Справа № 2026/2-а-379/11
2011 рік
УХВАЛА
Іменем України
"22" березня 2011 р. м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Малихіна О.О.,
за участю секретаря Косенко С.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідачів Кондратенко О.С.,
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому в м. Люботин Харківської області заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до Люботинської міської ради Харківської області, виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, за участю третіх осіб ОСОБА_4 і ОСОБА_5, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог просить
· визнати рішення виконкому Люботинської міської ради народних депутатів № 202 від 09 квітня 1985 року протиправним, недійсним та скасувати дане рішення;
· визнати рішення виконкому Люботинської міської ради народних депутатів № 1831 від 10 грудня 1996 року протиправним, недійсним та скасувати дане рішення;
· визнати дії Люботинської міської ради Харківської області і його виконавчого комітету незаконними, протиправними у зв'язку з порушеннями прав позивача ОСОБА_1 на безпеку її життя, здоров'я і майна, передбаченими абз. 1 ЗУ «Про пожежну безпеку», ст. 3, 27 Конституції України, права самостійно хазяювати на землі, користуватися корисними властивостями землі, провадити посіви, посадку плодових культур, право доступу до власних будівель для їх обслуговування й ремонту передбаченими ст. 24 ЗК УРСР 1970 року зі змінами від 1981р., ст. 95, пункт «ж» ст. 99 ЗК України 2001р.,1992р., прав громадянина України, передбачених ст.ст. 15, 18, 20 ЗУ «Про звернення громадян», а також порушенням вимог ст. 10, ст. 37 ЗУ «Про пожежну безпеку», п. 3.25, 2.10 державних будівельних норм ДБН 360-92, ст. 10 п. 7, ст.ст. 37, 40, 153, 163 ЗК УРСР 1970 року зі змінами 1981 року, ст.ст. 19, 31, 34, 141, 142, 149, 158, 159 ЗКУ 1992 року, 2001 року, ст. 203 ч.1 ЦКУ, ст.71 ГК УРСР;
· розділити спірну земельну ділянку 65 .кв.м між домоволодіннями по АДРЕСА_1, і АДРЕСА_2 порівну згідно наданого графічного зображення спірної ділянки позивачем ОСОБА_1, що передбачено ст.ст. 107, 158 ЗКУ, зобов'язати Люботинську міську раду Харківської області і його виконавчий комітет винести рішення і повернути в користування домоволодіння по АДРЕСА_1 частину двору шириною 0,75 см і частину саду завширшки 0,50 см загальною площею 33 м кв. при довжині суміжної границі 51,75 м, що становить 1/2 частину від спірної земельної ділянки площею 65 м.кв та вважати площу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у розмірі 880 м.кв.
· стягнути з виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області та Люботинської міської ради Харківської області моральну шкоду в сумі 50000 грн. на користь позивача ОСОБА_1 за порушення її прав, перенесення душевних страждань ОСОБА_1, які мали наслідком фізичний біль у зв'язку із протиправними діями, рішеннями і упередженим відношенням.
Позивачкою по справі було подано дві заяви про забезпечення доказів.
Так, в першій заяві ОСОБА_1 просила:
· заслухати в якості свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з питань порушення її прав та нанесення їй моральної шкоди;
· викликати спеціалістів - архітектора Люботинського виконкому ОСОБА_8 і архітектора Архітектурно-планового бюро м. Люботин ОСОБА_9 з питань складання ними 10 грудня 1996 року і 24 липня 1009 року недостовірних документів та перевищення службових обов’язків і невиконання власних повноважень;
· залучити та викликати в якості спеціаліста для надання пояснень та консультації ОСОБА_10 – спеціаліста з змелених питань міжміського управління Держкомзему у Харківському районі та м. Люботин Харківської області та зобов’язати його заміряти відстань від паркану домоволодіння по АДРЕСА_2, межуючого з домоволодінням по АДРЕСА_3, до житлового будинку по АДРЕСА_3, та порівняти відстань з даними плану АДРЕСА_4 від 20 лютого 1959 року;
· витребувати у Люботинській міській раді та виконавчому комітеті протоколи засідань виконкому від 09 квітня 1985 року, 10 грудня 1996 року та оригінали додатків до рішень № 1831 від 10 грудня 1996 року, № 202 від 09 квітня 1985 року для ознайомлення;
· зобов’язати відповідачів надати докази того, що записи в копії замовлення ОСОБА_4 від 31 серпня 1985 року, де зазначено номер та дата рішення, а також запис про отримання копій документів інвентаризаційної справи, належать безпосередньо ОСОБА_4, оскільки третя особа ОСОБА_4 повідомила, що частина записів у вказаному замовленні підроблені та не належать їй.
В іншій заяві про забезпечення доказів позивачка ОСОБА_1 просила витребувати з Люботинського БТІ інвентаризаційну справу по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2; плани будівельного кварталу № 28 з площами лінійного розміру з 1959 року (з прив’язкою АДРЕСА_1); план району відводу земельної ділянки по АДРЕСА_4 за 1959 рік. Дане клопотання позивачка мотивувала тим, що такі документи будуть потрібні під час вирішення питань, поставлених перед судовим експертом.
В судовому засіданні представник позивача заявлені клопотання підтримала повністю та просила їх задовольнити.
Представник відповідачів Кондратенко О.С. в судовому засіданні заперечувала лише проти необхідності витребування доказів приналежності записів в копії замовлення від 31 серпня 1985 року безпосередньо ОСОБА_4, оскільки, на її думку, таке прохання може висловлювати лише сама ОСОБА_4 – третя особа по справі. В іншому проти заявлених клопотань, представник відповідачів Кондратенко О.С. не заперечувала та просила суд вирішити їй на власний розсуд.
Представник третьої особи ОСОБА_3 проти заявлених клопотань заперечував лише в частині залучення спеціалістів та витребування доказів приналежності записів в копії замовлення від 31 серпня 1985 року.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 75 КАС України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.
За ст. 67 КАС України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Спеціаліст може бути залучений до участі в адміністративному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.
Зі змісту клопотання вбачається, що фактично залучення спеціалістів потрібно позивачу для правової оцінки правомірності походження доказів, на які посилаються відповідачі. Крім того, з огляду на положення ст. 71 КАС України документи, вказані позивачем, відповідачі можуть самостійно представити суду в якості доказів при обґрунтуванні своїх заперечень проти вимог позивачів, в тому числі й подати суду оригінали таких документів для їх огляду в судовому засіданні, або заявити відповідні клопотання про витребування доказів.
Щодо заслуховування свідків, то позивачем наділений правом самостійно представити суду докази у вигляді показань свідків. До того ж позивачем не вказані обставини, які свідчать про те, що надання таких доказів може стати неможливим або ускладненим.
Виходячи з наведеного, суд відмовляє в задоволені поданих заяв про забезпечення доказів.
Керуючись ст.ст. 67, 69, 71, 74, 75 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні двох заяв ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовити в повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка звернулася з заявою про забезпечення доказів, до Харківського апеляційного адміністративного суду через Люботинський міський суд Харківської області з одночасним надісланням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О. О. Малихін