Справа № 1-6/2009 рік

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Іваненка І. В.

при секретарі Павлюк І. Я.

за участю прокурора Шкреби В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, освіта середня, не працює, раніше судимого 29 липня 2002 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на сім років, 31 жовтня 2006 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк у 2 роки 2 місяці і 29 днів, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 19 листопада 2007 року близько 23 години 30 хвилин, ‘ знаходячись у стані алкогольного сп’яніння та перебуваючи у коридорі будинку АДРЕСА_1, на грунті неприязних відносин та сімейного конфлікту умисно завдав ОСОБА_2 удар металевими ножицями у живіт, спричинивши рану живота з проникненям у черевну порожнину та ушкодженням правої долі печінки, що згідно з висновком судово-медичної експертизи № 763 м/д від 21 грудня 2007 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння.

Указаний злочин він вчинив за наступних обставин. 19 листопада 2007 року ОСОБА_2, його двоюрідна сестра ОСОБА_3, брат ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 вечеряли у кухні будинку, у невеликій кількості вживали алкоголь. ОСОБА_1 у цей час перебував у кімнаті будинку. Невдовзі мати ОСОБА_5 вийшла до кімнати ОСОБА_1 Потерпілий почув крик, забіг до кімнати і побачив, як вітчим сварився з матір’ю, та став їх розбороняти, після чого знову пішов на кухню, а ОСОБА_1 та мати залишилися у кімнаті. Коли він вийшов на кухню будинку, то почув крик ОСОБА_6 Вийшовши з кухні, він побачив, як вітчим намагався вдарити матір. Він штовхнув ОСОБА_1 на диван, насів на нього, й завдав кілька ударів рукою по обличчю. Потім ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відтягли його, а ОСОБА_1 залишився на дивані, відвернувшись до стіни. Через деякий час ОСОБА_1 знову почав конфліктувати з матір’ю, робив спроби бити її. ОСОБА_2 на порозі вітальні будинку підійшов до ОСОБА_1, намагаючись ударити його ногою, однак не влучив. В цей момент у ОСОБА_1 у руці опинилися ножиці, яким він завдав йому удару у стегно. Після цього ОСОБА_2 відступив назад у кімнату будинку, де разом з ОСОБА_4 перев’язав собі рану рушником, після чого разом з ним же вийшов у коридор. В цей момент у коридор вийшла ОСОБА_5, допомогла також перетягти рану на стегні, а також сказала, що ОСОБА_1 треба зв’язати, оскільки він дуже розлючений. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з коридору у двір, щоб знайти мотузку. ОСОБА_2 залишився стояти у коридорі поруч з вхідними дверима. Через кілька хвилин у коридор раптово вийшов ОСОБА_1 Проходячи через коридор до виходу з будинку, ОСОБА_1 різко розвернувся і несподівано завдав потерпілому удару рукою, в якій знаходилися ножиці, в живіт, після чого вискочив у двір та пішов у невідомому напрямку.

Допитаний під час досудового слідства та у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав частково. Він показав, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 він завдав під час сімейного конфлікту, а саме, що 19 листопада 2007 року близько 23 години 30 хвилин у будинку АДРЕСА_1 в нього виник конфлікт з дружиною через те, що ОСОБА_2 зловживає алкоголем. Останній, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, втрутився у сварку і став завдавати йому ударів. Після того, як їх розборонили, він (ОСОБА_1) вийшов з кімнати та вирішив вийти з хати, однак побачив у коридорі ОСОБА_2, який почав його ображати і вдарив кулаком в область грудей. Падаючи, він схопився рукою за підвіконня і відчув під рукою ножиці. Намагаючись захиститися від ударів, він спершу ударив ОСОБА_2 по стегну. Однак, оскільки останній замахнувся на нього ще раз, він вдарив його ще в живіт. Підсудний наполягає, що обидва удари він завдавав один за одним у коридорі будинку, що ці удари були спровоковані діями потерпілого і завдавалися з метою захисту від ударів самого потерпілого. Підсудний у судовому засіданні визнав, що на час конфлікту він також перебував у стані сп’яніння, оскільки перед цим у незначній кількості вживав алкоголь.

Незважаючи на часткове визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого діяння підтверджується наступними доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_2, який показав, що вечером 19 листопада 2007 року він, його двоюрідна сестра ОСОБА_3, брат ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 вечеряли у кухні будинку, у невеликій кількості вживали алкоголь. ОСОБА_1 у цей час перебував у кімнаті будинку. ОСОБА_2 почув крик, забіг до кімнати і побачив, як вітчим сварився з матір’ю, та став їх розбороняти, після чого знову пішов на кухню, а ОСОБА_1 та мати залишилися у кімнаті. Коли він вийшов на кухню будинку, то почув крик ОСОБА_6 Вийшовши з кухні, він побачив, як вітчим намагався вдарити матір. Він штовхнув ОСОБА_1 на диван, насів на нього, й завдав кілька ударів рукою по обличчю. Потім ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відтягли його, а ОСОБА_1 залишився на дивані, відвернувшись до стіни. Через деякий час ОСОБА_1 знову почав конфліктувати з матір’ю, робив спроби бити її. Він (ОСОБА_2) на порозі вітальні будинку підійшов до ОСОБА_1, намагаючись ударити його ногою, однак не влучив. В цей момент у ОСОБА_1 у руці опинилися ножиці, яким він завдав йому удару у стегно. Після цього ОСОБА_2 відступив назад у кімнату будинку, де разом з ОСОБА_4 перев’язав собі рану, після чого разом з ним же вийшов у коридор. В цей момент у коридор вийшла мати ОСОБА_5, допомогла також перетягти рану на стегні, а також сказала, що ОСОБА_1 треба зв’язати, оскільки він дуже розлючений. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з коридору у двір, щоб знайти мотузку. Він (ОСОБА_2) залишився стояти у коридорі поруч з вхідними дверима. Через кілька хвилин у коридор раптово вийшов ОСОБА_1 Проходячи через коридор до виходу з будинку, ОСОБА_1 різко розвернувся і несподівано завдав йому удару рукою в живіт, після чого вискочив у двір на побіг у невідомому напрямку. Спершу йому здалося, що ОСОБА_1 завдав йому удару в живіт кулаком, однак, роздивишись рану, він зрозумів, що ОСОБА_1 знову ударив його тими ж ножицями. Далі викликали швидку допомогу, яка доставила його до Черкаської міської лікарні № 3, де його відразу ж прооперували.

Показами свідка ОСОБА_5, яка показала, що вечером 19 листопада 2007 року у неї зі своїм чоловіком ОСОБА_1 виник сімейний конфлікт, у ході якого останній намагався побити її. її син ОСОБА_2 заступився за неї, у них з вітчимом зав’язалася тривала бійка, яка на деякий час переривалася і поновлювалася знову. Коли вона вже пізно вечером зайшла з двору до коридору будинку, то побачила, що на стегні у ОСОБА_2 пов’язка й виднілася кров. Вона запитала, що трапилося. ОСОБА_2 сказав їй, що ОСОБА_1 у хаті чимось його штрикнув у стегною. Вона допомогла перетягти пов’язку на стегні. Потім вона вибігла у двір, щоб знайти мотузку та зв’язати ОСОБА_1, а коли поверталася, то побачила, що з хати вибіг ОСОБА_1 та побіг на дорогу у невідомому напрямку. Вона зайшла у коридор та побачила ОСОБА_2, який зігнувся та тримався за живіт, з-під руки капала кров. Вона одразу ж побігла до сусідів, щоб викликати швидку допомогу.

Показами свідка ОСОБА_3, яка показала, що вечером 19 листопада 2007 року у ОСОБА_5 з її чоловіком ОСОБА_1 виник сімейний конфлікт, у ході якого останній намагався побити її. ОСОБА_2 заступився за матір, у них з вітчимом зав’язалася тривала бійка, яка на деякий час переривалася і поновлювалася знову. Самих обставин бійки вона майже не бачила, оскільки перебувала у кімнаті з хворою бабусею. Через деякий час прибігла її

тітка ОСОБА_5, сказала, що її чоловік поранив ОСОБА_2 ножицями у живіт, попросила посидіти з дітьми, а сама побігла викликати швидку допомогу.

Показами свідка ОСОБА_4, який повністю підтвердив покази потерпілого ОСОБА_2, та показав, що він безпосередньо бачив, як ОСОБА_1 у будинку на порозі вітальні завдав ОСОБА_2 першого удару ножицями у стегно, потім він допомагав йому перев’язати рану, й вони разом вийшли у коридор. Потім прийшла ОСОБА_5, побачила рану на стегні у ОСОБА_2, й, сказавши, що ОСОБА_1 треба зв’язати, вийшла у двір по мотузку. Він вийшов разом з нею, а ОСОБА_2 залишився у коридорі будинку. Коли вони знімали мотузку, на якій вивішують білизну, то почули крик у коридорі будинку, й він побачив, що з хати вибіг ОСОБА_1 та побіг на дорогу. Коли він зайшов у коридор будинку, то побачив ОСОБА_2, який зігнувся та тримався за живіт, з-під руки капала кров. ОСОБА_5 побігла викликати швидку допомогу, а він залишався з ОСОБА_2 Через деякий час приїхав автомобіль швидкої допомоги і ОСОБА_2 разом із матір’ю поїхав до лікарні, а він залишився у них дома ночувати, й наступного дня поїхав до м. Черкаси на навчання. Показав, що між першим та другим ударом ножицями, яких завдав потерпілому ОСОБА_1, минуло близько 10-15 хвилин.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується й іншими доказами, зокрема:

- даними висновку судово-медичної експертизи № 763 м/д від 14 грудня 2007 року щодо ОСОБА_2, де указано, що рана передньої поверхні живота, що проникає в черевну порожнину з ушкодженням правої долі печінки відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_2, де він давав покази аналогічні за змістом тим показам, які він надав у судовому засіданні;

•   -     даними додаткових судово-медичних експертиз № 763 м/д від 11 лютого 2008 року та № 763 м/д від 19 березня 2008 року, де указується, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 міг отримати при обставинах, на які він указував у протоколі відтворення обстановки та обставин події;

•   -     даними судово-психологічної експертизи від 06 березня 2009 року, де вказано що на час вчинення підсудним інкримінованого діяння він не перебував у стані фізіологічного афекту чи в іншому особливому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його поведінку.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, у результаті повного, об’єктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення злочину підтвердилися у повному обсязі, пред’явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведене повністю.

Доводи ОСОБА_1 про те, що обидва удари він завдавав один за одним у коридорі будинку, й що ці удари були спровоковані діями потерпілого та завдавалися з метою захисту від ударів самого потерпілого суд оцінює критично, оскільки вони суттєво суперечать іншим доказам, зокрема показам потерпілого та свідків, і вважає ці доводи спробою уникнення відповідальності за власні дії.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України як завдання особі умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Під час призначення підсудному покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин тяжкий), особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 60); враховуючи наявність обставин, що пом’якшують покарання, а саме з’явлення із зізнанням, наявність на утриманні малолітніх дітей (а.с. 20); враховуючи наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових злочинів є кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив новий умисний однорідний злочин під час строку покарання, від відбування якого його було умовно-достроково звільнено. Таким чином, призначене за новий злочин покарання підлягає об’єднанняю за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 та ч. 4 ст. 81 КК України з тією частиною покарання, від відбування якого ОСОБА_1 було умовно-достроково звільнено.

Суд вважає, що, оскільки ОСОБА_1 вчинив новий умисний тяжкий злочин під час строку покарання, від відбування якого його було умовно-достроково звільнено, застосування до нього положень інституту звільнення особи від покарання чи його відбування недоцільним.

Суд також вважає необхідним на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання строк попереднього затримання ОСОБА_1 під час досудового слідства з 20 листопада по 29 листопада 2007 року, а саме 10 днів (а.с. 30, 78).

Судових витрат у справі немає. Арешт на майно не накладався.

У судовому засіданні потерпілий указав, що цивільний позов до підсудного підтримувати не буде, що не позбавляє його можливості подати такий позов у порядку цивільного судочинства після вступу вироку у законну силу.

Прокурором у справі в порядку ст. 29 КПК України заявлено до підсудного позов в інтересах Черкаської міської лікарні № 3 на суму 595 гривень 84 копійки за лікування потерпілого ОСОБА_2 Указана сума вартості лікування підтверджується довідкою з лікарні (а.с. 91). Прокурор позов підтримав. Враховуючи встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Речові докази, а саме брюки сірого кольору, які знаходяться в пакеті з полімерного матеріалу, та металеві ножиці, які також знаходяться в пакеті з полімерного матеріалу, передані на зберігання до камери схову речових доказів Черкаського РВ УMBС України в Черкаській області, суд вважає необхідним знищити.

Речові докази, а саме три марлеві тампони з нашаруваннями бурого кольору, які зберігаютья при справі, суд вважає необхідним залишити при ній.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п’ять років.

На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України частково приєднати до призначеного за новим вироком покарання невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на 1 рік за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 29 липня 2002 року, та призначити ОСОБА_1 остаточне сукупне основне кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком на шість років.

Запобіжний захід ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Взяти ОСОБА_1 під варту у залі суду й надалі утримувати його в СІЗО № 30 УДДУ ПВП в Черкаській області.

Початком строку відбування покарання ОСОБА_1 визначити день взяття під варту у залі суду, тобто 26 травня 2009 року.

Зарахувати у строк покарання строк попереднього ув’язнення ОСОБА_1 з 20 листопада 2007 року по 29 листопада 2007 року, а саме 10 днів.

Позов прокурора в інтересах Черкаської міської лікарні № 3 задовольнити. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Черкаської міської лікарні № 3 суму у розмірі 595 гривень 84 копійки, зарахувавши їх на рахунок № 35420005002256, код 05503705, МФО 854018 в ГУ ДКУ в Черкаській області.

Позов потерпілого залишити без розгляду.

Речові докази, а саме брюки сірого кольору, які знаходяться в пакеті з полімерного матеріалу, та металеві ножиці, які також знаходяться в пакеті з полімерного матеріалу, передані на зберігання до камери схову речових доказів Черкаського РВ УMBС України в Черкаській області, знищити.

Речові докази, а саме три марлеві тампони з нашаруваннями бурого кольору, які зберігаютья при справі, залишити при матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 15 діб.