ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.12.2007 року Справа № 7/679
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Єжової С.С.
суддів Бойченка К.І. Журавльової Л.І.
секретар
судового засідання Антонова І.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача представник за довіреністю Сергєєва Л.О.,
довіреність №15 від 01.12.2007;
від відповідача повноважний та компетентний
представник не прибув;
розглянувши
апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства
„Горнозбагачувальна фабрика
„Краснолуцька”, м.Красний Луч
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 13.11.2007
по справі №7/679 (суддя –Калашник Т.Л.)
за позовом Закритого акціонерного товариства
„Горнозбагачувальна фабрика
„Краснолуцька”, м.Красний Луч
Луганської області
до відповідача Державного підприємства
„Луганськвугілля” в особі відокремленого
підрозділу шахти „Фащівська”,
смт.Фащівка Перевальського району
Луганської області
про стягнення 1189549 грн. 32 коп.
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство „Горнозбагачувальна фабрика „Краснолуцька”, м.Красний Луч Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача –державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу шахти „Фащівська”, смт.Фащівка Перевальського району Луганської області про стягнення 1189549 грн. 32 коп., в тому числі заборгованості у сумі 677736 грн. 97 коп., пені у сумі 433986 грн. 96 коп., інфляційних нарахувань у сумі 42155 грн. 23 коп. та 3% річних у сумі 35670 грн. 16 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.11.2007 позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 17056 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 1066 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 515 грн. 89 коп., пеню у сумі 6276 грн. 61 коп., державне мито у сумі 249 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 2 грн. 47 коп.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 13.11.2007 Закрите акціонерне товариство „Горнозбагачувальна фабрика „Краснолуцька”, м.Красний Луч Луганської області звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржуване рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Відповідач відзивом на апеляційну скаргу №1/724 від 05.12.2007 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, в засідання апеляційної інстанції представника не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.12.2007 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства „Горнозбагачувальна фабрика „Краснолуцька”, м.Красний Луч Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 13.11.2007 по справі №7/679 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий, Бойченко К.І. - суддя, Журавльова Л.І. –суддя.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши представника позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Сторони по справі є суб”єктами господарювання і на їх правовідносини розповсюджуються приписи як Цивільного кодексу України, так і Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (господарських зобов’язань).
Як встановлено господарським судом при розгляді даної справи, між сторонами укладений договір №62 від 09.06.2005 про надання послуг.
За умовами даного договору Замовник –відповідач у справі, зобов’язується своїми силами та засобами доставити вугілля на збагачення Виконавцю –позивачу у справі, оплатити вартість послуг Виконавця по збагаченню вугілля, а Виконавець зобов’язується збагачувати вугілля Замовника на умовах давальницької вугільної сировини з метою отримання продуктів збагачення з наступною передачею їх Замовнику.
Розділом 6 даного договору сторони встановили відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по договору, у тому числі п.п.6.5, 6.6 договору встановлена відповідальність Замовника за прострочення оплати послуг по переробці вугілля у вигляді пені в розмірі 0,1% від простроченої суми платежу за кожний день прострочення платежу.
Підставою для звернення позивача з даним позовом визначено невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг позивача.
Стаття 15 Цивільного кодексу України встановлює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України, роз’яснень, що містяться в п.п.1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 „Про судове рішення”, з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, які досліджувалися у судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов’язки сторін у спірних правовідносинах.
Проаналізувавши докази, які надані сторонами по даній справі, в обґрунтування своїх доводів і заперечень, судова колегія вважає, що в порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції в повній мірі не досліджено обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача, враховуючи наступне.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України і ст.193 Господарського кодексу України, що містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 599 Цивільного кодексу України та ст.202 Господарського кодексу України визначають, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, які необхідні для виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Частина 1 ст.199 Господарського кодексу України встановлює, що виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За матеріалами справи вбачається, що зобов’язання сторін у даній справі виникли на підставі договору №62 від 09.06.2005.
Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг по збагаченню вугілля шляхом перерахування грошових коштів протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунку Замовником.
Відповідач у справі – Замовник за договором, проти позову заперечує з підстав того, що не отримував рахунки позивача і у нього не виникло зобов’язання відповідно до п.5.1 договору, з чим погодився господарський суд при розгляді даної справи, що викладено в оскаржуваному рішенні.
Судова колегія вважає, що господарський суд неповно з’ясував обставини справи і не надав належної юридичної оцінки всіх наданих сторонами доказів.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За позовними вимогами борг відповідача перед позивачем склався за період з 30.06.2005 по 31.12.2006.
За матеріалами справи вбачається, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, крім копій рахунків-фактур, надав копії актів здачі-приймання виконаних робіт №ОУ-0000064 від 30.06.2005 (а.с.25), №ОУ-74 від 30.06.2005 (а.с.27), №ОУ-0000079 від 31.07.2005 (а.с.29), №ОУ-96 від 31.07.2005 (а.с.31), №ОУ-0000099 від 31.08.2005 (а.с.33), №ОУ-0000108 від 31.08.2005 (а.с.35), №ОУ-0000111 від 22.09.2005 (а.с.37), №ОУ-0000113 від 30.09.2005 (а.с.39), №ОУ-0000122 від 30.09.2005 (а.с.41), №ОУ-0000127 від 31.10.2005 (а.с.43), №ОУ-0000139 від 31.10.2005 (а.с.45), №ОУ-0000145 від 30.11.2005 (а.с.47), №ОУ-0000157 від 31.12.2005 (а.с.50), №ОУ-0000169 від 31.12.2005 (а.с.52), №ОУ-0000004 від 31.01.2006 (а.с.54), №ОУ-0000010 від 31.01.2006 (а.с.56), №ОУ-0000016 від 31.01.2006 (а.с.57), №ОУ-0000025 від 28.02.2006 (а.с.60), №ОУ-0000035 від 28.02.2006 (а.с.62), №ОУ-0000115 від 31.10.2006 (а.с.66), №ОУ-0000125 від 31.10.2006 (а.с.68), №ОУ-0000143 від 30.11.2006 (а.с.70), №ОУ-0000147 від 01.12.2006 (а.с.72), №ОУ-0000129 від 30.11.2006 (а.с.75), №ОУ-0000149 від 31.12.2006 (а.с.76), №ОУ-0000165 від 31.12.2006 (а.с.78), які не були належним чином досліджені в суді першої інстанції.
За своїм змістом акти виконаних робіт свідчать про те, що позивачем виконані роботи за умовами договору №62 від 09.06.2005, в цих актах визначені обсяги виконаних робіт та їх вартість.
Ці акти підписані обома сторонами, а підписи скріплені печаткою обох підприємств, і більша частина цих актів (14 актів) затверджена 1-м керівником відповідача, підпис якого скріплено печаткою відповідача.
Таким чином, дані документи свідчать, що відповідач підтвердив факт надання позивачем послуг за договором №62 від 09.06.2005 і цей факт відповідач не оспорював в процесі розгляду даної справи, як і не оспорював суму неоплачених робіт.
Крім того, у даних актах сторони визначили, що акт є підставою для розрахунків між Виконавцем і Змовником.
До копій актів здачі-приймання робіт позивачем надані копії рахунків-фактур, які датовані тією ж датою, що і акти.
За матеріалами справи вбачається, що відповідачем частково оплачені виконані позивачем роботи, що свідчить про прийняття відповідачем заходів по виконанню зобов’язання по оплаті послуг позивача відповідно до умов договору №62 від 09.06.2005.
Крім того, позивачем у якості одного із доказів обґрунтованості позовних вимог наданий акт звірення взаємних розрахунків від 27.09.2007, який зі сторони відповідача підписаний головним бухгалтером підприємства відповідача і цей підпис скріплений печаткою підприємства відповідача.
Доводи відповідача стосовно відсутності повноважень у особи, яка підписала даний акт, судова колегія вважає недоведеними, оскільки це спростовується службовим положенням особи, яка підписала даний акт і тим, що даний підпис скріплений печаткою підприємства.
Аналізуючи даний акт звірення взаємних розрахунків, судова колегія зазначає, що даний акт за своїм змістом підтверджує факт отримання відповідачем рахунків позивача, оскільки в другій колонці даного акту визначено –номер та дата отримання рахунку-фактури.
В даній колонці відображено номер рахунку-фактури і дата його видачі, але це не може бути доказом неотримання рахунку тією ж датою. Дані рахунки-фактури співпадають по даті з датою укладення актів виконаних робіт, отримання яких не оспорюється відповідачем і дані акту звірення взаємних розрахунків про факт і дату отримання цих рахунків підтверджені посадовою особою відповідача і скріплені печаткою підприємства відповідача.
За таких обставин, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що позивачем доведений факт невиконання відповідачем зобов’язань за договором №62 від 09.06.2005 в частині оплати отриманих від позивача послуг по збагаченню вугілля та послуг залізниці.
Враховуючи вищенаведене та приписи ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем обґрунтовано заявлені вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних в заявлених сумах.
Що стосується вимог про стягнення пені, то судова колегія вважає їх заявленими обґрунтовано частково в сумі 124025 грн. 87 коп., враховуючи приписи ст.232 п.6 Господарського кодексу України та ст.ст.258, 549 Цивільного кодексу України по строкам нарахування пені.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 13.11.2007 по справі №7/679 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом та витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою відносяться на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.2 103, п.3 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Горнозбагачувальна фабрика „Краснолуцька”, м.Красний Луч Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 13.11.2007 по справі №7/679 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 13.11.2007 по справі №7/679 –скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4.Позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, код ЄДРПОУ 32473323 в особі Відокремленого підрозділу шахта "Фащівська", смт. Фащівка Перевальського району Луганської області, код ЄДРПОУ 26478408 на користь Закритого акціонерного товариства "Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька", м. Красний Луч Луганської області, вул. А.Барбюса,1, код ЄДРПОУ 32163608 –борг у сумі 677736 грн. 97 коп., інфляційні нарахування у сумі 42155 грн. 23 коп., 3% річних у сумі 35670 грн. 16 коп., пеню у сумі 124025 грн. 87 коп., державне мито у сумі 8795 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 87 грн. 25 коп.
6. В решті позовних вимог відмовити.
7. Стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, код ЄДРПОУ 32473323 в особі Відокремленого підрозділу шахта "Фащівська", смт. Фащівка Перевальського району Луганської області, код ЄДРПОУ 26478408 на користь Закритого акціонерного товариства "Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька", м. Красний Луч Луганської області, вул. А.Барбюса,1, код ЄДРПОУ 32163608 державне мито за апеляційним провадженням в сумі 4397 грн. 94 коп.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С. Єжова
Суддя К.І. Бойченко
Суддя Л.І. Журавльова