КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-11866/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" лютого 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Пилипенко О.Є, Твердохліб В.А.
при секретарі - Шейко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2010 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного комітету України у справах національностей та релігій про визнання протиправними дій, зобов’язання провести реєстрацію статуту релігійної організації, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного комітету України у справах національностей та релігій у якому просив визнати протиправними дії, зобов’язати провести реєстрацію статуту релігійної організації.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2010 р. у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні Позивач підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, часта місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з’явився. Суд розглянув справу відповідно до приписів ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції Державний комітет України у справах національностей та релігій у листі від 02.08.2010 р. № Ш-420 повідомив ОСОБА_3, що йому відмовлено у реєстрації статуту Релігійного центру Віри в Найвищу Цінність Людини. Не погоджуючись з такою відповіддю державного органу Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Розглянувши адміністративну справу суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог та, посилаючись на ст. 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійної організації»(надалі - Закон), зазначив, що засновниками Релігійного центру Віри в Найвищу Цінність Людини, який за своєю структурою є релігійним об'єднанням, яке представляє інтереси певних релігійних громад, можуть виступали лише релігійні організації, зокрема і релігійні громади, а не фізичні особи, які уповноважили Позивача виступити від імені зборів віруючих громадян з метою реєстрації статуту релігійної організації «Релігійний центр Віри в Найвищу Цінність Людини».
Здійснивши аналіз норм чинного законодавства на які посилають сторони, суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, а судове рішення було ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України передбачена можливість створення релігійними організаціями –релігійного об’єднання та створення для представництва цього об’єднання –центрів або органів управління. Статути таких центрів/управлінь, на відміну від релігійних громад, підлягають реєстрації відповідно до порядку, передбаченого Законом України «Про свободу совісті та релігійної організації». Тобто, релігійне об’єднання, що представляється своїм центром, може бути утворено лише релігійними організаціями. При зверненні до Відповідача з проханням зареєструвати «Релігійний центр…»та передбачивши у пункті 3.1 Статуту те, що даний центр складається з підлеглих релігійних громад, братств, місіонерських товариств тощо, Позивач відніс організацію до релігійних центрів, як центрів, що мають представляти об’єднання організацій. Проте Позивач не надав доказів існування підлеглих релігійних громад, братств, місіонерських товариств, які мають представлятися цим релігійним центром. З наявного у матеріалах справи протоколу загальних зборів віруючих громадян від 29.03.09 р. вбачається, що засновниками «Релігійного центру Віри в Найвищу Цінність Людини»виступають фізичні особи, а не уповноважені відповідними зборами віруючих представники релігійних громад.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_3 –залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2010 року –без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 –залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя А. Степанюк
Судді О. Пилипенко
В. Твердохліб
Повний1 текст ухвали виготовлено 17.02.11 р.