Справа № 2-174/11

РІШЕННЯ

іменем України

21 березня 2011 року                                                                                             м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Дикого В.М.,

за участі секретаря с/з Герасимчук Н.Ю.,

позивача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Носівської міської ради, третя особа – ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 подав до Носівського районного суду Чернігівської області позовну заяву про визнання права власності на житловий будинок, який розташований АДРЕСА_1. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його баба ОСОБА_4, яка володіла вказаним будинком. Позивач є спадкоємцем померлої за законом за правом представлення. Оскільки спадкодавець за життя не зареєструвала майнові права на спірний будинок, то позивач не може оформити право власності на це майно в порядку спадкування через нотаріальну контору. Тому ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності на будинок судовим рішенням.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та пояснив, що його баба ОСОБА_4 проживала в будинку АДРЕСА_1. На час смерті баби позивач проживав разом з нею. В даний час через відсутність правовстановлюючих документів на будинок ОСОБА_2 не може оформити право власності на не майно через нотаріальну контору.

Представник Носівської міської ради в судове засідання не з’явився. Представник міської ради направив до суду заяву, в якій вказав, що визнає позов і просить розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення позивача та третьої особи, дослідивши письмові докази, які містяться в справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень абзацу 6 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до положень абзацу 3 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Представника відповідача без застережень визнав позов в повному обсязі, а третя особа не заперечувала проти задоволення позову. Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приймає визнання відповідачем позову та задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями вартістю 142627 гривень, який розташований в АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                     В.М. Дикий