Справа № 2-а-831/2007р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 18 ” грудня 2007 року о 11 год.30хв. Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової І.В.
при секретарі - Бондаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи Міністерство праці та соціальної політики України та Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання неправомірною відмову в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
02.11.2007 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з даним адміністративним позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації недоотриманих сум щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2001-2006 роки в сумі 12253 гривні.
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії. Відповідно до ч. 4 ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому має виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення як інваліду 2 групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Згідно ч. 5 ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Згідно ч. 7 названої статті розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Однак, Управлінням праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації за 2001-2006 роки йому нараховувалась та виплачувалась допомога у розмірі, значно нижчому, ніж це передбачено ст.48 Закону. 20.08.2007року відповідачем було відмовлено в задоволенні її заяви про виплату заборгованості, внаслідок чого відповідно до ст..70 Закону він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав частково, подав розрахунок, відповідно до якого просить стягнути на його користь недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2002-2007 роки в розмірі 12159 гривень.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнала Згідно з письмовими поясненнями наданими відповідачем, починаючи з 1996 року у законах України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати", які приймались Верховною Радою України на відповідні роки, встановлено, що до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальний розмір заробітної плати, не застосовувати його як розрахункову величину для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших витрат. Виконання Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" залежить від фінансових ресурсів доходної частини Державного бюджету України. Згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи вимоги ст. 95 Конституції України та Бюджетного Кодексу України Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема у розмірах визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Представники третіх осіб на стороні відповідача Міністерство праці та соціальної політики України та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в судове засідання не з'явились, подали письмові заперечення проти позову, відповідно до яких просили справу розглянути без їх участі, а також вважають, що виплата допомоги на оздоровлення позивачу здійснювалась відповідно до вимог діючого законодавства та у встановлених Кабінетом Міністрів України розмірах.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові заперечення третіх осіб, матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 48 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам 1 та 2 групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, ч. 5 ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Відповідно до частини 7 ст. 48 даного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до вимог ст..71 ЗУ України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
З дослідженої в судовому засіданні відповіді Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації міської ради від 20.08.2007року /а.с.-3/ та виданої відповідачем довідки №523 від 21.11.2007року встановлено, що позивачу виплачувалась відповідачем щорічна допомога на оздоровлення, як інваліду 2 групи, в грудні 2002 року в розмірі 26гривень 70 копійок, в листопаді 2003 року в розмірі 26 гривень 70 копійок, в листопаді 2004 року в розмірі 26 гривень 70 копійок, в листопаді 2005 року в розмірі 120 гривень, в липні 2006 року в розмірі 120 гривень та у вересні 2007 року в розмірі 120гривень.
Проте, розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законами України, становив: станом на 01.12.2002 року - 165 гривень, на 01.11.2003 року -185 гривень, на 1.11.2004 року - 237 гривень, на 01.11.2005 року -332 гривні, на 01.07.2006 року - 375 гривень, на 01.09.2007 року - 420 гривень.
Таким чином загальний розмір належної позивачу компенсації відповідно абз. 2 ч. 4 ст. 48 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період 2002-2007 роки становить (165+185+237+332+375+420)х 5 = 8 570, 00 гривень а, оскільки йому фактично було сплачено 440,10 грн. у вигляді компенсації, належна до відшкодування сума становить 8 129 гривень 90 копійок.
Посилання відповідача на те, що позивачу виплачувалась щорічна допомога в розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки Верховною Радою України не вносились зміни в ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а Закони України Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідний рік не містили обмежень щодо застосування вищевказаної статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. З урахуванням викладеного, виходячи із загальних засад пріоритетності законів перед підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також Закон України Закон України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік», Закон України Закон України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік», Закон України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2005 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ст.63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Таким чином, вимоги позивача, щодо стягнення щорічної допомоги на оздоровлення з відповідача, не відповідають вимогам Закону, оскільки вказані кошти виплачуються за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до вимог ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вино просять.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що дії відповідача не відповідали вимогам статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в зв'язку з чим з метою повного захисту прав позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах та в порядку, встановлених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в період з 2002 по 2007 рік включно суд вважає необхідним зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації виплатити позивачу суму недоотриманої допомоги на оздоровлення у розмірі 8 129 гривень 90 копійок.
Судові витрати по даній справі складає судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок, який підлягає стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнена від його сплати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,11,71,86,99,100,128,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області щодо перерахунку одноразової щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області виплатити ОСОБА_1суму недоотриманої допомоги на оздоровлення у розмірі 8 129 гривень 90 копійок (вісім тисяч сто двадцять дев'ять гривень дев'яносто копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області на користь держави 3 гривні 40 копійок.
Складання постанови в повному обсязі відкласти на строк до 24 грудня 2007 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: І.В.Муранова