Справа №  2-а-259/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 року                   Жданівський міський суд Донецької області

                                                   в складі:

                                                   головуючого судді:        Шеїної Л.Д.

                                                   при секретарі:               Безкоровайній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жданівка цивільну  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій УПФУ в м. Жданівка протиправними та зобов’язання УПФУ в м. Жданівка здійснити перерахунок пенсії з 10.02.2009 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачені страхові внески за 2008 рік з виплатою їй недоотриманих сум пенсії,

в с т а н о в и в :

          07 лютого 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій УПФУ в м. Жданівка протиправними та зобов’язання УПФУ в м. Жданівка здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2010 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачені страхові внески за 2008 рік з виплатою їй недоотриманих сум пенсії.

          В обґрунтування позову  посилається на наступні підстави:

          так, вона є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком. Перебуваючи на пенсії, продовжує працювати, в зв`язку з чим отримала право на перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

          При здійсненні перерахунку пенсії, відповідач використовує показник середньої заробітної плати по Україні за 2007рік, який становить 1197,91грн.

          На думку позивачки, застосування такого показника є неправомірним, так як створює зменшення розміру пенсії і суперечить вимогам ч. 4 ст..42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

          Тому і просить суд визнати дії УПФУ в м. Жданівка протиправними та зобов’язати УПФУ в м. Жданівка здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2010 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачені страхові внески за 2008 рік з виплатою йому  недоотриманих сум пенсії та зобов’язати УПФУ м. Жданівка.

Крім того, ОСОБА_1  просить суд поновити їй строк звернення до суду за захистом порушеного права, посилаючись на те, що дійсно, про порушення свого права дізналася із відповіді УПФУ у м. Жданівка 24.01.2011 року.

          В лютому 2010 року уперше звернулася до Жданівського міського суду з аналогічним позовом до УПФУ м. Жданівка. По причині тяжкого захворювання не мала можливості приймати участь у судових засіданнях і будучі необізнаною у правових питаннях, змушена була за чужою вказівкою, написала заяву про залишення позову без розгляду (цивільна справа № 2-а-82/2010 року).

          Після закінчення лікування та реабілітаційного періоду, знов звернулася до суду з позовом.

Окрім того, її перше звернення до суду відбулося до 09 вересня 2010 року, тобто до ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010 щодо зміни підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами.

          Таким рішенням Конституційного Суду істотно зменшено строк позовної давності з трьох років (у порядку ЦПК) до шести місяців (у порядку КАС).

          Про наміри Вищого судового органу вона не знала і не могла знати.

          Тому просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними і поновити їй строк звернення до суду за захистом пропущеного права.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, хоча була належним чином повідомлена про день і час розгляду справи, просила суд розглянути справу у її відсутність та задовольнити позов.

          Відповідач по справі в судове засідання не прибув, будучи належним чином сповіщеним про день і час розгляду цивільної справи.

В спрямованих до суду письмових поясненнях проти позову заперечував, посилаючись на те, що  позивачка ОСОБА_1 в обґрунтування позову посилається на норму закону ,яка передбачена ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і яка рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнана неконституційною,тому і не може бути застосованою при перерахунку пенсії із використанням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні ,з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік ,що передує року перерахунку пенсії.

              Отже,на думку представника відповідача,  з 22.05.2008 року відновлена дія Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції 2003 року (на далі Закон № 1058 -IV).

                Діючою редакцією Закону № 1058-IV перерахунок пенсії працюючим пенсіонерам здійснюється з урахуванням трудового стажу та заробітної плати ,зазначеною у межах  ч.1 ст. 40 Закону № 1058-IV .

                Окрім того,на думку представника відповідача, частиною 2 статті 40 Закону України № 1058-IV в ред..2003 рік,передбачено визначення заробітної плати для обчислення пенсії з  урахуванням показника середньої заробітної плати працівників,зайнятих у галузях економіки України,за календарний рік,що передує року звернення за призначенням пенсії ,а  не  показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні ,з якої сплачено страхові внески. Оскільки рішенням Конституційного суду України від 22.05.208 року № 10-рп/2008 такі зміни щодо застосування  при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, також визнані неконституційними.

             Зазначені коефіцієнти не є тотожними поняттями :   показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України,за календарний рік,що передує року звернення за призначенням пенсії  визначається Державним комітетом статистики  відповідно до Методики ,яка розроблена Державним комітетом статистики,Міністерством праці та соціальної політики .,Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції та затверджена  наказом  №472/352/398 від 31.12.2003 року .За вказаною методикою останній показник середньої заробітної плати працівників,зайнятих у галузях економіки України для призначення пенсії за рік,що передує року за призначенням пенсії,встановлено в розмірі 1197,91 грн.  З 01.02.2008 року вказана методика втратила чинність,так як були внесені зміни  до ст..40 та 42 Закону Країни № 1058, які в подальшому визнані неконституційними,дія методики не відновлювалася Показник середньої заробітної плати працівників,зайнятих у галузях національної економіки за 2008 рік не визначався. Показник 1573,99 грн. –це показник  середньої заробітної плати ( доходу ) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачені страхові внески  застосовувати не можна ,так як це не передбачено самим    Законом України № 1058.Цей показник розрахований за іншою методикою,яка затверджена правлінням ПФУ 01.02.2008 року № 4 - 4 «Про затвердження порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу ) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні,з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії».

              Цей порядок розроблено та введено вдію в той час ,коли внесені зміни до ст.ст. 40 та 42 Закону України № 1058 –IV ще не були визнані неконституційними

,тобто у період 01.01.2008 –21.05.2008 р цей порядок мав свою актуальність саме у вказаний період,так як змінами передбачалося,що Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики,економіки, праці та соціальної політики і фінансів.

             Тому після рішення Конституційного суду України  від 22.05.2008 року застосування цього порядку суперечить чинному законодавству.

          Тому, на думку представника відповідача, відсутній сам предмет спору.

                Окрім того, на думку представника відповідача, ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду за захистом свого права і не вбачає підстав для його поновлення.

Тому і просить суд в задоволенні позову відмовити.

          Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи,  встановив, що позивачка ОСОБА_1  перебуває на обліку в УПФУ м.Жданівка Донецької області, отримує пенсію за віком (а.с.     ). Після призначення пенсії продовжує працювати.

          08.04.2010 року звернулася до УПФУ м.Жданівка з заявою про перерахунок пенсії  (а.с.   ).

          Відповідач  своїм рішенням від 09.04.2010 року здійснив їй такий перерахунок пенсії, призначивши їй пенсію за віком у сумі  1007,13  грн. з  01.04.2010 року, з урахуванням особистого коефіцієнту страхового стажу, інших складових перерахунку пенсії, і, в тому числі, показника середньої заробітної плати працівників ,зайнятих у галузях національної економіки України  та який , відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. за 2007 рік, який складає 1197,91грн. (а.с.    ).

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(1058-4), який відповідно до Преамбули визначає принципи, засади і механізм фінансування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення перерахунки і виплати пенсій де зазначено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Незважаючи на це, п. 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни, у тому числі, до ст.ст. 40-42 (1058-4).

Поряд з цим, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.08р. № 10-рп/2008 щодо предмету та змісту Закону України Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У вказаному рішенні було зазначено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Таким чином, з 22.05.2008 року була відновлена дія норм ст.ст. 40, 42 Закону (1058-4), а тому посилання відповідача на те, що «відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалося»суд оцінює критично, оскільки таке твердження не ґрунтується на Законі.

Конституція України не надає Закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших Законів.

Згідно ст. 22 Конституції України –конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, вразі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту   суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

                Відповідно до п.1 ст.28 Закону України № 1058-ІV  мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок-20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено законом.

          Згідно із ч.4 ст.42 Закону України № 1058-ІV , у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі.

          Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені у ст.. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

          Згідно п.п. 3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

          Тобто, фактично в постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»відтворена редакція частини 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ.

Отже, положення цієї норми співпадають з п. 4 ст. 42 Закону (1058-4), що перерахунок пенсії повинен проводитись із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески.

На даний час і Закон (1058-4) і Постанова № 530 Кабміну від 28.05.08 року є чинними і їх положеннями визначено порядок проведення перерахунку пенсії із середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії   за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Посилання відповідача на п. 11 п.п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року на те, що «Порядок визначення показників заробітної плати   затверджується   пенсійним фондом України за погодженням з Державним комітетом статистики Мінекономіки, Мінпраці та соцполітики і Мінфіну»суд оцінює критично, оскільки середня заробітна плата визначена постановою правління Пенсійного Фонду України від 01.02.08 року № 4-4 «Про затвердження Порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-4) враховується для обчислення пенсії»–за 2008 рік.

Конституційні принципи на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина України включаючи і право на пенсійне забезпечення передбачені ст.ст. 1, 3 ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч.2 ст. 19, ст.ст. 22, 23 ч.1, ст. 24 Конституції України,   набуте у сфері пенсійного забезпечення не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України так і ст. 8 КАС України.

Ч.2 ст. 8 КАС України передбачено, що принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справа «Проніна проти України», справа «Кечко проти України».

Також, згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду»від 23.02.2006р. рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання  Україною відповідно до ст. 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд вважає, що дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивачу із застосуванням середньої заробітної плати в галузях національної економіки в цілому по Україні за 2007 рік, є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст.ст. 40, 42 Закону (1058-4) та Постанові Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

Суд вважає, що відповідно до змісту цієї норми поверненню підлягають суми, які мали бути призначені пенсіонеру. Тому необхідно зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.04.2010 року по нормі Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», з урахуванням середнього заробітку на одну застраховану особу з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік та зобов’язати відповідача виплатити різницю між знов призначеною та фактично виплаченою пенсією починаючи з 01.04.2010 року.

З урахуванням викладеного, посилання відповідача на відсутність законодавчого врегулювання порядку перерахунку пенсії є безпідставні.

Оскільки позивачка ОСОБА_1  про порушення свого права дізналася із відповіді УПФУ в м. Жданівка Донецької області 24.01.2011 року (а.с.          ), а з позовом до суду звернулася 07.02.2011 року (а.с.     ), то встановлений шестимісячний строк для звернення за захистом порушеного права (ч. 2 ст. 99 КАС), не порушила.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 6, 94, 159-163, 186 КАС України, на підставі ст.. 92 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду»від 23.02.2006 року, рішеннями у справах «Кечко проти України»від 18.07.2006 року, Протоколу № 12 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву задоволено повністю

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 календарний рік, при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1  з 01 квітня 2010 року у відповідності до  ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виходячи з розміру середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік – 1650,43 грн.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області виплатити ОСОБА_1 різницю між знов призначеною та фактично виплаченою пенсією, починаючи з 01 квітня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Адміністративного апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом 10 днів з дня її оголошення. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або за відсутності особи, яка брала участь але не була присутня при її проголошенні, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                                                  Л.Д.Шеїна