Справа  1-47/11    

                                                                                                                  2011рік

В И Р О К

І М Е Н Е М               УКРАЇНИ

29 жовтня 2011 року                                                      Єланецький

районний суд                                                                  Миколаївської області

В складі: головуючого-судді                                         РАЄВИЧ Т.М.

                При секретарі                                                 КУЗЬМІНОЇ О.Ю.

                За участю: прокурора                                    ДАВИДЕНКО А.В.

                захисника                                                        ОСОБА_1

                законного представника

                неповнолітнього                                             ОСОБА_2

                представника служби у  справах

                дітей Єланецької

                райдержадміністрації                                     ФУРТАТОВОЇ О.С.

                представника  кримінальної міліції

                служби у  справах дітей                                 ПАНЧЕНКО С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Єланець справу по обвинуваченню

                ОСОБА_5,       

                ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Братолюбівка  

                Єланецького району Миколаївської області, українця,   

                громадянина України, учня Єланецького ПАЛ, не  

                одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1  раніше не судимого

-за ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

  6 лютого 2011 року близько 17.30 години неповнолітній  ОСОБА_5, діючи умисно, маючи намір  на здійснення крадіжки чужого майна, прийшов на територію комбікормового заводу в смт.Єланець, що належить ПСП «Славутич», та через вікно проник до приміщення млина, де демонтував електродвигун з редуктором вартістю 1000 грн. та редуктор від шнеку вигрузки зерна ДКУ –100 вартістю 417 грн. В цей день ним було викрадено електродвигун з редуктором.

   7 лютого 2011 року продовжуючи свій злочинний намір, біля 07.00 години неповнолітній ОСОБА_5, через вікно знову проник всередину приміщення млина, щоб забрати звідти раніше демонтований редуктор від шнеку вигрузки зерна, але був помічений та затриманий на місці злочину охоронцем.   

          Викраденим майном неповнолітній підсудний ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.  

     Допитаний  в  якості  підсудного ОСОБА_5 вину  свою в  скоєнні  злочину  визнав  повністю, суду пояснив, що 6 лютого близько 15.00 години він взявши дерев’яну тачку та  лопату пішов до колишнього комбікормового заводу в смт.Єланець. На території комбікормового заводу він побачив будівлю, вікно якої було закладено цеглою. Він руками скинув цеглу і заглянувши в середину приміщення, побачив там агрегат на якому стояв електродвигун з редуктором. Побачивши даний електродвигун вирішив його викрасти, щоб потім розібрати і здати на металобрухт. Повернувшись додому він дочекався поки стемніє, і близько 17.30 години взяв слюсарні ключі та знову пішов до комбікормового заводу. Прийшовши до будівлі, заліз через вікно всередину приміщення і там відкрутив електродвигун та редуктор. Електродвигун він викинув через вікно назовні, а редуктор залишився в середині. Даний електродвигун поклав на тачку, яку закотив до свого друга ОСОБА_6 та залишив у нього електродвигун. 07.02.2011 року, близько 07.00 години він знову пішов до приміщення складу щоб забрати редуктор який зняв раніше. Залізши через вікно в середину приміщення, він підтягнув редуктор до вікна та визирнув назовні, але в цей час його помітив охоронець, який викликав міліцію.   

      Приймаючи до уваги повне визнання підсудним своєї вини в об’ємі пред’явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи викладені в обвинувальному висновку, підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумніву в добровільності та істинності позиції ОСОБА_5 в зв’язку з чим, у відповідності до ст.299 КПК України, суд вважає за можливе обмежити обсяг доказів.

 Органом досудового розслідування дії підсудного ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України, як крадіжка, поєднана з проникненням у  приміщення, що завдала значної шкоди потерпілому.

    Враховуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що дії підсудного кваліфіковано правильно і винність підсудного знайшла своє підтвердження.  

    Обираючи підсудному вид та розмір покарання, як пом’якшуючі покарання обставини суд враховує те, що підсудний вчинив злочин у неповнолітньому віці, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиросердно розкаюється у вчиненому злочині  та  активно сприяв  розкриттю злочину.

    Обтяжуючих покарання підсудного обставин суд не вбачає.

    Враховуючи  вище  викладені обставини, особу підсудного, суд  вважає, що його виправлення та  перевиховання можливо  без ізолювання від громадськості

     Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

                                                       П Р И С У Д И В :

     ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і  призначити йому  покарання  в  вигляді позбавлення волі  строком на 3 роки.

      Згідно ст. 75, 104 КК України ОСОБА_5 від призначеного покарання звільнити, якщо він на протязі 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину.

     Згідно  ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5  не виїжджати за  межі України на  постійне місце проживання  без дозволу  органу  кримінально –виконавчої системи.

     Речові докази по справі: електродвигун з редуктором та редуктор від шнеку вигрузки зерна ДКУ –100, які передані під розписку ОСОБА_7, передати в його повне розпорядження.

      Міру запобіжного заходу по відношенню до підсудного ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередньою – підписку про не виїзд.

    Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду через місцевий суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

                                                                   Суддя :                                    Т.М. Раєвич