ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
21.11.07 Справа № 10/107-2001
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу ДП „Зарубинський спиртовий завод”, с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області № б/н та дати
на рішення господарського суду Тернопільської області від 15.06.07
у справі № 10/107-2001
за позовом: ТзОВ „Укренерго”, м. Львів
до відповідача: ДП „Зарубинський спиртовий завод”, с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області
про стягнення заборгованості в сумі 224 056,53 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: –Ілюшик О.М. - представник (довіреність № 50/07 від 20.11.07);
від відповідача: –не з’явився.
Права та обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз’яснено.
Відводів складу суду не поступало.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.06.07 у справі № 10/107-2001 (суддя М.Півторак) позов ТзОВ „Укренерго” задоволено частково та стягнено з відповідача - ДП „Зарубинський спиртовий завод” на користь позивача 8 390, 40 грн. пені; 1 467, 28 грн. –3% річних ; 2 240, 57 грн. в повернення сплаченого державного мита; 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 214 198, 85 грн. боргу –провадження припинено.
З даним рішенням не погоджується відповідач - ДП „Зарубинський спиртовий завод” –оскаржив його в апеляційному порядку з підстав невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, зокрема, посилаючись на акт звірки взаємних розрахунків станом на 16.05.07, в якому, на думку скаржника, сторони закріпили відсутність заборгованості по договору № 7-т-06/л, в тому числі і по пені. Зазначає також відповідач в апеляційній скарзі про порушення господарським судом при його винесенні норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 4-2, 43 ГПК України, ст. 605 ЦК України, на підставі чого просить оскаржуване рішення господарського суду Тернопільської області від 15.06.07 у справі № 10/107-2001 скасувати в частині стягнення на користь позивача 8 390, 40 грн. пені; 1 467, 28 грн. –3% річних.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.07 розгляд справи призначено на 26.09.07.
Розгляд справи відкладався на 24.10.07 та 21.11.07 з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.07 та від 24.10.07.
Позивач - ТзОВ „Укренерго” проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, оскаржуване рішення господарського суду Тернопільської області від 15.06.07 у справі № 10/107-2001 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а в задоволенні апеляційної скарги –відмовити.
В судове засідання 21.11.07 відповідач явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення № 2708259), причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 2, 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.07, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.
Представник позивача в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін в судових засіданнях, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 15.06.07 у справі № 10/107-2001 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
При цьому колегія суддів виходила з наступного:
Як встановл?ено колегією суддів Львівськ?ого апеляційного господарського суду на підставі аналізу матеріалів справи, у відповідності до п.п. 1.1., 1.2 укладеного між сторонами договору № 7-т-06/л про постачання природного газу від 27.03.06, позивач взяв на себе зобов’язання з поставки природного газу в період з 01.04.06 по 31.12.06, а відповідач –з прийняття поставленого газу та оплати його вартості.
Вірно встановлені господарським судом Тернопільської області на підставі наявних в матеріалах справи документальних доказів (реєстри використання природного газу промисловими споживачами по Тернопільській області по ТзОВ «Укренерго», Акти прийому-передачі природного газу за період січень-лютий 2007 року, підписані сторонами) обсяги спожитого покупцем за вищеназваним договором природного газу в період січень-лютий 2007 року, а саме: за січень 2007 року –290, 012 тис. м. куб. ; лютий 2007 року –341, 568 тис. м. куб.
Вірно зазначено в оскаржуваному рішенні також і про те, що ціна газу, що поставляється в період січень-лютий 2007 року відповідно до Додаткової угоди № 4 становила 881,28 грн., з яких 720, 00 грн. - ціна за 1 тис. м/куб. природного газу, 14, 40 грн. - цільова надбавка до тарифу на природний газ –2%, 146, 88 грн. - ПДВ). Крім того, сторонами погоджено, що покупець сплачує послуги з газопостачання, вартість яких визначається за домовленістю сторін з розрахунку на одну тис. куб. м. і відповідно до Додаткової угоди № 4 від 25.12.06 в даний період становила 38,59 грн. (32, 16 грн. + 6,43 грн. ПДВ).
Колегія суддів вважає, що при розгляді спору між сторонами місцевий господарський суд дав вірну оцінку п.п. 3.4 , 3.6 Договору, які передбачають порядок обліку природного газу, що поставляється.
Встановлений судом першої інстанції також факт належного виконання позивачем у справі зобов’язань за договором 7-т-06/л шляхом поставки відповідачу природного газу на суму: у січні - 266 773, 92 грн. ; у лютому –314 198, 85 грн. (з врахуванням послуг газопостачання).
Погоджується суд апеляційної інстанції з застосуванням місцевим господарським судом до спірних правовідносин положень ст. 173 ГК України, ст. 509 ЦК України щодо прав та обов’язків суб’єктів зобов’язання, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо обов’язку належного виконання зобов’язань суб’єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин, а також ст. 712 ЦК України, якою визначено законодавче поняття договору поставки.
Колегія суддів на підставі аналізу матеріалів справи вважає вірним висновок господарського суду Тернопільської області про часткове невиконання відповідачем на момент подання позову зобов’язань за договором № 7-т-06/л від 23.03.06 та про існування у ДП „Зарубинський спиртовий завод” за названим договором на момент подання позову заборгованості перед позивачем у розмірі 214 198, 85 грн. Вказана заборгованість, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем на момент винесення рішення погашена (платіжні доручення від 08.05.07 на суму 45 000, 00 грн., від 10.05.07 на суму 60 000, 00 грн., від 14.05.07 на суму 109 198, 85 грн.), що закріплено сторонами в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 16.05.07, а відтак, суд першої інстанції правомірно на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі в цій частині позовних вимог за відсутністю предмету спору.
На підставі вірно застосованих господарським судом Тернопільської області ст.ст. 209, 546 ЦК України, п. 2 ст. 343 ГК України, а також проаналізованого в оскаржуваному рішенні п. 5.3 договору № 7-т-06/л від 23.03.06, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про законність та обґрунтованість позовних вимог ТзОВ «Укренерго»в частині стягнення з ДП „Зарубинський спиртовий завод” пені за порушення терміну оплати за поставлений природний газ у розмірі 8 390, 40 грн.
Погоджується колегія суддів також з застосуванням при вирішенні спору п. 2 ст. 625 ЦК України, на підставі положень якої правомірно задоволив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 1 467, 28 грн.
Щодо посилань скаржника на акт звірки взаємних розрахунків станом на 16.05.07, як на такий, що виключає претензії позивача, в тому числі і в частині пені та інфляційних нарахувань, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вказаний Акт не спростовує факту прострочення відповідачем терміну оплати за поставлений природний газ.
Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 15.06.07 у справі № 10/107-2001 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду першої інстанції не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 15.06.07 у справі № 10/107-2001 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги –відмовити.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник