, які утворились внаслідок дії гострого ріжучого предмета, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечні для життя та знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті.

На (а.с. 141) міститься висновок експерта про те, що найбільш імовірним є спричинення пошкоджень потерпілому внаслідок падіння на спину, за обставин, на які вказує ОСОБА_2 під час допиту та відтворення обстановки та обставин події. Вказаний висновок експерт Сіукаєв підтвердив в судовому засіданні.

Згідно висновків комісійної судово-медичної експертизи (а.с. 350) слідує, що механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 у вигляді проникаючої колото-різаної рани передньої черевної стінки не може відповідати показам, наданим ОСОБА_2 під час його допиту в якості обвинуваченого від 11.07.2008 року та при відтворенні обстановки та обставин події за його участю. Виявлене тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої черевної стінки, проникаючої в черевну порожнину з наявністю раневого каналу значної глибини з ушкодженням брижі кишечника, самої стінки кишечника, черевного відділу аорти, не могло виникнути під час спроби звільнити свою ліву руку (в якій був ніж) від захвату обвинуваченого, під час випадкового нахромлювання на ніж.

Разом з тим, голова комісії Короткевич в судовому засіданні пояснив, що виключити на 100% можливість нанесення такого удару ОСОБА_3 самому собі він не може, хоча і повністю підтвердив висновок комісії про неможливість утворення такого роду поранення при обставинах, вказаних ОСОБА_2.

Судово-медичний експерт ОСОБА_13, член вказаної комісії в судовому засіданні пояснив, що під час проведення експертизи експертами вивчались протоколи допиту, протокол відтворення обстановки і обставин події та акт огляду трупа. У зв'язку із значною глибиною раневого каналу була категорично виключена можливість випадкового нахромлювання на ніж, оскільки для утворення такого поранення потрібна значна сила прикладення, а в протоколах не  було категорично висвітлено механізм дії і взаємодії учасників події, місце розташування підсудного і потерпілого по відношенню один до одного і динаміку їх рухів.

Висновки повторної комісійної судово-медичної експертизи спростовують висновок попередньої експертизи і вказують на те, що комісія експертів не виключає можливості виникнення проникаючого поранення живота при тих обставинах, на які вказує ОСОБА_2, тобто, коли вони вдвох  впали на підлогу і ніж був затиснутий в руці постраждалого.

Вказаний висновок в суді підтвердила член комісії, судово-медичний експерт ОСОБА_14, яка пояснила, що вона в складі комісії була присутня при відтворенні обстановки та обставин події з участю підсудного ОСОБА_2 і з врахуванням цього та матеріалів справи комісія зробила висновок про можливість виникнення ножового поранення у потерпілого при тих обставинах, на які вказує підсудний. Також зазначила,

що причиною смерті ОСОБА_3 стала масивна крововтрата внаслідок проникаючого поранення живота з пошкодженням великої магістральної судини –аорти, анатомічне

розташування якої мало кому відомо і навряд чи поранення було спрямовано на пошкодження саме цієї судини.

Голова експертної комісії ОСОБА_15 висновок експертизи підтвердив і пояснив, що в даному випадку складність була у відображенні ситуації і динаміки руху між двома особами у первинних матеріалах. При проведенні відтворення обстановки і обставин події з участю експертів були встановлені різні дрібні деталі, які є важливими, і на підставі сукупності матеріалів був зроблений висновок про можливість виникнення проникаючого поранення живота при тих обставинах, на які вказує ОСОБА_2, тобто, коли вони вдвох впали на підлогу і ніж був затиснутий в руці постраждалого. Також зазначив, що скільки рана була спричинена у черевну порожнину, де всі тканини є м'якими,  то для проникаючого поранення не потрібна була значна сила прикладення. При цьому зауважив, що оскільки ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння, то координація його рухів була порушена.

Акт амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 532-2008 від 15.10.2008 року (а.с. 307-310) свідчить про те, що в період часу, до якого відносяться інкриміновані вчинки ОСОБА_2 психічними захворюваннями не страждав та не перебував у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В стані фізіологічного афекту не перебував: ситуація не носила афектогенного характеру, в стані астенії не перебував, до камуляції негативної енергії не схильний.

З цього висновку слідує, що 15.07.08 року в Житомирській установі виконання покарань №8 ОСОБА_2 надійшов на обстеження та лікування в медичну частину з діагнозом: синдром псевдодеменції, депресивний варіант. 18.09.08 року ОСОБА_2 надійшов до Житомирської ОПЛ №1 по направленню КТВ з метою обстеження та лікування в супроводі працівників слідчого ізолятора, проходив курс стаціонарного лікування.

Разом з тим, під час огляду 15.10.08 року встановлено, що ступінь змін зі сторони психіки у ОСОБА_2 не настільки виражена, коли б позбавляла його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_2 у   вбивстві з необережності повністю доведена і  кваліфікує його дії за ст. 119 ч.1 КК України.

При цьому суд перекваліфіковує дії ОСОБА_2 з ст. 121 ч.2 КК України на ст. 119 ч.1 цього Кодексу, оскільки ні в ході досудового ні в ході судового слідства не здобутого жодного доказу того, що ОСОБА_2 мав умисел на заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до настання смерті потерпілого.  Навпаки, сукупність зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про те, що ОСОБА_2 недбало поставився до можливості настання суспільно  небезпечних наслідків від заподіяння ОСОБА_3 ножового поранення під час боротьби з ним. Хоча, враховуючи обставини справи у сукупності з здобутими доказами, повинен був та міг передбачити настання тяжких наслідків, оскільки утримував ОСОБА_3 саме через те, що той був у стані алкогольного сп'яніння, у збудженому, навіть агресивному стані і взяв в руку якийсь гострий предмет, ніж або виделку.

Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння ( дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

У відповідності до п.2 ст.64 КПК України доказуванню в кримінальній справі підлягають винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.  Доказів винуватості ОСОБА_2 в умисному заподіянні ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть, ні досудовим ні судовим слідством не здобуто.  При цьому суд враховує і ту обставину, що досудовим слідством не встановлений і не доведений мотив

вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину.

Як особа, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше

до кримінальної відповідальності не притягувався, на час вчинення злочину на спеціалізованих обліках не перебував, в даний час проживає з батьками –пенсіонерами. Після  вчинення злочину мав психічний розлад здоров'я, з приводу чого був звільнений з-під варти і перебував на стаціонарному і амбулаторному лікуванні. За період з липня 2008 року ніяких протиправних дій не вчинив.

Пом'якшуючими покарання підсудного обставинами суд визнає з'явлення із зізнанням і щире каяття.

Обтяжуючих покарання підсудного обставин судом не встановлено. При цьому суд виключає з обвинувачення таку обтяжуючу обставину, як настання тяжких наслідків, оскільки  ця обставина передбачена диспозицією ст. 119 ч.1 КК України.

Також суд враховує думку потерпілої, яка просила суворо не карати підсудного і не позбавляти його волі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що міру покарання підсудному слід обрати в межах санкції ст. 119 ч.1 КК України з застосуванням ст. 75 цього кодексу, і вважає її достатньою для його виправлення і запобігання вчинення злочинів в майбутньому.

Цивільний позов по справі, який потерпіла ОСОБА_4 просила залишити без розгляду (т.2, а.с. 19), суд залишає без розгляду.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд  

                                                              з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України і обрати йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.                                                                                                                                                      

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, якщо протягом цього строку він не вчинить нового злочину, буде повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи і періодично з"являтись для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, що зберігаються в камері схову  речових доказів СУ УМВС України в Житомирській області –знищити.

Вирок може бути оскаржений в Житомирський апеляційний суд через Коростенський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Коростенського

міськрайонного суду                                                                                С.М.Лешко