БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа  № 2-а-117/11

Категорія 29

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01.03.2011 року,  Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого –судді Кравцової А.В.,

при секретарі Борисові Б.І.,

з участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Болград, адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області про звільнення його від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю скоєного правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, та просить рішенням суду звільнити його, у зв’язку з малозначністю скоєного правопорушення, від адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 255грн., який покладено на нього постановою серії ВН №329084 по справі про адміністративне правопорушення, винесеною інспектором ДПС відділення ДАІ по обслуговуванню АТ Ізмаїльського району та АТІ УДАЇ ГУМВС України в Одеській області Картеляном М.М., за скоєння правопорушення, передбаченого ст.122ч.1 КУпАП, і обмежитися усним зауваженням.

Мотивуючи свої вимоги позивач посилається на те, що він свою вину визнав, розкаюється у скоєному, проте, оскільки він є батьком 4-х дітей, сплачений ним штраф істотно вплине на стан його сімейного бюджету, оскільки він не працює, а доглядає за дітьми, в нього дуже малий дохід, і про це він пояснив інспектору, який не взяв до уваги його пояснення і призначив надто суворе стягнення.

          Позивач у судовому засіданні вимоги своєї позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував скоєння ним правопорушення, а саме –що він, 08.01.2011р., о 1440 в м.Ізмаїл Одеської області, керуючи своїм автомобілем НОМЕР_1, під’їжджаючи до пішохідного переходу на пр-ті Суворова, не надав перевагу в русі пішоходу –молодій жінці, яка одною ногою ступила на перехід, чим почала дію по переходу дороги,  та стверджував, що його правопорушення є малозначним, що він розкаюється у його скоєнні, що тяжких наслідків від правопорушення не настало, а сплата ним штрафу значно погіршить матеріальне становище його сім’ї.

Відповідач, УДАІ ГУ МВС України в Одеській області, до суду не з’явився,  проте представник УДАЇ за довіреністю Начальника УДАЇ О.В.Якимовича –Гадомська Ю.П. надіслала суду заяву в якій, посилаючись на те, що копію позовної заяви управління отримало, просить розглянути справу без участі представника відповідача, оскільки немає можливості направити його у судове засідання, а також, не погоджуючись з доводами позивача та з позовом, просить відмовити в його задоволенні, стверджують що факт правопорушення ОСОБА_1 мав місце і працівники ДАІ діяли згідно законодавства та в межах своїх повноважень.

Вислухавши позивача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і у судовому засіданні підтвердив сам позивач, факт скоєння ним правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП мав місце.

Санкцією цієї статті передбачене стягнення у виді штрафу від 15-ти до 20-ти неоподатковуваних доходів громадян, що становить від 255 до 340грн., що свідчить про те, що інспектором ДПС на ОСОБА_1 накладене найменше адміністративне стягнення, яке передбачене санкцією статті КУпАП, за якою він визнаний винним.

Посилання позивача на те, що він скоїв правопорушення, що можна кваліфікувати, як малозначне, а також, що сплачення ним штрафу приведе до значного погіршення матеріального стану його сім’ї, суд не може брати до уваги за наступних обставин.

Автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.18.1 ПДР України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби –зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Вимога цього пункту передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають переважне право у русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на пішохідний перехід.

Особа, що керує автомобілем, якщо буде неуважна, може бути причиною невиправних наслідків порушення правил дорожнього руху.

Завданням КУпАП є охорона прав всіх осіб, в даному випадку –і водія і пішохода, а суворе додержання норм КУпАП має бути нормою життя кожної особи, метою адміністративного стягнення, згідно ст.23 КУпАП, є виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так іншими особами, тому без накладення стягнення не повинен залишатися жоден правопорушник.

Посилання ОСОБА_1 на ст.22 КУпАП, тобто, на те, що правопорушення, скоєне ним, є малозначним, не відповідає дійсності, оскільки не настання тяжких наслідків від правопорушення не скасовує самого факто його скоєння, а свідчить лише про щасливий збіг обставин, який попередив наслідки від правопорушення.

Особи, що переходять дорогу по нерегульованому пішохідному переходу, піддаються ризику бути жертвою водія, який не виконує вимог дорожнього руху, тому а ні кількість пішоходів на переході – один чи кілька, а ні наявність обставин, що пом’якшують вину – визнання таким водієм вини, а ні відсутність обставин, що обтяжують вину, а ні кількість дітей в правопорушника не може вплинути  на принцип невідвертості покарання.

Наявність обставин, що пом’якшують відповідальність, впливає лише на міру покарання чи адміністративного стягнення, тобто, в разі накладення надто суворого адміністративного стягнення суд може його пом’якшити. Проте, оскільки інспектором ДПС на ОСОБА_1 накладене найменше адміністративне стягнення, яке передбачене санкцією статті КУпАП, за якою він визнаний винним, суду не залишилося можливості його пом’якшити.

Таким чином доводи адміністративного позову суд визнає необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 138, 139, 160, 162-163,  КАС України, ч.1            ст.122 КУпАП України, суд 

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області про звільнення його від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю скоєного правопорушення –відмовити в повному обсязі.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: