Справа № 2021/2-а-675/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 березня 2011 року м.Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі: головуючого –судді Рибальченко І.Г., при секретарі Ярошенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області про зобов’язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської райдержадміністрації Харківської області, в якому просить суд зобов’язати відповідача здійснити дії по виплаті йому одноразової компенсації за шкоду здоров’ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що став інвалідом ІІІ групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, в розмірі 30 мінімальних заробітних плат із врахуванням фактично отриманих сум.
Позивач мотивував свої вимоги тим, що він віднесений до 1-ї категорії учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та є інвалідом ІІІ групи, захворювання якого пов’язане із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. ОСОБА_1 знаходиться на обліку як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно абзацу 3 частини ч.1 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28.12.1991 року із змінами та доповненнями, йому гарантовано одноразову компенсацію за шкоду здоров’ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, ІІІ групу інвалідності позивачу було встановлено з 06.04.2010 року . На його звернення до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської райдержадміністрації Харківської області він отримав відмову в отриманні коштів в передбаченому ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмірі.
В запереченнях УПСЗН Красноградської РДА зазначено, що позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії ІІІ групи інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», було виплачено 01.07.2010 року 189,60 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», міністерство праці, як головний розпорядник бюджетних коштів, безпосередньо не здійснює соціальні виплати постраждалим громадянам і відповідно не має кошторисних призначень на здійснення зазначених виплат та реєстраційних рахунків для облікування коштів для здійснення виплат громадянам. В попередні роки компенсаційні виплати від мінімальної заробітної плати були призупинені законами України про Державний бюджет. Виконуючи Закон України про Державний Бюджет на відповідний рік, здійснює видатки на реалізацію положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явились, про місце та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, але надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який віднесений до 1 категорії учасників ліквідації, що підтверджується відповідним посвідченням та є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується копією виписки із акту огляду МСЕК до відповідної довідки МСЕК, в якій зазначено, що ІІІ група інвалідності йому встановлена із 06.04.2010 року, що відповідачем не заперечується.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.48 розділу VІІІ Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ІІ від 28.02.1991 року із змінами та доповненнями, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Згідно ч. 3 ст. 48 цього Закону, виплата здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, а у відповідності ч. 6 ст. 48 вищезазначеного Закону, виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого. Датою встановлення групи інвалідності позивачу є 06.04.2010 року. Згідно із ч. 7 ст. 48 цього ж Закону, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та членів їх сімей, пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня(ст. 48 Конституції України), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних Законів, відповідно до вимог ст. 22 Конституції України , не допускається.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” , визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними ).
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами , які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та зазначеного рішення Конституційного Суду України, в 2010 році органи соціального захисту населення повинні були здійснювати виплату одноразової компенсації за шкоду здоров’ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, визначених базовим законом, в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зменшувати встановлені цим законом конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій. Навпаки, частиною 1 ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що конкретні розміри усіх доплат, пенсій і компенсацій передбачених цим Законом, підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
При цьому суд приймає до уваги, що зазначені виплати одноразової компенсації за шкоду здоров’ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов’язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
Перевіряючи правомірність дії органів соціального захисту населення щодо здійснення виплат одноразової компенсації за шкоду здоров’ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає за необхідне застосовувати законодавство, яке діяло на час їх вчинення, виходячи з наступного.
Відповідно до довідки представленої відповідачем, ОСОБА_1 01.07.2010 року була виплачена компенсація як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії в сумі 189,60 грн., а не в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Органи соціального захисту населення, застосовуючи положення законів, що визнані неконституційними діяли протиправно, всупереч приписам базових законів, які підлягали застосуванню при визначенні розміру компенсації, в зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, задовольняючи позов, суд враховує, що виходячи із способів захисту порушеного права, суд, встановивши наявність протиправної поведінки суб’єкта владних повноважень має зобов’язати його до правової поведінки, шляхом покладення певного обов’язку, в даному випадку здійснення нарахування та виплати одноразової компенсації за шкоду здоров’ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти , неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Крім того, суд вважає не обґрунтованим посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на такі обставини, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені положеннями чинних нормативно- правових актів .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 86,160-163,167 КАС України , суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити .
Зобов”язати управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області донарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову компенсацію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи з 06.04.2010 року в розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, із врахуванням фактично виплаченої суми компенсації, виходячи із законодавче визначеного розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Головуюча суддя І.Г. Рибальченко.