Жданівський міський суд Донецької області

Справа №  2-а-210/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 року                              Жданівський міський суд Донецької області

                                                                 в складі:

                                                                 головуючого судді:                  Макаганчука  В.І.  

                                                                 при секретарі:                         Александрович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жданівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області про визнання дій УПФУ в м. Жданівка неправомірними та зобов’язання УПФУ в м. Жданівка здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2009 рік з виплатою йому недоотриманих сум пенсії,

ВСТАНОВИВ:

          25 січня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області про визнання дій УПФУ в м. Жданівка неправомірними та зобов’язання УПФУ в м. Жданівка здійснити перерахунок пенсії з 11 березня 2010 року по 31 лютого 2011 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2009 рік з виплатою йому недоотриманих сум пенсії.

          В обґрунтування позову позивач посилається на наступні підстави:

          так, він є пенсіонером, отримує пенсію за віком на пільгових  умовах. Перебуваючи на пенсії, продовжує працювати, в зв`язку з чим отримав право на перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

          При здійсненні перерахунку пенсії, відповідач використовує показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, який становить 1197,91 грн.

          На думку позивача, застосування такого показника є неправомірним, так як створює зменшення розміру пенсії і суперечить вимогам ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

          Тому і просить суд визнати дії УПФУ в м.Жданівка неправомірними та зобов’язати УПФУ в м.Жданівка здійснити перерахунок пенсії з 11 березня 2010 року по 31 лютого 2011 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2009 рік в розмірі 1650,43 грн., з виплатою йому недоотриманих сум пенсії.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, надавши суду заяву про розгляд справи в його відсутність і просив позов задовольнити повністю.

          Представник відповідача по справі в судове засідання не прибув, надавши суду заяву про розгляд справи в його відсутність, а в спрямованих до суду письмових поясненнях (а.с.           ) проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що  позивач ОСОБА_1 в обґрунтування позову посилається на норму закону, яка передбачена ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і яка рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнана неконституційною, тому і не може бути застосованою при перерахунку пенсії із використанням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

                        Отже,на думку представника відповідача, з 22.05.2008 року відновлена дія Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції 2003 року (на далі Закон № 1058 -IV).

                          Діючою редакцією Закону № 1058-IV перерахунок пенсії працюючим пенсіонерам здійснюється з урахуванням трудового стажу та заробітної плати, зазначеною у межах  ч.1 ст. 40 Закону № 1058-IV.

                          Окрім того, на думку представника відповідача, частиною 2 статті 40 Закону України № 1058-IV в ред. 2003 р., передбачено визначення заробітної плати для обчислення пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а  не  показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески. Оскільки рішенням Конституційного суду України від 22.05.208 року № 10-рп/2008 такі зміни щодо застосування  при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, також визнані неконституційними.

                       Зазначені коефіцієнти не є тотожними поняттями: показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії  визначається Державним комітетом статистики  відповідно до Методики, яка розроблена Державним комітетом статистики, Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції та затверджена  наказом  № 472/352/398 від 31.12.2003 року. За вказаною методикою останній показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України для призначення пенсії за рік, що передує року за призначенням пенсії, встановлено в розмірі 1197,91 грн.  З 01.02.2008 року вказана методика втратила чинність,так як були внесені зміни  до ст.40 та 42 Закону України № 1058, які в подальшому визнані неконституційними, дія методики не відновлювалася. Показники середньої заробітної плати працівників,зайнятих у галузях національної економіки за 2008 та 2009 роки не визначалися. Показник 1650,43 грн. –це показник  середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески застосовувати не можна, так як це не передбачено самим Законом України № 1058. Цей показник розрахований за іншою методикою, яка затверджена правлінням ПФУ 01.02.2008 року № 4-4 «Про затвердження порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії.

                        Цей порядок розроблено та введено в дію в той час, коли внесені зміни до ст.ст. 40 та 42 Закону України № 1058 , ще не були визнані неконституційними, тобто у період 01.01.2008 –21.05.2008 рр. цей порядок мав свою актуальність, так як змінами передбачалося, що Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.

                       Тому після рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року застосування цього порядку суперечить чинному законодавству.

Окрім того, на думку представника відповідача, ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду за захистом свого права.

Тому і просить суд в задоволенні позову відмовити.

          Суд, вивчивши матеріали справи,  встановив, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м.Жданівка Донецької області, отримує пенсію за віком (а.с.        ). Після призначення пенсії продовжує працювати (а.с.           ).

11.03.2010 року позивач звернувся до УПФУ м.Жданівка з заявою про перерахунок пенсії (а.с.   ).

          Відповідач  своїм рішенням від 19.03.2010 року здійснив йому такий перерахунок пенсії, призначивши йому пенсію за віком у сумі  2796,23  грн. з  01.03.2010 року, з урахуванням особистого коефіцієнту страхового стажу, інших складових перерахунку пенсії, і, в тому числі, показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки України та який, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІV від 09.07.2003р. за 2007 рік, який складає 1197,91 грн. (а.с.          ).

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(1058-4), який відповідно до Преамбули визначає принципи, засади і механізм фінансування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій де зазначено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Незважаючи на це, п. 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни, у тому числі, до ст.ст. 40-42 (1058-4).

Поряд з цим, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.08р. № 10-рп/2008, щодо предмету та змісту Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У вказаному рішенні було зазначено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Таким чином, з 22.05.2008 року була відновлена дія норм ст.ст. 40, 42 Закону (1058-4) в редакції станом на 09 липня 2007 року, а тому посилання відповідача на те, що «відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалося»суд оцінює критично, оскільки таке твердження не ґрунтується на Законі.

Конституція України не надає Закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших Законів.

Згідно ст. 22 Конституції України –конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, вразі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту   суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

                         Згідно із ч.4 ст.42 Закону України № 1058-ІV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі.

          Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені у ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

          Згідно п.п.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

          Тобто, фактично в постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»відтворена редакція частини 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ.

Отже, положення цієї норми співпадають з п.4 ст.42 Закону (1058-4), що перерахунок пенсії повинен проводитись із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески.

На даний час і Закон (1058-4) і Постанова № 530 Кабміну від 28.05.08 року є чинними і їх положеннями визначено порядок проведення перерахунку пенсії із середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії   за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Посилання відповідача на п. 11 п.п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року на те, що «Порядок визначення показників заробітної плати   затверджується   пенсійним фондом України за погодженням з Державним комітетом статистики Мінекономіки, Мінпраці та соцполітики і Мінфіну»суд оцінює критично, оскільки середня заробітна плата визначена постановою правління Пенсійного Фонду України від 01.02.08 року № 4-4 «Про затвердження Порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-4) враховується для обчислення пенсії»–за 2009 рік, відповідно 1650,43 грн.

Показники заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії (як за певний місяць конкретного року, так і в цілому за календарний рік) затверджуються Пенсійним фондом України та доступні на його офіційному сайті pfu.gov.ua.

Слід зазначити також, що саме ці показники управління Пенсійного фонду України на місцях застосовують при призначенні пенсій (при цьому беручи до уваги його розмір саме за календарний рік. що передує року звернення за призначенням пенсії), а також при визначенні коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, за формулою, яка також наведена в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV.

Взагалі, при зверненні працюючих пенсіонерів до управлінь Пенсійного фонду України за перерахунком пенсій на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, останніми визначається заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії відповідно до положень частини другої статті 40 цього Закону

Винятком є лише застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на 1 застраховану особу.

Стосовно розбіжностей у найменуванні показника середньої заробітної плати («працівників, зайнятих у галузях економіки України», що міститься в тексті частини другої статті 40 Закону № 1058-IV. і «на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії», що затверджується Пенсійним фондом України), суд вважає за необхідне зазначити наступне:

фактично Законом № 107-VI (внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV) слова "середня заробітна плата працівників" та "зайнятих у галузях економіки України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "заробітну плату (дохід)" та "в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії" у відповідному відмінку.

Слід зазначити, що до внесення змін в Закон № 1058-IV Законом № 107-VI, визначення показника середньої заробітної плати здійснювалося на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 31.12.2003 N 22-1 "Про затвердження Тимчасової методики визначення показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої наказом Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.12.2003 N 472/352/398, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 за N 85/8684.

В зв'язку з прийняттям Закону № 107-VI та внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV. зазначені постанова від 31.12.2003 N 22-1 та наказ від 31.12.2003 N 472/352/398 були визнані такими, що втратили чинність, згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-3, та відповідно, наказу Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки України від 1 лютого 2008 року N 27/23/34, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за ТЧ 147/14838.

В той же час, постановою правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 146/14837, було затверджено Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 постанови № 530 як при призначенні, так і при перерахунку для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV використовується заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік. що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Зазначені положення пункту 11 постанови № 530, яка набрала чинності 22 травня 2008 року, є чинними, не суперечать відповідним положенням Закону № 1058-IV (їх загальному змісту і сутності), тому їх також слід застосовувати до спірних правовідносин.

Таким чином, на теперішній час існує лише один показник середньої заробітної плати, який підлягає застосуванню як при первісному призначенні, так і при перерахунку пенсій. Вибірковість в цьому питанні відповідача, не відповідає принципу верховенства права та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Відтак, при зверненні за перерахунком пенсії у працюючого пенсіонера є право на застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Конституційні принципи на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина України включаючи і право на пенсійне забезпечення передбачені ст.ст. 1, 3 ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч.2 ст. 19, ст.ст. 22, 23 ч.1, ст. 24 Конституції України,   набуте у сфері пенсійного забезпечення не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України так і ст. 8 КАС України.

Ч.2 ст. 8 КАС України передбачено, що принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справа «Проніна проти України», справа «Кечко проти України».

Також, згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду»від 23.02.2006р. рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання  Україною відповідно до ст. 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд вважає, що дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивачу із застосуванням середньої заробітної плати в галузях національної економіки в цілому по Україні за 2007 рік, є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст.ст. 40, 42 Закону (1058-4) та Постанові Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

Суд вважає, що відповідно до змісту цієї норми поверненню підлягають суми, які мали бути призначені пенсіонеру. Тому необхідно зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.03.2010 року за нормами та з урахуванням вимог, які викладені у ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003 року, з урахуванням середнього заробітку на одну застраховану особу з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік та зобов’язати відповідача виплатити різницю між знов призначеною та фактично виплаченою пенсією починаючи з 01.03.2010 року, так як перерахунок пенсії проводився позивачу з 01.03.2010 року.

З урахуванням викладеного, посилання відповідача на відсутність законодавчого врегулювання порядку перерахунку пенсії є безпідставними.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного  суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач ОСОБА_1 про порушення свого права дізнався із відповіді УПФУ в м.Жданівка Донецької області від 28.09.2010 року (а.с.             ), а з позовом до суду звернувся 25.01.2011 року  (а.с.        ), то встановлений шестимісячний строк для звернення за захистом порушеного права не порушив.

Вимоги позивача щодо стягнення на його користь витрат на правову допомогу в розмірі 400 грн. задоволенню не підлягають, так як згідно ст.90 КАС України, витрати на правову допомогу несуть сторони, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, позивач повинен був привести свою вимогу про стягнення витрат на правову допомогу до граничних розмірів, залучити у якості відповідача Держказначейство України, а також довести, що особа, з якою укладено договір має право на зайняття адвокатською діяльністю, а саме ОСОБА_3 (а.с.        ).

Від сплати судових витрат УПФУ в м. Жданівка звільнено, тому судові витрати у сумі 3,40 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 6, 90,94,99, 159-163, 186 КАС України, на підставі ст. 92 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду»від 23.02.2006 року, рішеннями у справах «Кечко проти України»від 18.07.2006 року, Протоколу № 12 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

                    Суддя:                                                             Макаганчук  В.І.