КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-309-1/10 Головуючий у 1-й інстанції: Кирилюк І.В.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"09" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Василенко Я.М., Шурко О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва на постанову Печерського районного суду міста Києва від 24.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 10.12.2010 року звернулася до Печерського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до УПФ України в Печерському районі міста Києва про визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання УПФ України в Печерському районі м. Києва провести перерахунок та доплату пенсії за віком у 2010 році за ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»- із застосуванням з 16.08.2010 року показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу по України за 2009 рік.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 24.12.2010 року позов задоволено повністю та зобов’язано УПФ України в Печерському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплатити пенсію, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік в розмірі 1650,43грн., починаючи з 16.08.2010 року з урахуванням сум фактично здійснених виплат.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УПФ України в Печерському районі міста Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФ України в Печерському районі м. Києва та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон).
Розмір її пенсії після перерахунку становив 3805,85грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, тобто за 60 календарних місяців підряд до 01.07.2000 року та за весь період страхового стажу, починаючи з 01. 07. 2000 року.
Приписи ст. 40 Закону визначають, що під час обчислення пенсії застосовується показник середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки за рік, що передує року звернення за призначенням чи перерахунком пенсії.
Але відповідач, всупереч ст. ст. 21, 22, 24, 46 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»при проведенні перерахунку пенсії у 2010 році застосував показник середньої заробітної плати працівників у галузях національної економіки за 2007 рік (1197,91грн.), тобто показник середньої заробітної плати, який застосовувався для призначення та перерахунку пенсії у 2008 році.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що перерахунки пенсій проводяться відповідно до пп. 3 п. 11 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», тобто із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91грн.).
В свою чергу, вказаною постановою не визначено, що для перерахунку пенсії застосовується, зокрема, середня заробітна плата в галузях національної економіки за 2007 рік, а передбачено застосування середньої заробітної плати в галузях національної економіки за рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто даною постановою фактично продубльовано положення статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, виходячи із зазначеної законодавчої норми та змісту постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»для перерахунку пенсії позивача повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати в галузях економіки України за 2009 рік (1650,43 грн.).
Проте, судом першої інстанції не зазначено дату, до якої потрібно проводити такий перерахунок.
Зважаючи на ту обставину, що позов було подано 10.12.2010 року, жодних уточнень, доповнень або змін до нього не надходило, Печерський районний суд м. Києва повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 16.08.2010 року по 10.12.2010 року, тобто по дату звернення до суду, так як суд не наділений повноваженнями щодо зобов’язання органів державної влади виконувати будь-які зобов’язання в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції - зміні шляхом зазначення в резолютивній частині дати, до якої підлягає перерахунок та виплата пенсії у розмірах визначених ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі міста Києва –залишити без задоволення.
Змінити постанову Печерського районного суду міста Києва від 24.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови наступним чином:
«Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплатити пенсію відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік в розмірі 1650,43грн., у період з 16.08.2010 року по 10.12.2010 року з урахуванням сум фактично здійснених виплат».
В решті постанову –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А. Степанюк
Судді Я. Василенко
О. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 09.03.2011 року.