ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2007                                                                                   Справа № 2/98  

  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л.,

суддів: Верхогляд Т.А. (доповідача), Чимбар Л.О.,

при секретарі судового засідання  Гайдук Ю.А.,

за участю представників сторін:

від відповідача-1: Бондаренко В.В., довіреність №1/1510  від 10.08.07,  представник;

представники позивача та відповідача-2 у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Олександрійського об'єднаного міського військового комісаріату, м.Олександрія Кіровоградської області, на рішення господарського суду Кіровоградської області  від  02.08.07р.  у справі  №  2/98

за позовом: комунального підприємства "Олександрія-водоканал", м.Олександрія Кіровоградської області;       

до відповідача-1: Олександрійського об'єднаного міського військового комісаріату , м. Олександрія Кіровоградської області;

до відповідача-2: квартирно - експлуатаційного відділу м. Кіровограда Міністерства оборони України, м. Кіровоград;

про стягнення 1569,97 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом, в якому просив стягнути з Олександрійського об'єднаного міського військового комісаріату1501 грн. 02 коп. основного боргу за водопостачання та водовідведення, 13 грн. 16 коп. пені, 16 грн. 45 коп. інфляційних, 3% річних у розмірі 39 грн. 34 коп., а також державне мито та витрати по забезпеченню судового процесу.

08.06.2007 року позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача –квартирно - експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у м. Кіровограді.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області подане клопотання було задоволено.

02.08.2007 року позивачем подано клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 13,16 грн., інфляційних збитків в сумі 16,45 грн. та 3% річних в сумі 39,34 грн.

     Уточнивши позовні вимоги шляхом подання додаткових позовних заяв, позивач просив стягнути з Олександрійського об’єднаного військового комісаріату 473 грн. 34 коп. та з Квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у м. Кіровограді 1027 грн.68 коп. боргу за договором №496/2 від 27.02.2006 року та додаткової угоди до нього.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області (суддя   Деревінська Л.В.) від 02.08.2007 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Олександрійського об'єднаного міського військового комісаріату , м. Олександрія Кіровоградської області, на користь комунального підприємства "Олександрія-водоканал", м. Олександрія Кіровоградської області, 1501 грн. 02 коп. боргу за надані послуги, судові витрати на державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. Провадження в частині стягнення 23861 грн. 91 коп. боргу, 278 грн. інфляційних збитків, 121 грн. 85 коп. –3% річних та 697 грн. 46 коп. пені припинено. В задоволенні позовних вимог до відповідача-2 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідач-1 належним чином не виконує свої зобов’язання по оплаті послуг за договорами з комунальним підприємством "Олександрія-водоканал"  на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків у комунальну каналізацію № 1375 від 01.08.2005 року та про надання послуг постачання холодної води та водовідведення № 496/2 від 27.02.2006 року та додаткової угоди до нього № 496/2 від 27.02.2006 року.

      Заборгованість за період з 01.08.2005 року по 27.02.2006 року становить 473 грн.34 коп. та за період з 27.02.2006 року по 01.01.2007 року –1 027 грн.68 коп., доказів оплати якої відповідач-1 господарському суду не надав і яку суд стягнув на підставі ст.ч.1 ст.903 Цивільного Кодексу України.   

      Вимоги відносно відповідача-2 суд вважав безпідставними, оскільки безпосередньо договірних відносин з позивачем відповідач-2 не мав.   

Відповідач-1 з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи. Зазначає, що відповідно до додаткової угоди до договору від 27.02.2006 року №496/2  та сумісної директиви від 09.12.2005 року Департаменту фінансів МО України

№ 248/4/1837 та Головного управління КЕУ ЗС України №303/18/2050 визначено особу платника –квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда. Тому висновок суду щодо обов’язку споживача по оплаті послуг та відповідальності скаржника є безпідставним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач частково не погоджується з доводами відповідача-1, просить прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача-2 борг у розмірі 1501,02 грн., а також судові витрати.

Відповідач-2 проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Господарським судом при розгляді позовних вимог позивача було встановлено, що між сторонами було укладено договір №1374 від 01.08.2005 року на відпуск води з комунального водопроводу та прийняття стоків у комунальну каналізацію, договір про постачання холодної води та водовідведення №496/2 від 20.02.2006 року та додаткову угоду до цього договору від 27.02.2006 року.

Відповідно до умов п. 3.3 договору №1375 від 01.08.2005 року відповідач-1 зобов’язувався протягом 5 днів з дня отримання платіжного документа оплачувати послуги позивача. Такі ж вимоги до оплати визначались і п.п.3.3 договору від 27.02.2006 року.

З наявних у справі доказів слідує, що відповідач-1 рахунки на оплату отримував, однак у визначені строки їх не оплачував.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Заборгованість за договором за період з 01.08.2005 року по 27.02.2006 року становить 473 грн.34 коп. та правомірно стягнута господарським судом з боржника відповідно до вимог ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України.

27.02.2006 року позивач та відповідач-1 уклали договір про надання послуг постачання холодної води та водовідведення №496/2 та додаткову угоду до нього, якою в пункт 3 договору внесено доповнення, що рахунки за договором споживач отримує сам, їх оплату здійснює відповідач-2, а відповідальність за несвоєчасну оплату теплової енергії несе споживач (відповідач-1).

Таким чином, господарський суд при вирішенні спору правомірно визначив відповідальність перед позивачем лише відповідача-1 та стягнув і суму заборгованості за період  з 01.03.2006 року по 01.01.2007 року у розмірі 1027 грн.68 коп., доказів оплати якої відповідач-1 не надав.

Посилання скаржника на те, що додатковою угодою до договору від 27.02.2006 року визначено обов’язок відповідача-2 щодо сплати за отримані відповідачем-1 послуги  колегія суддів вважає необґрунтованими, адже безпосередньо договірних відносин між позивачем та відповідачем-2 не існувало, відповідно і правові підстави для визначення відповідальності відсутні.

      З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення  відповідає нормам матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -                      

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійського об’єднаного міського військового комісаріату, м. Олександрія, Кіровоградської області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2007 року у справі №2/98 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку  протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

Головуючий суддя:                                                       І.Л. Кузнецова

Суддя                                                                               Т.А. Верхогляд

      

Суддя                                                                               Л.О. Чимбар

Підписано в повному обсязі 21.12.2007 року.