КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1740/10                                                Головуючий у 1-й інстанції:   Зотько Т.А.  

Суддя-доповідач:  Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

    Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

          головуючого  судді                     - Степанюка А.Г.,

суддів                                       - Василенко Я.М., Шурко О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 27.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Управління Пенсійного фонду у Деснянському районі міста Києва про зобов’язання призначити пенсії зі зменшенням віку та здійснити нарахування та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києва та до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва про скасування як незаконного рішення ГУ ПФ України в м. Києві; зобов’язання ГУ ПФ України в м. Києві прийняти рішення, яким призначити позивачу пенсію зі зменшенням віку на 5 років на підставі ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи», починаючи з 03.07.2009 року; зобов’язання ГУ ПФ України в м. Києві провести розрахунок та виплату належної позивачу пенсії зі зменшенням віку на 5 років, починаючи з 03.07.2009 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2010 року позов задоволено частково –визнано дії ГУ ПФ України у м. Києві щодо відмови призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років неправомірними; зобов’язано ГУ ПФ України в м. Києві, УПФ України в Деснянському районі м. Києва призначити позивачу пенсію зі зменшенням пенсійного віку на п’ять років у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 03.07.2009 року; зобов’язано УПФ України в Деснянському районі м. Києва здійснити нарахування та виплачувати пенсію позивачу зі зменшенням пенсійного віку на п’ять років у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 03.07.2009 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач1 та відповідач2 подали апеляційні скарги, в яких просили апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їхню думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. У своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Просять суд апеляційної інстанції прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи (військовий квиток серії НУ №481468, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988-1989 роках серії А №122798, довідка №359 від 26.10.2009 року, довідка №4/7 від 14.10.2010 року, довідка №6/13, витяг з наказу від 22.09.1988 року №279к, архівна довідка №51/1/4906 від 06.04.2000 року, архівна довідка №51/1/4905 від 06.04.2000 року, архівна довідка №51/1/49/4904 від 06.04.2000 року) підтверджують обставини, що в період з 26.11.1988 року по 06.01.1989 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.  

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС»є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій –учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1988 році не менше 30 календарних днів –на п’ять років.

Судова колегія вважає, що відмова відповідача у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку є протиправною, оскільки порушує законні права і інтереси позивача, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Здійснивши аналіз норм чинного законодавства на які посилаються сторони, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, які знайшли своє підтвердження в ході її апеляційного розгляду та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва та апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві – залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва  від 27.12.2010 р. –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва та апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві –залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва  від 27.12.2010 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий  суддя                                                                               А. Степанюк

Судді                                                                                            Я. Василенко

                                                                                          О. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 09.03.2011 року.