СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

№ 2-а-1035/11

02 березня 2011 року                                                                                          смт. Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді  Халявки В.І. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку, визнання дій протиправними та стягнення щомісячної доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому вказував, що він має  статус дитини війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до ст.6 вказаного закону йому належить доплачувати до пенсії щомісячно 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

          У 2006 - 2010 роках  такі доплати до пенсії не здійснювалися або здійснювались частково через призупинення дії  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», законами України «Про Державний бюджет України»на відповідні роки та незастосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», якою визначено мінімальний розмір пенсії за віком. Таким чином йому не доплачено значну суму пенсії.

          Посилаючись на Конституцію України, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»та рішення Конституційного суду України,  якими визнавалися неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України»щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач просив поновити йому пропущений строк для звернення до суду, визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати доплати до пенсії та зобов’язати відповідача нарахувати йому доплату до пенсії починаючи з 2006 року і по день розгляду справи в суді.

          Відповідач –Управління Пенсійного фонду позов не визнав і в запереченнях на позов, направлених до суду вказує, що вимога позивача про доплату до пенсії з 1 січня 2006 року до 9 липня 2007 року є безпідставною, оскільки рішення Конституційного суду України, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»набрало чинності з моменту його прийняття, тобто з 9 липня 2007 року і зворотної сили не має. Відповідач також вказав, що на час підписання Закону України «Про соціальний захист дітей війни»нарахування підвищень та надбавок до пенсії здійснювалося виходячи із розміру 19 грн. 91 коп.,  що було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».  Далі в запереченнях йдеться  про те, що відповідно до  Закону України «Про Державний бюджет України  на 2006 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була призупинена, а статтею 110 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"»було встановлено, що пільги і надбавки до пенсії  запроваджуються поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі. Далі відповідач посилається на те, що у органів Пенсійного  фонду немає підстав при обчисленні доплати до пенсії дітям війни застосовувати ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 9.07.2003 року  щодо визначення мінімальної пенсії за віком, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом.

          Дослідивши  докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав. Встановлено що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження має статус «Дитина війни». Вказана обставина підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, виданим 06,08,2004 року  Управлінням Пенсійного фонду України.

          Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Згідно  ст.7  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цих законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.           

          Законом України «Про Державний бюджет  України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено.

          Закони України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року та  «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"»від 19 січня 2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

          Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 15 березня 2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджено.

          Отже, немає підстав для задоволення позовних вимог про доплати до пенсії у 2006 році, оскільки відповідач діяв правомірно.

Щодо вимог позивача про доплати до пенсії в 2007 році, то суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до п.12  ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України  на 2007 рік»  дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного суду  України  від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 щодо відповідності Конституції України деяких статей Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»в числі інших визнано неконституційними положення п.12 ст.71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне  значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є  обов'язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів в ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області повинне було нараховувати та сплачувати  позивачці доплату до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 9 липня 2007 року.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-РА/2008р. (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсій дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-VI, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

Таким чином, з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року відповідач діяв правомірно, тому позовні вимоги про здійснення доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в цей період задоволенню не підлягають.

У 2009-2010 роках дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялася, законодавство щодо мінімальної пенсії за віком не змінювалося, тому дії відповідача, який обчисляв доплату до пенсії з розміру іншого, ніж передбачено ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»є неправомірними.

Згідно з ч. 2  та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова  в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не може бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст.28 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України   «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Інший нормативно-правовий акт, який би визначав цей або встановлював інший розмір, відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті,  застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем Конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни».

Суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі належним відповідачем у справі. Пенсійний фонд України діє у відповідності до  «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Вирішуючи питання про продовження строку для звернення до суду за захистом своїх прав, суд виходить з того, що на зазначені правовідносини не поширюється дія ст. ст.99, 100  КАСУ.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни». При цьому зауважує на те, що предметом оскарження є неправомірність дій відповідача щодо нездійснення нарахування доплати до пенсії та її виплата не в повному обсязі, тобто ці позовні вимоги  нерозривно пов'язані між собою.

Таким чином суд не знаходить підстава для відмови позивачу в позові через пропуск строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

Керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6  Закону України   «Про соціальний захист дітей війни», рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України), ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 183-2,186 КАСУ,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області щодо нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі, встановленому ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 28 лютого 2011 року.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати

-          за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року;

-          за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

-          за період з 1.01.2009 року по 28,02,2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Постанова суду виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання  через районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Головуючий –підпис

     „ ВІРНО „

Заступник голови  Семенівського районного суду

Полтавської області                                                                                             В.І.Халявка