Справа № 2-а-28/11   

  П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

18 березня 2011 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді  Ганька І.І.,

при секретарі Данилевич Н.І.,

з участю представника позивача – Худанич В.І., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Перечинського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Перечинському районі до ОСОБА_2 про стягнення суми коштів, виплачених як допомогу по безробіттю в розмірі 6203,74 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 суму коштів, незаконно виплачених йому як допомогу по безробіттю в розмірі 6203,74 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 03 квітня 2009 року відповідач звернувся у Перечинський РЦЗ із заявою, в якій просив до вирішення питання працевлаштування надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю та зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. 16 серпня 2010 року при звірці бази даних ЄІАС «Обмін даними з державними установами» та бази даних незайнятих громадян, що перебували на обліку в центрі зайнятості у пошуку роботи встановлено, що ОСОБА_2 на день надання статусу безробітного не припинив приватну підприємницьку діяльність. 16 серпня 2010 року відповідачу була припинена виплата допомоги по безробіттю та знято з обліку в зв’язку з виявленням факту подання недостовірних даних, про що його було повідомлено листом-повідомленням про повернення незаконно отриманих коштів.

Представник позивача Худанич В.І. у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 03 квітня 2009 року звернувся з заявою до Перечинського районного центру зайнятості, у якій просив до вирішення питання працевлаштування надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, при цьому зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, у зв»язку з чим був зареєстрований як шукаючий роботу, з відкриттям персональної картки              № НОМЕР_1.

Відповідно до поданої заяви, відповідачу Наказом від 03.04.2009 року № НТ 090403  з 03.04.2009 р. надано статус безробітного  як застрахованим особам з урахування страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» та призначена допомога по безробіттю.

Наказом від 24.03.2010 року № НТ 100324 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв’язку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин.

Разом з цим, встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця Серії ВОО № НОМЕР_2 від 07.09.2004 року, виданого державним реєстратором Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_2 є фізичною особою – підприємцем.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи  суб’єктом підприємницької діяльності,  отримував допомогу по безробіттю у період з 17.07.2009 року по 16.02.2010 р. в сумі 6203,74 грн.

Директором Перечинського районного центру зайнятості 16.08.2010 р. прийнято наказ № 152 про повернення коштів, виплачених як допомогу по безробіттю ОСОБА_2, який був направлений відповідачу з листом-повідомленням за № 993 від 16.08.2010 р.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ від 02.03.2000 р. функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості, які мають право діяти від імені Фонду. Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р.                № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. 

Пунктом 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до  п. 6 Порядку  розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 357 від 20.03.2006 р. (далі – Порядок), у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.  Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів відшкодовуються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок заниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.   

Відповідно до  п. 7 Порядку Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення.  Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно ст. 1  п.3 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З врахуванням того, що у судовому засіданні встановлено, що відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю, оскільки був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, тобто здійснював підприємницьку діяльність, і відносився до категорії зайнятого населення, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв»язку з чим з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь Перечинського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Перечинському районі допомога по безробіттю в сумі  6203,74 грн., як незаконно отримана.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 71, 86, 94, 122, 159 - 163 КАС України, Законом України «Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Позов Перечинського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Перечинському районі до ОСОБА_2 про стягнення суми коштів, виплачених як допомогу по безробіттю в розмірі 6203,74 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Перечинського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Перечинському районі  суму коштів, виплачених як допомогу по безробіттю в розмірі 6203 (шість тисяч двісті три) грн. 74 коп. та перерахувати їх до бюджету Перечинського РЦЗ на р/р 37176000000008 в банку УДК в Закарпатській області, МФО 812016, призначення платежу повернення допомоги по безробіттю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Головуючий:І. І. Ганько