Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-253/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Солопов
Категорія - 3 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний О. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Драного О.П.,
суддів Палічука А.О., Ремеза П.М.,
за участю прокурора Добрової Н.І.,
захисника-адвоката ОСОБА_2,
потерпілої ОСОБА_3,
представника потерпілої ОСОБА_4,
засудженого ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5 та у його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2011 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Зубринка Володарсько-Волинського району Житомирської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК України до позбавлення волі строком на 8 років.
Вироком суду постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_3 2893 грн. 81 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 10000 грн. – моральної шкоди, на користь держави судові витрати за проведення експертизи – 2114 грн. 40 коп. та на користь Кіровоградської обласної лікарні витрати на лікування потерпілої –2712 грн. 06 коп.
Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що скоїв закінчений замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 за таких обставин.
21.05.2010 року близько 11 год. ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та маючи умисел на умисне вбивство своєї дружини –ОСОБА_3, на ґрунті ревнощів, скориставшись її відсутністю за місцем проживання, наявним у нього ключем відчинив двері будинку АДРЕСА_2 у м. Кіровограді, зайшов у середину, сховав під диван у кімнаті заздалегідь приготований для нанесення потерпілій тілесних ушкоджень та принесений із собою ніж та залишився чекати дружину. Близько 12 год. ОСОБА_3 прийшла додому, ОСОБА_5 запросив її до кімнати будинку під приводом того, що йому необхідно з нею поговорити, та у процесі розмови, виконуючи свій злочинний умисел, рукою штовхнув ОСОБА_3, від чого вона упала на диван. Після цього ОСОБА_5 сів на потерпілу, та не реагуючи на її прохання відпустити, поборюючи її опір, однією рукою тримав її руки, а іншою дістав з-під дивану приготований ніж та висловлюючи погрози фізичною розправою, умисно наніс потерпілій не менше 4-х ударів ножем в місце розташування життєво важливого органу –серця, чим спричинив останній тілесні ушкодження у виді: рани по передній поверхні грудної клітини у 2-межребер’ї зліва, яка проникає у плевральну порожнину, лівостороннього гемопневмотораксу, підшкірної емфіземи та трьох ран по передній поверхні грудної клітини зліва у верхній третині, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №1007 від 30.06.2010 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя. Після цього ОСОБА_3 почала кликати на допомогу і ОСОБА_5, взявши в руки подушку, яка лежала на дивані, почав душити останню, прикладаючи подушку до її обличчя. Однак ОСОБА_5 свій намір до кінця не довів по обставинам, що не залежали від нього, так як собі також наніс удар тим же ножем в область грудної клітини зліва, після чого похилився у бік, а потерпіла відштовхнула його та утекла з місця пригоди, після чого була доставлена до лікарні, де їй було надано допомогу.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_5 просить вирок районного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у іншому складі суду, мотивуючи це однобічністю як досудового, так і судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки вирок базується на показах потерпілої, які весь час змінювалися. Крім того, вказує, що його дії кваліфіковано неправильно, оскільки він вчинив не замах на вбивство, а наніс потерпілій тяжкі тілесні ушкодження;
- захисник засудженого ОСОБА_5 –адвокат ОСОБА_2 просить вирок районного суду змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, мотивуючи тим, що матеріалами справи та у ході судового слідства не доведено, що умисел засудженого в момент скоєння злочину був направлений саме на протиправне позбавлення життя потерпілої, оскільки судом не встановлено ту обставину, яким чином ніж (знаряддя злочину) з’явився на місці скоєння злочину та не зрозуміло, з яких саме причин, які не залежали від волі ОСОБА_5, злочин не було доведено до кінця. Крім того, не взято до уваги, що між засудженим та потерпілою склалися вкрай неприязні стосунки на підставі ревнощів, але як вбачається з показів свідка ОСОБА_6, ОСОБА_3 обіцяла дати згоду на розлучення тільки у тому випадку, якщо ОСОБА_5 заплатить їй 10000 гривень. Крім того, судом не враховано, що засуджений вину у вчиненні злочину фактично визнав, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно та хворіє.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, потерпілу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, які просили залишити вирок районного суду без змін, засудженого ОСОБА_5 та у його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляції у повному обсязі та просили їх задовольнити, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, які в апеляціях та учасниками розгляду справи в апеляційній інстанції не оскаржуються, і підтверджені дослідженими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну та об’єктивну оцінку, а саме:
- показами самого засудженого ОСОБА_5 під час досудового слідства про те, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3, але протягом трьох років вони разом не проживають, оскільки перебувають у неприязних стосунках на ґрунті його ревнощів жінки до іншого чоловіка. 21.05.2010 року він прийшов до ОСОБА_3 з’ясовувати питання по поділу будинку, при цьому потерпілої вдома не було. З собою він приніс ніж та сховав його під диван. Коли прийшла ОСОБА_3, він запросив її до кімнати поговорити, але у зв’язку з тим, що розмова не клеїлася, штовхнув її на диван та однією рукою тримаючи її руки, іншою рукою дістав захований ніж та наніс ним удар ОСОБА_3 в область серця. Після цього також наніс такий же удар собі;
- показаннями потерпілої ОСОБА_3 щодо обставин заподіяння їй ОСОБА_5 на ґрунті ревнощів чотирьох-п’яти ударів ножем в область серця;
- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 про те, що між засудженим та потерпілою склалися неприязні взаємовідносини на ґрунті ревнощів ОСОБА_5 і що останній погрожував їй фізичною розправою;
- протоколами огляду місця події від 21.05.2010 року, під час яких встановлено та оглянуто місце скоєння злочину –будинок АДРЕСА_2 у м. Кіровограді, звідки вилучено знаряддя скоєння злочину –ніж та одяг потерпілої (а.с. 10-11, 12);
- висновком судово-медичної експертизи №1007 від 30.06.2010 року, згідно з яким у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження, віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень, та могли утворитись при обставинах, вказаних потерпілою у протоколі відтворення обстановки та обставин події (а.с. 52-53);
- висновком судово-медичної експертизи №1785 від 27.10.2010 року, згідно з яким встановлено, що у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження, віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень, та їх локалізація доступна для утворення їх власноруч (а.с. 57-58);
- висновком судово-біологічної експертизи №498 від 07.07.2010 року, згідно з яким речовина, виявлена на змиві та вирізі тканини, є кров’ю людини та може походити як від ОСОБА_3, так і від ОСОБА_5 (а.с. 73-74);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.06.2010 року за участю ОСОБА_5, під час якого ОСОБА_5 показав, куди заховав ніж та яким чином наносив потерпілій удари в область серця (128-130);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.06.2010 року за участю ОСОБА_3, під час якого ОСОБА_3 показала, яким чином засуджений наносив їй удари в область серця (128-130).
З огляду на викладене, дії засудженого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст. 15 ч. 2, ст.115 ч.1 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство.
Доводи ОСОБА_5 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_2 про те, що в діях першого відсутній умисел на позбавлення потерпілої життя є безпідставними, оскільки вони спростовуються як показами самого засудженого, так і фактичними обставинами справи, згідно з якими після нанесення ножових поранень потерпілій в область серця, ОСОБА_5 наніс собі удар ножем в область серця, що беззаперечно свідчить про те, що він вважав, що виконав усі дії для заподіяння смерті потерпілій, а тому підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_5 на ч. 1 ст. 121 КК України немає.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до особливо тяжких, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності; обставини, які обтяжують покарання –скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння, і з урахуванням всіх обставин справи відповідно до вимог ст.65 КК України обґрунтовано призначив покарання засудженому в межах санкції ст.115 ч.1 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_5 та у його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 –без зміни.
СУДДІ: