копія
Справа 11-136/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Зарєчна І.В.
Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач Лінник П.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.03.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого –судді Лінника П.О.,
суддів Матущака М.С., Болотіна С.М.,
з участю прокурора Войтюка М.П.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Деражнянського районного суду від 24 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Деражня, проживаючого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
- 5.07.2010 року Деражнянським райсудом за ст.185 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_2 звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, -
засуджено за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком цього ж Деражнянського райсуду від 5 липня 2010 року і остаточно призначено йому покарання строком на 3 роки і 10 днів позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 залишена попередня –утримання його під вартою.
Зараховано ОСОБА_2 у строк відбування покарання час перебування його під вартою з 21 вересня по 23 грудня 2010 року включно.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахується з 24.12.2010 року.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він раніше будучи судимим за вироком Деражнянського райсуду від 5 липня 2010 року за крадіжку чужого майна на шлях виправлення не став, а в період відбування іспитового строку вчинив новий умисний, корисливий злочин.
14 вересня 2010 року біля 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 шляхом відкривання ключем вхідних дверей, проник у житловий будинок потерпілого ОСОБА_3, який розташований по АДРЕСА_2 міста Держані, звідки таємно викрав бензомоторну пилку „Хускворна” вартістю 1500 грн. спричинивши потерпілому матеріальну шкоду.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_2 не оскаржуючи факту повного доведення своєї вини у скоєнні крадіжки чужого майна, яким була бензомоторна пилка вартістю 1500 гривень, та вірної кваліфікації його злочинних дій за ст.185 ч.3 КК України, посилається на те, що суд призначив йому надто суворе покарання, не в повній мірі врахував усі пом’якшуючі обставини по справі.
З цих підстав і просить про пом’якшення йому покарання, яке було б не пов’язане із позбавленням волі.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого на підтримку апеляції, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду та в заперечення апеляції, яка на думку прокурора не ґрунтується на вимогах закону, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів,
з н а х о д и т ь,
що апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду повністю відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений доказами, зібраними та дослідження в судовому засіданні в передбаченому законом порядку і не оскаржується будь –ким із учасників судового розгляду справи, в тому числі і самим засудженим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3
Відповідно до вимог ст.365 КПК України колегія суддів перевіряє вирок в межах апеляції та позбавлення можливості перевірити вирок і прийняти рішення в частині, що не оскаржується.
З цих підстав колегія суддів позбавлена можливості перевірити попередній вирок суду щодо ОСОБА_2 від 5.07.2010 року і прийняти будь –яке рішення.
Згідно вимог ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Ці вимоги закону при постановленні вироку суду щодо ОСОБА_2 повністю дотриманні.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за №7 „Про практику призначення судами кримінального покарання” суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.65 КК України, поряд із врахуванням тяжкості злочину, особи винного то обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, засудженому має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Поскільки злочин ОСОБА_2 було вчинено під час іспитового строку звільнення від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів вважає, що саме таке реальне покарання, яке призначене засудженому ОСОБА_2 є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Підстав до зміни чи скасування вироку суду щодо ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деражнянського районного суду від 24 грудня 2010 року щодо нього –без зміни.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області П.О. Лінник