УКРАЇНА

КОМПАНІЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №2-а-715/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 квітня 2011 року                                                                     селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі тієї ж області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії,  

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з заявою до територіального управління Пенсійного фонду України (далі –Управління) про зобов’язання нарахувати та виплатити кошти відповідно до положень ст.6 Закону України                           «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції від 18 листопада 2004 року)                   (далі –Закон №1) у період з 01 грудня 2010 року по дату винесення рішення у справі.(а.с.2-3, 11)

В запереченнях, які надіслані до суду, відповідач вимоги заяви не визнав, мотивуючи тим, що у цей період такі виплати здійснювались на підставі Постанови Кабінету Міністрів України.(а.с.7)

Також стверджувало про відсутність правової норми, якою б можливо провести розрахунок виплат, запропонованих позивачем.  

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.   

Встановленні судом обставини, що стали підставами звернення.

Позивач відповідно до положень ст.1 Закону №1 набула статусу дитини війни.(а.с.5)

З 01 грудня 2010 року по 31 березня 2011 року ОСОБА_1 щомісячно отримувала певні кошти відповідно до Постанови Уряду України №530 від               28 травня 2008 року, які в значній мірі є меншими, ніж ті, що передбачені               ст.6 Закону №1.(а.с.7)

Відповідач обґрунтовував такі дії наявністю правових підстав та відсутністю розрахунку мінімальної пенсії за віком.

Юридична оцінка встановлених судом обставин.

          Закон №1 набрав чинності з 01 січня 2006 року.

          Ст.6 цього Закону (в редакції від 18 листопада 2004 року) передбачалось, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Станом на 2010-2011 роки ця стаття Закону №1 не зазнала змін.

Законами України «Про державний бюджет України на 2010-2011 роки»не зупинялась дія ст.6 Закону №1.

Судом встановлено, що Управління з 01 грудня 2010 року по                   31 березня 2011 року здійснювало виплати позивачу (як «дитині війни») на підставі п.8 Постанови Уряду України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року, проводячи аналогію з 2009 роком.

Таким чином, у цей період Управління надало перевагу не вимогам Закону №1, а підзаконному акту, що є порушення принципу законності, який визначений ст.9 КАС України.

                   Відтак, відповідач допустив протиправність дій та, як наслідок, порушення права позивача.  

Оскільки, виплати передбачені ст.6 Закону №1 здійснюються  щомісячно, тому суд дійшов висновку про розгляд позовних вимог в межах строку з                    01 грудня 2010 року по 31 березня 2011 року.

          Отже, позов підлягає задоволенню.

При вчиненні цих дій Управлінню необхідно керуватись положеннями  ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(надалі –Закон №2) з таких підстав.

Цією частиною статті Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Ч.3 тієї ж статті Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частиною першої даної статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.

Однак, у даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для вирахування розміру щомісячної доплати, передбаченої                 ст.6 Закону №1.

Отже, це ніяким чином не суперечить приписам ч.3 ст.28 Закону №2.

Разом з тим, на підставі ч.2 ст.11 КАС України з метою повного захисту прав позивача суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі вимог заяви та визнати протиправними дії Управління у встановлений судом період часу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області з 01 грудня 2010 року по             31 березня 2011 року щодо нарахування ОСОБА_1 коштів, як особі, що набула статусу «дитина війни», відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплати пенсію ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з                                     01 грудня 2010 року по 31 березня 2011 року з відрахуванням фактично отриманих коштів за цей же період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3,40 грн.

На постанову суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання її копії.

          Постанова є остаточною, крім випадку її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя   ________