донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

25.12.2007 р.                                                                           справа №2/44

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

М'ясищева  А.М.

суддів

Алєєвої  І.В. , Величко  Н.Л.

За участю представників сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача –не з’явився

від виконавчої служби –не з’явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Технопромснаб-ко” м. Донецьк

на ухвалу

господарського суду Донецької області     

від 31.10.2007р.

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Технопромснаб-ко” м. Донецьк

про визнання дій державного виконавця такими, що не відповідають нормам закону та визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження № 14-829 від 24.09.2007р.

у справі  № 2/44 (суддя Мартюхіна Н.О.)

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Інвест” м.Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Технопромснаб-ко” м. Донецьк

про стягнення 104 517 грн. 68 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2007р. по справі № 2/44 (суддя Мартюхіна Н.О.) відмовлено у задоволенні скарги ТОВ “Технопромснаб-ко” м. Донецьк про визнання дій державного виконавця такими, що не відповідають нормам закону та визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження № 14-829 від 24.09.2007р.

Ухвала суду мотивована тим, що боржник не скористався правом на добровільне виконання рішення суду; заходи з арешту (опису) майна або накладення заборони на його відчуження відносно майна або грошових коштів боржника не застосовувалися, відповідні постанови державним виконавцем не приймалися та до державних реєстраторів не надсилалися. Само по собі формулювання в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження про забезпечення виконання рішення суду шляхом накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони про його відчуження не може тягнути обов’язковості виконання вимог державного виконавця та відповідних забезпечувальних наслідків щодо певного майна, оскільки такі дії державного виконавця потребують дотримання встановленого законом порядку.

Викладення постанови та супровідного листа на одному аркуші паперу визнано судом порушенням правил документообігу, яке є формальною ознакою та не може бути підставою для визнання постанови недійсною.

Скаржником не доведено, яким чином викладені в якості підстав скарги припущені державним виконавцем помилки в оформленні постанови під час відкриття виконавчого провадження порушують його права та охоронювані законом інтереси, тягнуть будь-які майнові та інші цивільно-правові наслідки відносно саме боржника або його майна, прав на майно та виникає необхідність їх судового захисту.

Суд визнав постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2007р. за своєю формою та змістом такою, що відповідає вимогам Закону України “Про виконавче провадження”.

Вимоги скаржника про зупинення виконавчого провадження щодо виконання наказу у справі № 2/44 на термін розгляду скарги відхилені судом першої інстанції, оскільки він не наділений таким правом відповідно до ст. 1211 ГПК України.

Також суд відмовив у задоволенні вимог скаржника про заборону проводити виконавчі дії з примусового виконання рішення у справі № 2/44, оскільки ним не надано доказів порушення його прав та інтересів, а дії ДВС є такими, що відповідають вищевказаному Закону.

Оскаржуючи ухвалу суду,  ТОВ “Технопромснаб-ко” м. Донецьк просить її скасувати та прийняте нове рішення, яким відмінити постанову про відкриття виконавчого провадження № 14-829 від 24.09.2007р., видану ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що представник ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку у судовому засіданні фактично визнав те, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 14-829 від 24.09.2007р. складена з порушенням вимог Інструкції “Про проведення виконавчих дій”. В порушення вимог ст. 811 ГПК України протокол судового засідання не складався, тому ці пояснення до нього секретарем судового засідання не вносилися.

Постанова про відкриття виконавчого провадження можливо і не порушує права та законні інтереси ТОВ “Технопромснаб-ко”, однак повинна бути скасована з припущених помилок, через які не відповідає ст. ст. 5,24,30, 34 Закону України “Про виконавче провадження”  та п. 1.5 ст. 1, п. 1.7.2. ст. 1.7 Інструкції “Про проведення виконавчих дій”.

В ухвалі від 31.10.2007р. судом не зроблено жодного посилання на норму закону чи іншого нормативного акту, яка дозволяє ДВС не виконувати вимоги вищевказаної Інструкції при вчиненні виконавчих дій, а суду визнавати ці дії такими, що відповідають нормам закону, а документи, виконавчого провадження винесені з порушенням норм діючого законодавства дійсними.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила.

ТОВ “Інтер-інвест” заявою № 132 від 19.09.2007р. направив до ДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку наказ господарського суду Донецької області від 18.09.2007р. № 2/44 про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2007р. –стягнення з ТОВ “Технопромснаб- ко”  87 141 грн. 40 коп.

З метою забезпечення виконання рішення господарського суду та наказу, просив накласти арешт на наявне рухоме та нерухоме майно боржника, в тому числі і на транспортні засоби та наявні розрахункові рахунки.

Частиною 2 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього  виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Постановою державного виконавця від 24.09.2007р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 2/44 від 18.09.2007р. та зобов’язано боржника добровільно виконати виконавчий документ в строк до 01.10.2007р. З метою забезпечення виконання рішення накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Таким чином, з дати винесення постанови строк встановлений для добровільного виконання наказу не перевищений і відповідає вимогам ст.24 вищеназваного Закону.

Згідно приписів чинного законодавства тільки із спливом цього строку, державний виконавець може  приступити до процесуальних дій примусового характеру. У проміжок часу до закінчення строку на добровільне виконання  рішення суду будь-які примусові дії не допускаються.

Зі скарги та пояснень боржника вбачається, що оскаржувана постанова  отримана ним 26.09.2007р. Тому господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у боржника за будь-яких обставин був достатній та розумний час для добровільного виконання рішення в межах передбаченого законом строку.

Крім того, згідно матеріалів виконавчого провадження у період з моменту відкриття й до 10.10.2007р. будь-яких процесуальних дій, спрямованих саме на примусове виконання рішення суду, державним виконавцем не здійснювалось. Усі наступні заходи (арешт коштів боржника, стягнення виконавчого збору)  застосовані до  боржника  з 10.10.2007р. -  через десять днів після спливу строку встановленого для добровільного виконання рішення, не зважаючи на наявність законних підстав у державного виконавця примусово діяти з 02.10.2007р. у спосіб, визначений Законом України “Про виконавче провадження”.

Однак боржник не скористався правом на добровільне виконання рішення суду, не перерахував кошти на виконання рішення суду, ані до 01.10.2007р., ані до 10.10.2007р.

Частиною шостою статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” державному виконавцю надано право за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, постановою про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Статтею 55 вищеназваного Закону встановлено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження може бути накладений арешт в межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або окремо визначене майно боржника.

Тому зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження відповідає приписам ст. 24 “Про виконавче провадження”, однак порушує вимоги ч. 2 ст. 55 цього ж Закону, оскільки арешт на майно боржника накладений не в межах суми стягнення.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження б/н від 24.09.2007р. є недійсною в частині накладення арешту на майно боржника, а ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню.

При цьому, судова колегія зазначає, що визнання постанови державного виконавця частково недійсною не позбавляє останнього права накласти арешт на майно боржника  в межах суми стягнення.

Посилання скаржника на порушення виконавчою службою п. 1.5 ст. 1 Інструкції про проведення виконавчих дій, а саме, зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження про “примусове виконання наказу № 2/44”, тоді як примусове виконання може бути розпочато лише після закінчення строку, встановленого для добровільного виконання виконавчого документу, не приймається судовою колегією до уваги, оскільки є помилкою, яка не призвела до порушення вимог вищевказаного Закону державним виконавцем.

Як вбачається з копії оскаржуваної постанови, вона складена на одному бланку із супровідним листом № 14-829 від 24.09.2007р.

Викладення на одному бланку супровідного листа та оскаржуваної постанови є порушенням правил документообігу, а не норм Закону України “Про виконавче провадження”, яке не призвело до порушень прав стягувача або боржника, тому господарський суд дійшов  обґрунтованого висновку про те, що ці недоліки не можуть бути підставою для визнання постанови недійсною.

Крім того, посилання ТОВ “Технопромснаб-ко” на нескладення протоколу судового засідання необгрунтовані, оскільки цей факт спростовується матеріалами справи.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що ухвала суду частково не відповідає матеріалам справи, вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Керуючись ч.1 п. 2 ст. 103, ч. 1 п. 4 ст.104, ст. 105, ст. 1212  ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2007р. по справі № 2/44 скасувати частково.

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2007р. в частині накладення арешту на майно боржника визнати недійсною.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Головуючий          А.М.  М'ясищев

Судді:          І.В.  Алєєва

          Н.Л.  Величко

Надруковано:

1.          позивачу

2.          відповідачу

3.          ВДВС Калінінського РУЮ

4.          господарському суду Донецької області

5.          у справу № 2/44 (2 прим.)