Справа № 2-а-24/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року                                      Жданівський міський суд Донецької області

                                                                           в складі:

                                                                           головуючого судді:        Шеїної Л.Д.

                                                                           при секретарі:                  Безкоровайній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жданівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату, як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги,

в с т а н о в и в :

          22.11.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату, як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги,  починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2010року.

          В обґрунтування позову ОСОБА_1  посилається на наступні підстави:

          так, він, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»належить до соціальної групи «діти війни», так як народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і на 02.09.1945 рік, тобто на час закінчення Другої світової війни, йому не виповнилося 18 років; знаходиться на обліку в УПФУ м. Жданівка та отримує пенсію за віком.

          Згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” його пенсія має підвищуватись на 30 % мінімального розміру пенсії за віком, а відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, фактично відповідач не сплатив належних йому сум підвищення, так як сплачував підвищення лише з 01.01.2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому вважає, що відповідач діяв неправомірно, внаслідок чого просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду з 09.07.2007 року, визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його здійснити нарахування та виплату, як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.          

          В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи в його відсутність, підтримує позовні вимоги.

          Представник відповідача - УПФУ в м. Жданівка Донецької області до суду не з’явився, надавши суду заяву, в якій просить суд розглянути справу в його відсутність, проти позову заперечує, не обґрунтувавши свої заперечення.

          Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що дійсно, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.     ) і має правовий статус  «дитини війни», оскільки на 02.09.1945 рік, тобто на час закінчення Другої світової війни, йому не виповнилось 18 років (а.с.      ).

          ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Жданівка і отримує пенсію за віком (а.с.      ).

          Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ, згідно ст.1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Відповідно ст.96 Конституції України, Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 01 січня по 31 грудня.

Конституційний Суд України  відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися  інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»від 16 жовтня 1996 рік № 422-ВР у разі, якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік»від 19 грудня 2006р. № 489-5, що набрав чинності з 01 січня 2007р. («Урядовий кур`єр»від 23 грудня 2006року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня –380 грн., з 01 квітня - 387грн., а з 01 жовтня –395 грн.

Зазначена стаття була змінена Закону України від 15 березня 2007р №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007р. («Урядовий кур`єр»та «Голос України» від 28 березня 2007р.), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, зазначений з 01 січня - 380грн, з 01 квітня - 406грн., з 01 жовтня - 411грн. при цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визнання мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»з 01 квітня та з 01 жовтня 2007р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз. 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн., 415,11 грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав би право на отримання підвищення пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 рік внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного підвищення довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 рік від 22.05.2008 рік положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 рік щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Конституційний Суд України  дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя  у законодавстві, і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

          У пункті 6 рішення Конституційного Суду України, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції про розгляді  ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет

України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107.

Таким чином, позивач мав право на щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії «дитині війни»у 2008 році, лише з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року, на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 58 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік»встановлено прожитковий мінімум для осіб, втративших працездатність: з 01.04.2008 року –481 грн., з 01.07.2008 року –482,00 грн., з 01.10.2008 року –498, 00 грн.

Судом встановлено, що визначення мінімального розміру  пенсії за віком встановлено ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування».

Таким чином, за спірний період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року позивач мав право на щомісячну державну соціальну допомогу.

Позовні вимоги позивача про сплату несплаченої суми підвищення до пенсії за 2009 рік також підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»( у редакції від 18 листопада 2004 року), чинний у 2009 році, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Частиною 2 статті 54 розділу VI Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Частиною 1 статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498 грн. (Стаття 58 України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів").

Частиною 5 ст. 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" № 1646-VI від 20.10.2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 листопада 2009 року встановлений у розмірі 573 грн.

Управління Пенсійного Фонду в м. Жданівка Донецької області позивачці призначило та виплачує надбавку до пенсії, як дитині війни у розмірах, встановлених ПКМУ №530 від 28.05.2008 року.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року № 2154-VI, опублікований у газеті «Голос України»від 30.04.2010 року №80, прожитковий мінімум у 2010 році на одну особу для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірах: з 01 січня –695 грн., з 01 квітня –706 грн., з 01 липня –709 грн., з 01 жовтня –723 грн., з 01 грудня –734 грн. та визначено, що розміри соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються належно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно-правовими актами КМУ.

Відповідач виплачує позивачу, як дитині війни, підвищення з порушенням вимог ст.6 Закону України «Про захист дітей війни», тобто у розмірах, менших за 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного  суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач разом із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску.

У зв`язку з тим, що позивачем порушено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007р, 2008р., 2009р., а також частково за 2010 рік, суд вважає за необхідне відмовити позивачу  у вимогах  про підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., а також з 01.01.2010 р. по 22.05.2010 р.  (дата подання позову 22.11.2010 року).

Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску шестимісячного  строку  звернення до суду, суд зауважує, що вданому випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове   державне пенсійне страхування», відповідно до яких сум пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає пенсію, виплачується за минулий час обмеження.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни»визначено основи соціального захисту  дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина.

Тобто йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Тому суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за період з 22.05.2010 року по 31.12.2010 року включно, з урахуванням вимог, які викладені у ч. 4 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003 року.

Таким чином нарахування та виплату слід здійснити з 22.05.2010 року по 31.12.2010 року включно.

Згідно ч. ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 102,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.19 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р.  № 2195-4 і який набрав чинності з 01.01.2006 року, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року, Закон України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік», суд

ПОСТАНОВИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1   заяву задоволено частково .

                  Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області щодо ненарахування ОСОБА_1 пенсії з підвищенням як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком  з 22.05.2010 року по 31.12.2010 року, неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області призначити та виплатити на користь ОСОБА_1  щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 22.05.2010 року по 31.12.2010 року, у розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за нормою ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично отриманих сум.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачене ним держмито  у сумі 1,70 грн. (одна гривня 70 копійок).  

В іншій частині позову відмовити.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Адміністративного апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом 10 днів з дня її оголошення. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або за відсутності особи, яка брала участь але не була присутня при її проголошенні, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

                              Суддя:                                                  Л.Д.Шеїна