Справа №  22а-999  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 березня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

                                      Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                     Апеляційного суду Хмельницької області

          в складі : головуючого –судді Харчука В.М.

   суддів:  Переверзєвої Н.І., Кізюн  О.Ю.

   при секретарі Кричківській А.Ю.

розглянула    у    відкритому    судовому    засіданні   справу   № 22 а- 999 за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі на рішення Городоцького районного суду від 08 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Хмельницької області про  стягнення підвищення  до пенсії як дитині війни

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів                                                          

в с т а н о в и л а:                                                            

В серпні 2010 року позивачка звернулась до суду і вказала, що відноситься до категорії «діти війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 1 січня 2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, просила зобов”язати відповідача нарахувати та виплатити  невиплачену суму підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 01.01. 2009 року по 30.06.2010 року у розмірі 3098,7 грн..

           Рішенням Городоцького районного суду від 08 вересня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов'язано  управління Пенсійного фонду  України  у Городоцькому районі Хмельницької області здійснити нарахування та щомісячну виплату ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , починаючи  з 01 січня по 31 грудня  2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року з урахуванням виплачених позивачці сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 8,5 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В своїй апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Суд не врахував, що управління здійснює свої повноваження на підставі Положення „Про Пенсійний фонд України”, який визначає вичерпний перелік напрямів використання коштів; не зважив на відсутність фінансування даної соціальної гарантії, як і на  те, що він не

___________________________________________________________________  

Головуючий в 1 інстанції  Сакенов Ю.К.                      Справа 22а –999

Доповідач  Переверзєва Н.І.                                               Категорія  №

є розпорядником коштів, а забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Законами України про Державний бюджет на відповідні роки не передбачались видатки на виплату підвищення дітям  війни  в  розмірі  30%  мінімальної  пенсії  за  віком,   натомість  Кабінетом  Міністрів

України 28 травня 2008 року була прийнята постанова за № 530, яка чітко визначала розміри соціальної  допомоги дітям війни, яка  є обов”язковою для виконання і вони керувались нею у своїй роботі.

На думку апелянта, суд не врахував відсутність єдиного нормативного акту, який би визначав  джерело таких коштів, порядок і органи, які мають виплачувати такі надбавки до пенсії, а також з розрахунку якого саме розміру мінімальної пенсії за віком здійснювати перерахунок. Звертає увагу на безпідставне стягнення із нього судових витрат, оскільки положенням про Пенсійний фонд України визначено вичерпний перелік використання коштів, а також позивачкою такі вимоги не заявлялись.

.          Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 року, чинній у 2010 році) дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Судом встановлено що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.  Починаючи з 2009 року таке підвищення до пенсії їй виплачувалось частково із посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України за №530 від 28 травня 2008 року.             

         Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Крім того, даним рішенням Конституційного Суду України  визначено, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.    

          Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.

        Крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

        Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

         Оскільки в 2009-2010 роках в законодавчому порядку не встановлювалося  обмежень щодо зменшення відповідної соціальної виплати, тому суд  правомірно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача провести нарахування та щомісячну виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за заявлений нею період.

          Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування наведених вище доплат до пенсії дітям війни на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.  За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку  про  те,  що  позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсії у вказані періоди є обґрунтованими.

        Судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

        Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

        Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

        Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

        Ці обставини правильно враховані судом першої інстанцій при розгляді даної справи.

        Як вбачається з матеріалів справи, на час ухвалення даного судового рішення позивачці, як дитині війни, пенсія підвищувалась з порушенням вимог ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і його порушене право підлягає відновленню .

         Із вказаних вище мотивів доводи апеляційної скарги не можна визнати такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

           Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія  суддів  

у х  в  а  л  и  л  а  :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі відхилити.

          Рішення  Городоцького районного суду від 08 вересня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена  до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: підпис

Судді:  підписи

Копія відповідає оригіналу:   Суддя                                                     Н.І. Переверзєва