Справа №  22а-1432  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 березня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

                                     Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                     Апеляційного суду Хмельницької області

          в складі : головуючого –судді  Харчука В.М.

   суддів:  Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.

                                 при секретарі: Кричківській А.Ю.

розглянула  у відкритому судовому засіданні  справу   № 22 а- 1432 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі на рішення Білогірського районного суду від 19 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі  про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни

Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

                                              в с т а н о в и л а:                                                            

В липні 2010 року позивач звернувся до суду і вказав, що відноситься до категорії «діти війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Білогірському  районі провести перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі  30% від мінімальної пенсії за віком і стягнути невиплачену суму підвищення до пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року.

         Рішенням Білогірського районного суду від 19 липня 2010 року позов задоволено .

          Зобов'язано  управління Пенсійного фонду  України  у Білогірському районі здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09 липня  по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 19 липня 2010 року,  а також зобов”язано відповідача виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

        В своїй апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Суд не врахував, що управління здійснює свої повноваження на підставі Положення „Про Пенсійний  фонд  України”, який  визначає  вичерпний  перелік напрямів використання

коштів; не зважив на відсутність фінансування даної соціальної гарантії, як і на  те, що він не є розпорядником коштів, а забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законами України про Державний бюджет на відповідні роки не передбачались видатки на виплату підвищення дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, __

_______________________________________________________________________                           Головуючий в 1 інстанції Герасимчук Н.П..                                 Справа 22а –1432

Доповідач  Переверзєва Н.І.                                                 Категорія  №

натомість Кабінетом Міністрів України 28 травня 2008 року була прийнята постанова за № 530,  яка  чітко визначала  розміри соціальної  допомоги дітям війни,  яка є обов”язковою для

виконання і нею  вони керувались у своїй роботі.

На думку апелянта, суд не врахував відсутність єдиного нормативного акту, який би визначав  джерело таких коштів, порядок і органи, які мають виплачувати такі надбавки до пенсії, а також з розрахунку якого саме розміру мінімальної пенсії за віком здійснювати перерахунок.

          Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

         Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.            

Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року  "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону № 2195 - IV "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.  

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року наведені положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

        Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.

        Крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

        Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

        Таким чином, з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року спірні відносини  регулюються  відповідно  до  ст.  6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

       Оскільки в 2009 та 2010 роках в законодавчому порядку не встановлювалося  обмежень щодо зменшення відповідної соціальної виплати, тому суд  правомірно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача провести нарахування та щомісячну виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за заявлений ним період.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку  про  те,  що  позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсії у вказані періоди є обґрунтованими.

        Судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

        Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

        Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

        Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

        Ці обставини правильно враховані судом першої інстанцій при розгляді даної справи.

        Як вбачається з матеріалів справи, на час ухвалення даного судового рішення позивачеві, як дитині війни, пенсія підвищувалась з порушенням вимог ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

         Із вказаних вище мотивів доводи апеляційної скарги не можна визнати такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

           Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія  суддів  

                                                        у х в а л и л а :

         Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі відхилити.

         Рішення Білогірського районного суду від 19 липня 2010 року залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: підпис

Судді:  підписи

Копія відповідає оригіналу:   Суддя                                                     Н.І. Переверзєва