У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
04.12.07 Справа №23/155-6/76
Запорізький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М. , Колодій Н.А. , Мірошниченко М.В.
при секретарі Акімовій Т.М.
За участю представників позивача: не з’явився;; від відповідача: Міщенко О.В., довіреність №7967/10/10-011 від 27.06.2007 р.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя та Приватної фірми “Дайден” на рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.05 р. по справі № 23/155-6/76
за позовом: Приватної фірми “Дайден”, м. Запоріжжя, (далі ПП «Дайден»);
до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, (далі ДПІ у Ленінському районі);
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.2005 р. у справі № 23/155-6/76 (суддя Місюра Л.С.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі № 0000322303/0-139 від 21.03.2003 р. в частині визначення штрафних санкцій в розмірі 120767,5 грн., сумою податкових зобов’язань і застосування наслідків, передбачених статтею 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед державними та цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181). В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем за встановлені порушення пунктів 1 і 2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 (далі Указ №436/95) правомірно застосовано штрафну санкцію, проте зазначені штрафні санкції були застосовані не за порушення податкового законодавства, а відтак ДПІ у Ленінському районі безпідставно визначила ці штрафні санкції сумою податкового зобов’язання.
Не погоджуючись з рішенням суду, в частині не задоволених позовних вимог, позивач по справі, у поданій суду апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції при вирішенні спору по суті не були з’ясовані у повному обсязі обставини, що мають суттєве значення для розгляду справи та не доведені обставини, які суд визнав доведеними, а висновки суду суперечать матеріалам справи. На думку заявника апеляційної скарги судом порушено норми процесуального права, а саме: ст. ст. 33, 34, 35, 42, 43, 84 ГПК України, що в свою чергу призвели до порушень матеріального права, які суттєво вплинули на розгляд справи. Просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним спірне податкове повідомлення – рішення в частині застосування штрафних санкцій за порушення п. 2.10 ст. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, несвоєчасне оприбуткування у касі готівки та застосування штрафних санкцій у сумі 120767,5 грн. в повному обсязі. Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладенні у своїй апеляційній скарзі та проти доводів відповідача, викладених у його апеляційній скарзі заперечує.
ДПІ у Ленінському районі – відповідач по справі частково не погодившись з прийнятим судовим актом також надав до суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при винесені рішення судом невірно застосовано норми матеріального права, що потягло до прийняття невірного рішення, без врахування чинників, що мають вирішальне значення для розгляду спору по суті. Рішення суду просить скасувати частково, а саме в частині необґрунтованого визначення штрафних санкцій, сумою податкового зобов’язання і застосування наслідків, визначених ст. 8 Закону №2181 та відмовити позивачу у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладенні у апеляційній скарзі та заперечує проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі та наданих представником позивача пояснень у судовому засіданні.
Відповідно до Указу Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15.12.99 р. №1573 із змінами та доповненнями, Державна податкова адміністрація України, до складу якої входить відповідач, є одним із органів державної виконавчої влади.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність розгляду справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України тому, що відповідачі є суб’єктами владних повноважень, оскільки ст. 18 КАС України встановлює, що адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 03.12.2007 р. № 3157 справа передана для розгляду колегії суддів у складі: Хуторной В.М. – (головуючий), Колодій Н.А., Мірошниченко М.В., якою вона прийнята до розгляду.
Сутність спору: ДПІ у Ленінському районі за результатами позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПФ «Дайден» за період з 01.03.2000 р. по 31.12.2002 р. складено акт від 17.03.2003 р. № 97.
За результатами акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 00003223203/0-139 від 21.03.2003 р., яким позивачу за порушення вимог п. 2.9, п. 2.10 ст. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні №72 від 19.02.2001 р. та на підставі ст. 1 Указу №436/95 визначено суму податкового зобов’язання за платежем штрафні санкції в розмірі 121090,12 грн.
Предметом судового розгляду стало спірне податкове повідомлення - рішення з уточненням позовних вимог, а саме в частині визначення штрафної санкції в сумі 120767,5 грн. за порушення п. 2.10 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні (несвоєчасне оприбуткування у касі готівки на загальну суму 24153,5 грн.). В решті податкове повідомлення –рішення позивачем не оскаржується.
Рішенням господарського суду податкове повідомлення – рішення № 0000322303/0-139 від 21. 03. 2003 р. визнано недійсним частково, в частині визначення штрафних санкцій сумою податкових зобов’язань і застосування наслідків, передбачених ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181). В іншій частині позову відмовлено. З даним рішенням суду сторони не погодилися частково.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
З урахуванням того, що позивач стверджує, що ним по кожному структурному підрозділу протягом 2000-2002 р. постійно велись касові книги, в які щоденно вносились записи про оприбуткування готівкових коштів, а відповідач стверджує, що при проведенні перевірки такі книги були відсутні, колегія суддів дійшла висновку про необхідність вибіркового залучення до матеріалів справи оригіналів касових книг, а саме: №6 (с. п. вул. Ситова, 4, з 9.10.01 р. по 31.12.01 р.); №1 (с. п. Сталеварів, 25а, з 20.10.00 р. по 7.12.00 р.); №1 (с. п. вул. Гребельна, 11, з 28.03.02 р. по 16.05.02 р.); №2 (с. п. вул. Лепіка, 24, з 2.01.02 р. по 25.03.02 р.); №11 (с. п. пр. Леніна, 42, з 19.10.02 р. по 4.12.02 р.); №13 (с. п. вул.. Добролюбова, 13, з 11.12.02 р. по 31.12.02 р.); №5 (с. п. вул. Дзержинського, 49, з 3.07.01 р. по 20.08.01 р.) та про необхідність призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи для встановлення фактичних обставин справи, які потребують спеціального досвіду в галузі почеркознавства.
Ухвалою від 08.12.2005 р. розгляд справи № 23/155-6/76 було зупинено, у зв’язку з проведенням почеркознавчої та технічної експертизи Науково – дослідним експертно – криміналістичним центром. Вказану ухвалу суду було оскаржено у касаційному порядку, що стало підставою для витребування судом матеріалів справи, направлених до експертної установи для подальшого направлення їх до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.01.07 р. касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення.
В судовому засіданні 06.06.2007 р. представником позивача надано письмову заяву щодо поставлення додаткових питань перед експертною установою, яке колегія суддів задовольняє.
Відповідно до ст. 92 Кодексу адміністративного судочинства витрати, пов’язані із проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи. Експертам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.11.07 р. позивачу знов було запропоновано здійснити попередню оплату вартості судової експертизи.
Враховуючи те, що на момент проведення перевірки касові книги не були надані, позивач ухилився від оплати рахунків експерта, що не дозволило переконатися в їх справжності, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами без урахування касових книг, як доказів.
Згідно довідки Головного управління статистики в Запорізької області №15-7/2407 від 6.07.05 р. ПФ «Дайден» не має структурних підрозділів.
Відповідно до пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку а від 19 лютого 2001 року № 72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за № 237/5428, уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касі підприємства є здійснення підприємством обліку готівки з суми її фактичних надходжень з оформленням цієї операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.
Статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Згідно додатків №№1-6 до акту перевірки несвоєчасне оприбуткування готівки у касі ПФ «Дайден» за період з 1.10.2000 р. по 31.12.2002 р. склало суму 24153,5 грн. зазначені обставини позивачем не спростовні.
Порушень проведення перевірки колегія суддів не вбачає, оскільки перевірку проведено на підставі абзацу в) п. 3 Указу Президента України від 23.07.98 р. №817/97 «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності».
Враховуючи, що штрафні санкції застосовані не за порушення податкового законодавства, господарський суд дійшов правильного висновку, що податкова інспекція неправомірно визначила штрафні санкції сумою податкових зобов’язань.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог сторін щодо часткового скасування постанови господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198 - 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя та Приватної фірми “Дайден” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.05 р. по справі № 23/155-6/76 – без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Головуючий суддя Хуторной В.М.
судді Хуторной В.М.
Колодій Н.А. Мірошниченко М.В.