Справа № 1-71/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 року                                                    Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді                     Бондаренко О.І.

при секретарі:                                        Сидорчук О.П.

з участю прокурора:                                        Мартьоли С.Б.

адвоката:                                                  ОСОБА_1

підсудної:                                                  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта неповна середня, незаміжньої, раніше несудимої,

          за ст. 185 ч. 3  КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 28.07.2010 року приблизно о 24 год. 00 хв., знаходячись в с. Бохоники Вінницького району Вінницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп»ягніння, умисно з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, таємно проникла до приміщення гаражу, що розташований на території домоволодіння сім»ї ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, звідки вчинила крадіжку велосипеда  », що належить ОСОБА_3 та вартістю якого згідно висновку спеціаліста № 2060 від 10.08.2010 року становить 840 грн. Після чого, ОСОБА_2 з місця пригоди зникла та використовувала викрадене майно за власним розсудом, завдавши ОСОБА_3 матеріального збитку на суму 840 грн.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнала повністю, розкаялася у вчиненому та пояснила суду, що влітку минулого року вона разом з друзями відпочивала в кафе, пили пиво, спілкувалися, потім пішли додому до ОСОБА_4, де були там в гаражі до опівночі. Коли почали розходитись по домам, то почав іти дощ. Згодом вона повернулася до гаража і вирішила взяти велосипед, який там знаходився. Повернувшись до подвір»я, помітила, що хвіртка відчинена і, тому вона без перешкод зайшла на подвір»я і, пройшовши до приміщення гаражу, взяла велосипед та поїхала додому. Вдома поставила його коридорі  і пішла спати. Велосипед був у неї біля тижня, вона декілька разів їздила ним до магазину. Бабуся ОСОБА_5 говорила їй про те, щоб повернути велосипед, але чому вона це не зробила пояснити не може.

Згідно оголошених в порядку ст. 306 КПК України показів свідка ОСОБА_6, вбачається, що 28.07.2010 року приблизно о 22 год. 00 хв. він приїхав до ОСОБА_4 додому. В гаражі були і інші знайомі та друзі, зокрема ОСОБА_2, там вони всі разом розважалися та пили пиво. Приблизно о 23 год. 30 хв. всі почали розходитись по домам. Він також пішов додому, побачивши, що вдома вся сплять, через хвилин 10 вийшов та присів на лавочку, що біля домогосподарства його батьків. Коли сидів на лавочці, то побачив ОСОБА_2, яка їхала на велосипеді, який належить ОСОБА_4 і якого він бачив у них в гаражі. ОСОБА_2 нічого не казала та не поверталася назад. Взяти чужий велосипед він ОСОБА_2 не пропонував а те, що вона взяла без дозволу, йому нічого невідомо.

З показів свідка ОСОБА_4, оголошених в судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України  за її заявою, вона товаришувала з ОСОБА_2, яка 28.07.2010 року прийшла до неї додому  і вони з іншими її друзями відпочивали в неї вдома по АДРЕСА_3. Пізно ввечері всі порозходились додому. ОСОБА_2 не питала її дозволу чи можна взяти велосипед. Через деякий час ОСОБА_7 повідомив їй про те, що бачив як ОСОБА_2 йшла додому, а потім повернулася та їхала вже назад велосипедом.

Згідно показів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оголошених в судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України, вбачається, що вони 02.09.2010 року були запрошені для участі у відтворенні обстановки а обставин події, що мало місце АДРЕСА_2 за участі ОСОБА_2, яка перед відтворенням пояснила, що вона 28.07.2010 року приблизно о 00 год. 00 хв. здійснила крадіжку велосипеда з гаражного приміщення даного будинковолодіння та використовувала велосипед на власний розсуд. ОСОБА_2 вказала на даний будинок та пояснила, що саме на даному подвір»ї в гаражі знаходився велосипед «Океан», який вона викрала та скористалася ним.

Представник неповнолітньої підсудної ОСОБА_2 –ОСОБА_5 суду пояснила, що своєю онукою вона опікується протягом кількох років, її рідні батьки з ОСОБА_2 не проживають. Мати –ОСОБА_10 проживає окремо, вживала алкогольні напої, нагляд за дочкою не здійснювала, тому на неї оформлено опіку. В дитинстві у ОСОБА_2 черепно-мозкових травм та інших хвороб не було, до лікаря психолога та нарколога вона з нею також не зверталася. ОСОБА_2 не слухається її, ходить гуляти, зазвичай до пізна, часто відвідує дискотеки. 28.07.2010 року ОСОБА_2 пішла з подругами гуляти, повернувшись додому вже за опівніч, а вранці вона побачила в коридорі будинку чужий велосипед, на її питання ОСОБА_2 відповіла, що взяла його у ОСОБА_4 з її дозволу. Вона неодноразово говорила онуці, щоб віддала велосипед, але та  тільки обіцяла. Через деякий час приїхав дільничний інспектор міліції та повідомив, що велосипед викрадений.

          Крім повного визнання власної вини у скоєному злочині самою підсудною, показів потерпілого, свідків, законного представника підсудної, вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами - а саме:

- протоколом огляду місця події від 06.08.2010 року (а.с. 8);

- протоколом огляду місця події від 17.08.2010 року (а.с. 22);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події  від 02.09.2010 року (а.с. 51);

- протоколом огляду речових доказів (а.с. 64);

- протоколом очної ставки (а.с. 84);

- характеристикою з місця проживання ОСОБА_2 (а.с. 13);

- довідкою Вінницької районної лікарні від 19.08.2010 року про те, що ОСОБА_2 у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває (а.с. 34-35):

- явкою з повинною ОСОБА_2 (а.с. 14).

На думку суду дії підсудної ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до приміщення і дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході досудового та судового слідства.

При призначенні виду та розміру покарання підсудній суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України даний злочин є тяжким, особу винної, те що вона раніше несудима, виховується в неповній сім’ї, без батьків, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відшкодування заподіяної шкоди потерпілому шляхом повернення викраденого, думку потерпілого про несувору міру покарання  ОСОБА_2, запевнення підсудної у неповторенні подібного.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудної, суд встановив: явку з повинною, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину в неповнолітньому віці.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжу покарання підсудної, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає  в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчинення  нових злочинів.

Сукупність даних про обставини вчинення злочину та особу винної дають суду підстави вважати, що ОСОБА_2 не представляє підвищену суспільну небезпеку та її виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення, вона може бути звільнена від відбування покарання з призначенням іспитового строку на підставі ст.ст. 75, 104 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 330 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, призначивши іспитовий строк тривалістю в 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2:

-  не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця
проживання, навчання чи роботи;

 -  періодично з’являтись для реєстрації до органів кримінально –виконавчої системи.  

Речові докази: велосипед «Океан», переданий на зберігання ОСОБА_3 –залишити у його власності.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: